9.Нагромадження. Види нагромадження.

Нагромадження — це використання частини національного доходу) на збільшення основних і оборотних фондів, а також на створення страхових запасів.Існують два види нагромадження: виробниче і невиробниче. Розширення та якісне вдосконалення основних фондів сфери матеріального виробництва належать до виробничого нагромадження, а розширення, реконструкція, оновлення житлового фонду, лікарень, закладів освіти, культури, спорту, науки — до невиробничого. Вирішальним засобом підвищення ефективності капітальних вкладень є науково-технічний прогрес.Перехід до ринкових відносин потребує впровадження спеціальних заходів щодо підвищення ефективності нагромадження.

8.Підприємство - організаційна форма підприємництва. Його функції та організаційна структура.

Підприємство-це основна ланка економіки,саме з підприємств формуються галузі і все народне господарство.На підприємствах здійснюється виробництво суспільного продукту. Характеризується самостійністю та економічною відокремленістю. Основою самостійності підприємства є наявність власного майна та завершеного циклу виробництва. Підприємниство являє собою технологічно єдиний комплекс,який пристосований до випуску готової продукції та наданя послуг. Підприємниство самостійно господарюючий об’єкт з правами юридичної особи,яка здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. Функції:економічна-це виробництво товарів та послуг;відтворювальна-інвестування капіталу на розвиток і розширення виробництва;соціальна-надання роботи та отримання доходу.Види підприємств формуються за різними ознаками:1)за формою власності(приватні чи індивідуальні[привано-трудові,приватно-капіталістичні],колективні,кооперативні,комунальні-вони діють на основі власності територіальних громад,державні,підприємства засновані на змішані власності.;2)за функціонально-виробничою ділянкою:промислові,аграрні;3)за формою організації: індивідуальні-базуються на одинарному володінні, товариства(партнерства), корпорації чи аукціонерні товариства.

(4)10. Суть і види економічної діяльності. Суспільний поділ праці та структура суспільного виробництва.

Екон.д-ть(ЕД)-процес,тому має мету-створ.благ і розвиток людини,засоби(ек.рес.)та результат(ек.блага).Вона здійснюється у сферах мат.і немат.вир-ва різними екон.субєктами. Окремі види ЕД не пов’язані з акт.відношенням людина-природа.Екон.д-ть – сукупність дій на різних рівнях господарювання, в результаті яких люди задовольняють свої потреби завдяки вир-ву та обміну матеріальними благами та послугами. Д-ть стає екон. тоді, коли вона ставить за мету або має наслідком в-во та обмін товарами чи послугами, що визнаються корисними або рідкісними. Осн.види ЕД:-с/г,лісове госп-во,рибальство; -будівництво; -д-ть транспорту та зв’язку; -торгівля; -фін.д-ть; операції з нерухомим майном; -держ.управління;освіта;охорона здоровя; -послуги у сфері культури та спорту.Спільним між цими видами є: по-перше, те, що д-ть будь-якої компанії у будь-якій сфері спрямована на досягнення осн. мети бізнесу – отр.прибутків та управління і мінімізацію витрат; по-друге, це наявність сукупності дій робітників з викорис. засобів праці, що необхідні для перетвор. ресурсів в готову продукцію. Тобто мова йде про виробничу д-ть.Праця- люд.д-ть,спрямована на створ.мат.і дух.благ для задовол.потреб люд.В-во-процес створ.з природ.матеріалів життєвих благ,необхідних для існування та розвитку люд.сусп-ва. Процес в-ва здійснюється результативно,тобто з певною продукт-тю або ефет-тю,яка залежить від того,як поєднуються його фактори(земля,праця,капітал,підпр.здібності,інформація). Для ефект-ті виробн.д-ті важливим є визнач.цілей створ.і функціонування підпр-ва. В практиці господарювання кожна фірма як скл.виробничо-екон. сис-ма здійснює багато конкретних видів д-ті,які модна поєднати в окремі напрямки.Так,виробнича д-ть поділ.на: наук-дослідна та проектно-конструкторська; інноваційна,інвестиційна,торговельно-маркетингова.Суспільний поділ праці — об'єктивний процес розчленування окремих видів праці, одночасне співіснування їх у суспільному виробництві. Суспільний поділ праці буває таких функціональних видів:загальний - поділ праці між значними сферами матеріального і нематеріального виробництва, такими як промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок і ін.; частковий - поділ праці усередині значних сфер по галузях, таким як важка і легка промисловість, скотарство і землеробство, а також усередині них, наприклад нафтовидобуток, металургія й автомобілебудування в рамках важкої промисловості; одиничний – розподіл праці в середині окремого підприємства. Розрізняють: індивідуальне-цевиробництво,яке здійснює окрема особа; суспільне-це поєднання чи сукупність індивідуальних виробництв,яке здійснюється з метою забезпечення інших людей. Виробництво може бути матеріальним до якого відносять всі галузі промисловості,сільське,лісове господарство,будівництво,вантажний транспорт,зв’язок який забезпечує матеріальну сферу,а також виробничу інфраструктуру-це галузі підприємства та організації,які забезпечують виробничу сферу водопостачанням, енергопостачанням,дороги,залізниці тощо.;нематеріальне виробництво-це такі галузі як освіта,охорона здоров’я ,культура,фізична культура та спорт,всі підприємства,організації соціальної інфраструктури.