50. Валовий дохід. Підходи до визначення валового доходу

Ва́ловий дохі́д підприє́мства (чистий продукт) — це виручка від реалізації продукції, за винятком матеріальних затрат. Він становить грошову форму чистої продукції підприємства. В масштабах суспільства валовий дохід (чистий продукт) є національним доходом.Складовими валового доходу є змінний капітал (оплата праці) і додаткова вартість (прибуток). Його структура безпосередньо стосується інтересів безпосередніх виробників, власника підприємства і суспільства загалом.

Важливим є розподіл валового доходу, що складається з двох етапів:

1. розподіл валового доходу на фонд оплати праці і прибуток;

2. розподіл прибутку.

Розподіл валового доходу на фонд оплати праці і прибуток має важливе значення, оскільки необхідно встановити такий фонд оплати праці, який давав би можливість встановити рівень заробітної плати не нижче визначеного чинним законодавством. Крім того цей рівень має бути достатнім для відтворення робочої сили і стимулювання високоефективної праці.

Прибуток має забезпечити підприємство власними коштами для розширення виробничих фондів, стимулювати підвищення ефективності виробництва та формування централізованого грошового фонду.

Пропорції розподілу валового доходу значною мірою залежать від рівня економічного розвитку, від відносин власності на засоби виробництва і від конкретних завдань, які у певний період свого розвитку вирішує підприємство та суспільство загалом.Не менш важливе значення має забезпечення оптимального розподілу прибутку між підприємством і державою. Від нього залежить нормальна життєдіяльність підприємства. Оскільки частина прибутку у вигляді різноманітних податків і платежів надходить державі, вони мають бути не занадто обтяжливими для підприємства.

51. Форми власності на землю і форми землекористування в Україні

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.Власність на землю в Україні має такі фор¬ми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Землі, що знаходяться в загальнодержавній власності, можуть передаватись у колективну чи приватну власність і надаватись у користування, в тому числі в оренду. Не можуть передаватись у колективну і приватну власність: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, парки і т. д.); землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної та космічної систем, транспорту, зв'язку, оборони;землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду;землі сільськогосподарських науково-дослідних і навчальних закладів.Наступна форма власності на землю - колективна власність. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, в тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що знаходяться в колективній власності, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу. Землі в колективну власність передаються безкоштовно. Кожний член колективної власності на землю в разі виходу з колективу має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому Земельним кодексом.Право приватної власності громадян України на землю означає, що тільки вони мають право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення сільськогосподарського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного й гаражного будівництва.

Громадяни набувають право власності на земельні ділянки в разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу; дарування та обміну. Передача земельних ділянок у власність громадян проводиться місцевими радами народних депутатів за плату чи безкоштовно. Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються.

(18) 52. Необхідність та особливості роздержавлення і приватизація в україні

Роздержавлення - передача майна державного підприємства у володіння, розпорядження та використання трудовому колективу роздержавленого підприємства.

Приватизація - перехід на безоплатній або платній основі об'єктів державної власності у володіння, розпорядження та використання трудовим колективом, групою осіб та окремими особами.

Роздержавлення:в межах державної власності,поза межами державної власності,демонополізація,децентралізація,нові види державної власності (муніципальна, комунальна).Форми приватизації:продаж (аукціон, конкурс тощо),безплатне передавання,пільгова приватизація,оренда з правом наступного викупу,створення спільних і змішаних підприємств,розвиток кооперативної та колективної власності на основі державної власності,акціонування за участю державних підприємств,оренда, договірні, контрактні відносини, франчайзинг,підвищення конкурентоспроможності, мобільності, гнучкості, ефективності та самостійності державних підприємств.

Не слід ототожнювати роздержавлення власності з приватизацією. Процес роздержавлення як комплекс заходів, спрямованих на усунення монополії держави на власність, формування конкурентного ринкового середовища, відбувається як у межах державної власності, так і поза ними. Приватизація є радикальною складовою процесу роздержавлення, сутність якої полягає у зміні державної форми власності на різновиди приватної.