1. Суспільне виробництво-основа життя і розвитку суспільства.

2. Підприємництво: суть, функції, моделі.

3. Сукупний сімейний доход: структура і використання

4. Процес праці та його складові елементи.

5. Об'єкти та суб'єкти підприємницької діяльності.

6. Доходи населення та джерела їх формування.

7. Продуктивні сили і виробничі відносини, їх структура та взаємодія.

8. Підприємство - організаційна форма підприємництва. Його функції та організаційна структура.

9. Нагромадження. Види нагромадження.

10. Суть і види економічної діяльності. Суспільний поділ праці та структура суспільного виробництва.

11. АПК , його функції та структура

12. Циклічність суспільного відтворення. Види циклів. Фази циклів.

13. Економічна теорія та економічна політика. Функції економічної теорії.

14. Міжнародна валютна система

15. Сукупний суспільний продукт. Його натуральна та вартісна будова.

16. Економічні категорії та економічні закони. Предмет і методи дослідження в економічній теорії.

17. Еономічні системи, їх різновиди та характеристика

18. Реалізація сукупного суспільного продукту при простому і розширеному відтворенні.

19. Показники економічної і соціальної ефективності виробничої діяльності.

20. Основний капітал (фонди). Фізичний і моральний знос. Норма амортизації.

21. Аграрні відносини, їх зміст та особливості.

22. Сутність та причини виникнення безробіття

23. Суть і форми капіталу.

24. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення

25. Мотиви економічної діяльності: потреби та економічні інтереси.

26. Оборотний капітал (фонди). Фонди обігу. Оборотні засоби.

27. Форми власності на землю і форми господарювання в аграрному секторі економіки

28. Результати економічної діяльності. Продукт і його властивості. Послуги і їх види.

29. Робоча сила як товар. Постійний і змінний капітал.

30. Економічна криза в Україні, її особливості та фактори стабілізації.

31. Суть відтворення. Економічне зростання, його суть і типи.

32. Суть і функції фінансів

33. Диференціальна рента першого і другого виду. Абсолютна рента.

34. Типи та форми власності. Різновиди власності.

35. Кругооборот і оборот капіталу. Стадії кругообороту капіталу. Функціональні форми капіталу.

36. Агропромислова інтеграція і агропромисловий комплекс.

37. Поняття власності. Місце власності в системі економічних відносин.

38. Суть витрат виробництва. Суспільні витрати і витрати підприємства.

39. Монопольна рента: причини, умови формування, джерела та форми вилучення.

40. Об'єкти та суб'єкти власності.

41. Поділ витрат на підприємствах: зовнішні, внутрішні, постійні, змінні, граничні, бухгалтерські витрати.

42. Орендна плата. Ціна землі.

43. Види та функції кредиту

44. Собівартість продукції. Структура собівартості та шляхи її зниження.

45. Земля як основний засіб виробництва.

46. Натуральне та товарне виробництво, їх основні риси.

47. Порядок визначення прибутку підприємства та його розподіл.

48. Земельна реформа в Україні та етапи її здійснення.

49. Державний бюджет, його місце та роль у розвитку економіки

50. Валовий доход. Підходи до визначення валового доходу.

51. Форми власності на землю і форми землекористування в Україні.

52. Необхідність та особливості роздержавлення і приватизації в Україні.

53. Суть прибутку. Підприємницький, економічний, балансовий, бухгалтерський, чистий прибуток.

54. Аграрні реформи в Україні.

55. Товарне виробництво: умови виникнення, розвиток та форми.

56. Суть та функції ціни.

57. Поняття та функції ринкової інфраструктури, її основні елементи.

58. Товар і його властивості. Споживна вартість, мінова вартість, вартість.

59. Поняття ринку. Об'єктивні основи виникнення і його характерні риси та функції.

60. Банки, їх види та функції. Небанківські фінансові установи.

61. Вартість як економічна категорія. Величина вартості товару та фактори, що на неї впливають.

62. Ринкова економіка. Суб'єкти та об'єкти ринкових відносин. Структура ринку за його об'єктами.

63. Товарна біржа: її види та функції.

64. Функції грошей.

65. Суть конкуренції. Позитивні і негативні сторони конкуренції.

66. Історичні передумови та еволюція державного регулювання економіки.

67. Виникнення та суть грошей.

68. Шляхи переходу до ринкової економіки. Концепції переходу України до ринкової економіки.

69. Цінні папери. Курс акції. Дивіденди.

