- •I.Типологизация видань
- •II. Типи текстових видань
- •2.1. Офіційне видання
- •2.2. Наукове видання
- •2.3. Науково-популярне видання
- •2.4. Виробниче видання
- •2.5. Навчальне видання
- •2.6. Громадсько-політичний видання
- •2.7. Довідкове видання
- •2.7.1. Загальна характеристика довідкового видання
- •2.7.2. Енциклопедичні видання
- •2.7.3. Словник
- •2.7.4. Довідник
- •2.8. Інформаційне видання
- •2.8.1. Загальна характеристика видання
- •2.8.2. Бібліографічне видання
- •2.8.3.Реферативное видання
- •2.8.4.Обзорное видання
- •2.9. Видання для дозвілля
- •2.10. Рекламне видання
- •2.11.Литературно-художественное видання
2.2. Наукове видання
Наукове видання (НІ) містить результати теоретичних чи експериментальних досліджень, і навіть науково підготовлені до друку культурні пам'ятки, історичні документи і літературнітексти.[4]
Головну функцію сучасних НІ єдокументное забезпечення наукової інформацією різних сфер діяльності суспільства: науки, виробництва, освіти, культури, управління. З іншого боку, є група НІ, основна соціальна функція яких у забезпеченні знайомства суспільства із вмістом творів наукового доробку минулого.
НІ розраховані на фахівців у цій галузі науки, проте можна використовувати та інші категоріями читачів.
Характер інформації НІ визначається специфікою наукового знання. Вони відображають результати чи хід теоретичних чи експериментальних досліджень. Тематика тих видань фактично безмежна. НІ можуть відбивати будь-які питання: теорії, закони, гіпотези, окремі відкриття, хід дослідження, опис конкретного досвіду, генезис науки чи наукового напрями, дискусію щодо спірних питань, критику будь-яких положень цих та т.д. Тут описується методика досліджень, історія найважливіших відкриттів, нові явища, закономірності розвитку природи й суспільства, висвітлюються відомі факти з позицій, і т.п. НІ — це інструмент і результати дослідницького праці.
За характером інформації, співвідношенню теоретичного і емпіричного матеріалу НІ діляться на два підвиду: науково-дослідні видання іисточниковедческие видання (пам'ятники минуле й культури).
>Научно-исследовательское видання призначено для наукової праці й містить теоретичні чи експериментальні дані (відомості).
>Источниковедческое видання класичних творів, документів, архівних матеріалів тощо. вирізняється особливою ретельністю підготовки тексту до друку і розгалуженоюнаучно-справочним апаратом.
По додатковому цільовим призначенням і специфіці інформації науково-дослідні видання діляться на цілий ряд підвидів: монографія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей науковій конференції, матеріали конференції, збірник наукової праці.
Монографія є наукове видання як книжки, що містить повне чи всебічне дослідження однієї проблеми, чи теми і що належить одній або кільком авторам. Монографія є вичерпне узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблемі з критичним аналізом, визначенням значимості, формулюванням нових концепцій.
>Автореферат дисертації — наукове видання як брошури, що містить який уклав автор реферат проведеного їм дослідження, подається на здобуття ученого ступеня кандидата або доктори наук.Автореферат дисертації складається відповідно до встановленими вимогами, інформує про основних значеннєвих аспектах дисертації і фіксує науковий пріоритет автора.
>Препринт — наукове видання, що містить матеріали попереднього характеру, опубліковані до виходу друком видання, де вони може бути можна побачити.
Тези доповідей (повідомлень) науковій конференції (з'їзду, симпозіуму) — науковий неперіодичний збірник, у якому опубліковані на початок конференції матеріали попереднього характеру (анотації, реферати доповідей і повідомлень).
Матеріали конференції (з'їзду, симпозіуму) — неперіодичний збірник, у якому підсумки конференції (доповіді, рекомендації, рішення). Залежно від напрямку розрізняють матеріали наукової, науково-практичній конференції тощо.
Збірник наукової праці — збірник, у якому дослідницькі матеріали наукових закладів, навчальних закладів чи товариств. Це — «Праці», «Вчені записки» та інші збірники, містять статті різних авторів, у яких викладаються проміжні чи кінцеві результати науково-дослідної чи дослідно-конструкторській роботи.
До особливому виду НІ можна віднести зібрання творів (повне зібрання творів) учених, тобто. видання, містять усі поголовно чи певний коло наукової праці певного чисоавторов-учених.
По конструкції НІ діляться на >малообъемние (матеріали конференцій, автореферат дисертації) і об'ємні — більшість їх. Середній обсяг монографії — 10—20 обліково-видавничих аркушів, зібрань творів і багатотомних праць — 30 і більше аркушів. Зібрання творів, грунтовні праці випускаються вцельнотканевих палітурках, нерідко використовується тиснення.Автореферати дисертацій, тези доповідей оформляються простіше, на дешевої папері, в обкладинках. Їх розмножують засобами оперативної поліграфії чи ЕОМ.
Разом про те оформлення НІ має і спільні риси. Це, по-перше, старанно розроблений довідковий апарат видання, відповідний їх змісту і структурі. Матеріали конференції супроводжуються іменними,алфавитними списками учасників конференції. Збірники статей супроводжуються передмовами, іменними покажчиками (авторів, персоналій, установ). Наукові збірники мають тематичними рубриками, змістом тощо. По-друге, для НІ характерна особлива точність і детальність шрифтових ілюстрацій (графіки, діаграми, креслення), фотоілюстрацій. Рідко застосовуються художні репродукції і гравюри, крім книжок з історії культури, літератури, мистецтва.
Носіями інформації не є лише наукові видання, а й неопубліковані (дисертація, звіт про науково-дослідницькою та дослідно-конструкторській роботі,депонированная рукопис, інформаційний листок, рукопис перекладу) інепубликуемие документи (звіт про закордонних відрядженнях, протокол випробувань виробів і матеріалів), і навіть документи на нетрадиційних носіях інформації (мікрофільм, мікрофіша, магнітна плівка, диск, дискета, відеодиск тощо.).