70. Закон вартості, його функції, механізм дії та соціально-економічні наслідки.

71. Моделі ринкової економіки. Соціально-ринкове господарство і його становлення в Україні.

72. Фондова біржа. Механізм торгівлі цінними паперами.

73. Світова торгівля , її види та структура

74. Основні види конкуренції. Форми вільної конкуренції. Монополістична конкуренція.

75. Грошовий обіг і його закони.

76. Причини виникнення монополій. Форми монополій і наслідки монополізації економіки.

77. Економічні функції держави.

78. Основні форми та методи регулювання економіки державою.

79. Еволюція відносин власності. Розвиток відносин власності в Україні.

80. Антимонопольне законодавство в Україні.

81. Бюджетна, податкова і кредитно-грошова політика держави.

82. Інфляція. Суть, причини і соціально-економічні наслідки.

83. Сутність, форми та системи заробітної плати. .

84. Соціальна політика держави.

85. Грошова система та її елементи, основні типи грошових систем.

86. Поняття агробізнесу. Агробізнес як складова частина підприємництва.

87. Міжнародні економічні відносини

88. Антиінфляційна політика держави.

89. Номінальна та реальна заробітна плата. Індексація грошових доходів населення.

90. Поняття світового господарства та етапи його розвитку.

(1)1 Суспільне виробництво-основа життя і розвитку суспільства.

Виробництво-це відношення людей до природи. Виробництво це використання ресурсів і робочої сили і виробництво водночас зазначає що це процес праці. Розрізняють: індивідуальне-цевиробництво,яке здійснює окрема особа; суспільне-це поєднання чи сукупність індивідуальних виробництв,яке здійснюється з метою забезпечення інших людей. Виробництво може бути матеріальним до якого відносять всі галузі промисловості,сільське,лісове господарство,будівництво,вантажний транспорт,зв’язок який забезпечує матеріальну сферу,а також виробничу інфраструктуру-це галузі підприємства та організації,які забезпечують виробничу сферу водопостачанням, енергопостачанням,дороги,залізниці тощо.;нематеріальне виробництво-це такі галузі як освіта,охорона здоров’я ,культура,фізична культура та спорт,всі підприємства,організації соціальної інфраструктури.

2.Підприємництво: суть, функції, моделі.

Підприє́мництво, — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Розрізняють дві моделі підприємництва: класичну й інноваційну.Особливість класичної моделі в тому, що вона орієнтується на максимізацію віддачі від наявних у даній фірмі ресурсів. Економічна зацікавленість, одержання прибутку є основними мотивами цього виду підприємництва. Схема дій цієї моделі така: оцінка наявних ресурсів; вивчення можливостей досягнення мети; використання тієї можливості, яка забезпечує максимальну віддачу від наявних ресурсів. Інноваційна модель підприємництва передбачає використання будь-яких можливостей (у межах закону). Схема дій тут така: формулювання мети; вивчення зовнішнього середовища і пошук альтернативних можливостей; оцінка своїх ресурсів і співставлення їх із знайденими можливостями; пошук у зовнішньому середовищі додаткових джерел, якщо бракує власних ресурсів; дія згідно з найбільш вигідним альтернативним варіантом та залучення своїх і зовнішніх ресурсів. Сучасна західна література поділяє підприємницьку діяльність на три функції; ресурсну (мобілізація капіталу, трудових, матеріальних і інформаційних ресурсів) організаційну (організація виробництва, збуту, маркетингу, реклама)творчу (новаторство, генерація і використання ініціативи, вміння ризикувати).

3.Сукупний сімейний доход: структура і використання.

Сукупний сімейний дохід – це сукупність доходів всіх членів сім'ї. Структура доходів сімейного бюджету залежить від характеру суспільних відносин у країні та рівня розвитку продуктивних сил. Для ринкової економіки специфічним є те, що в доходах сім’ї підвищується роль доходів від власності та індивідуальної трудової діяльності.

Сукупний сімейний дохід не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто вартості (грошової оцінки) набору товарів і послуг, розрахований на основі наукових нормативів споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами. Кризовий стан економіки України, на жаль, поки що не дозволяє підтримувати відповідний науково обґрунтований рівень прожиткового мінімуму для значної частини населення, особливо соціально вразливих прошарків — багатодітних сімей, інвалідів, основної маси пенсіонерів і безробітних. Ці люди неспроможні без допомоги держави забезпечувати хоча б мінімальні свої потреби, тому категорія наших співвітчизників, які знаходяться за межею бідності, надзвичайно численна.

При аналізі доходів бюджету сім’ї принципово важливо врахувати не просто номінальний їх розмір, а реальну купівельну спроможність, що залежить від рівня цін на товари, послуги та динаміки інфляційних процесів у тій чи іншій країні.Одночасно слід розуміти, що чисельність і склад сім’ї, співвідношення між працюючими і непрацюючими у реальному житті надзвичайно різноманітні. Це позначається як на обсязі, так і на структурі доходів. Середні цифри не взмозі врахувати цю різноманітність (тут особливо часто виходить як у тому анекдоті: пан сам з’їв курку, але разом зі слугою вони з’їли по півкурки). Однак середні величини мають позитивну властивість: дають можливість виявити типову ситуацію і визначити головні тенденції її розвитку. Використання: Отримання сімейних доходів, якими б великими вони не були, з точки зору теоретичного економічного аналізу не слід абсолютизувати як самоціль, адже це лише засіб задоволення потреб людини. Із зростанням доходів не тільки повніше задовольняються потреби сім’ї, а й змінюється структура системи надання переваг в їх використанні. У цьому виявляється одна з форм закону зростання потреб та їх ускладнення. Відповідно змінюється і структура витрат сім’ї.

Сімейні доходи використовуються за різними напрямами. Основні серед них такі: на харчування; придбання товарів широкого вжитку (одяг, взуття) і довгострокового користування (меблі, холодильники, телевізори, комп’ютери, автомобілі тощо); оплату соціально-культурних і комунально-побутових послуг; сплату податків і різних платежів; заощадження та нагромадження; інші, часто непередбачені витрати.

Щодо зміни структури витрат із сімейного бюджету можна виявити кілька тенденцій. Перш за все це скорочення у доходах питом ої ваги коштів, що йдуть на харчування сім’ї. В цілому така тенденція прогресивна і свідчить про зростання рівня та якості життя населення. Вона характерна для всіх країн з динамічним розвитком економіки. Пояснюється це тим, що витрати на харчування — необхідна основа існування кожної людини. Видатки на нього, за всієї їх пріоритетності, визначаються традиційними сімейними потребами і менш за все піддаються скороченню. Тобто ці видатки більш-менш стабільні порівняно з іншими їх видами.

Позитивними є й тенденції зростання витрат із сімейного бюджету на соціально-культурні потреби, збільшення заощаджень та нагромаджень, які спрямовуються для поліпшення добробуту членів сім’ї, організацію власного бізнесу тощо.

(2)4. Процес праці та його складові елементи.

Людина взаємодіє з природою передусім у процесі праці.Діючи на природу, людина видозмінює речовину природи і пристосовує її для задоволення своїх потреб. Ця взаємодія людини з природою означає процес праці, який містить три основних чинника: 1) праця людини; 2) предмети праці; 3) засоби праці.Праця — свідома, доцільна діяльність людей, в процесі якої вони видозмінюють природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між людиною і природою, змінюючи водночас власну сутність.Предмети праці — речовини природи, на які людина діє у процесі праці, піддаючи їх обробці.Предмети праці поділяються на: 1) дані самою природою (риба, яку ловлять; дерево, яке рубають); 2) ті, що підлягають попередній обробці (видобута руда на металургійному заводі), такий предмет праці називають сирим матеріалом, сировиною.Засоби праці — річ або сукупність речей, якими людина діє на предмети праці.Вирішальна роль серед них належить механічним засобам (машини, устаткування), які за аналогією з організмом людини є кістковою та м'язовою системою виробництва й ознакою кожної доби суспільного виробництва. З моменту виготовлення засобів праці починається власне людська праця. До засобів праці належать також усі матеріальні умови процесу праці — робочі будівлі, канали, дороги тощо. Загальним засобом праці є земля. Крім м'язової системи виробництва розрізняють також судинну систему (труби, посудини тощо).Якщо раніше машина складалась із робочої машини, яка приводить у дію знаряддя праці; двигуна, який забезпечує машину енергією, і передавального механізму (або приводу), який служить для передачі енергії від двигуна до робочої машини, то з розгортанням НТР (середини 50-х років XX ст.) у складі машини з'являється автоматично керуючий пристрій. Його можна назвати "нервовою системою виробництва".Залежно від функцій в процесі праці певна річ може виступати і предметом, і засобом праці. Так, функціонуючий токарний верстат належить до засобів праці, а той, що перебуває у ремонті, — до предметів праці.