МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки та бізнесу

Кафедра „Організація виробництва та агробізнесу”

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять

по темі „ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ”

студентів ОКР «Бакалавр» денної форми навчання

з напрямку підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»

Мелітополь, 2013

Організація виробництва. Методичні вказівки для виконання практичних робіт по темі „Вдосконалення організації рільництва” для студентів економічних спеціальностей. – Таврійський державний агротехнологічний університет, 2013 - с.

Розробник: к.е.н., доцент кафедри організації виробництва та агробізнесу Агєєва І.В.

Рецензент/и: к.е.н., доцент кафедри економіки Харківського національного аграрного університету ім.. Докучаєва Гуторов О.І.

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри організації виробництва та агробізнесу « _____» _________________20___р., протокол № .

Затверджено методичною комісією факультету економіки та бізнесу

«_ » _____________20_ р., протокол № .

ЗМІСТ

Література	158

ВСТУП

Рільництво є основною галуззю рослинництва, яка включає в себе вирощування великої кількості сільськогосподарських культур (зернові, цукрові буряки, соняшник, картопля та інші).

Найголовнішим завданням підприємств, які займаються рільництвом є виробництво високоякісної конкурентоспроможної продукції для задоволення потреб внутрішнього ринку і створення ресурсів для експорту на зовнішні ринки.

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни „Організація виробництва” по темі „Вдосконалення організації рільництва” для студентів факультету економіки та бізнесу ОКР „Бакалавр” спеціальності 6.030504 „Економіка підприємства” розроблені у відповідності до робочої програми курсу.

Практичне заняття - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

Мета даних вказівок – дати комплекс вправ, що охоплюють основні питання методики розрахунків щодо вивчення теми ”Організація рослинництва” Вони включають розв’язання практичних завдань. По кожному завданню подається методика виконання. Завдання виконується по індивідуальному варіанті, які наведені в Додатку.

Перед виконанням розрахункових завдань необхідно опрацювати теоретичний матеріал по темі, основну та додаткову літературу. Розрахунки проводяться у вказаних таблицях; при необхідності окремо здійснюються допоміжні розрахунки. Для здійснення розрахунків необхідно використовувати лекційний матеріал та наведені формули.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Теми		Кількість годин, відведених на:
		лекції	практичні	самостійна роботу	індивіду-альна роботу
Змістовий модуль 1. Організація основного виробництва на підприємстві
Тема 1. Організаційні основи виробництва	2			1	18
Тема 2. Виробничі системи і процеси	2		2	2
Тема 3. Організація трудових процесів і робочих місць	2		2	4
Тема 4. Нормування праці	4		2	5
Тема 5. Організація виробничого процесу в просторі	2		2	2
Тема 6. Організація виробничого процесу в часі	2		2	2
ПМК 1			2
Змістовий модуль 2 Організація допоміжного і обслуговуючого виробництва та організаційно-виробниче забезпечення продукції
Тема 7. Організація галузей рослинництва	4		4	4	18
Тема 8. Організація галузей тваринництва	4		6	6
Тема 9. Організація допоміжних виробництв	2		2	4
Тема 10. Організація обслуговуючих господарств	2		2	2
Тема 11. Одиничний та партіоннний методи організації виробництва	2		2	2
Тема 12. Потокове та автоматизоване виробництво	2		2	2
Тема 13. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції	2		2	2
Тема 14. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції	2		2	2
Тема 15. Організаційне проектування виробничих систем	2			2
ПМК 2			2
Виконання курсової роботи				30
Всього годин	36		36	72	36

Тема «вдосконалення організації виробництва продукції рільництва»

Мета. Набути практичних навичок та засвоїти методику щодо визначення планової врожайності, валових зборів сільськогосподарських культур; потребу в насінні, в добривах, в засобах захисту рослин та розрахувати витрати на їх придбання; розрахувати виробничу програму по рослинництву.

Завдання 1. Визначити планову урожайність сільськогосподарських культур.

Методика виконання.

При розрахунках планової врожайності і валових зборів окремих культур насамперед враховують загальну потребу в тій чи іншій продукції (забезпечення виконання договорів щодо поставок продукції, заготівля насіння, кормів для тваринництва, видача натурою в рахунок оплати праці тощо) і за визначеним рівнем урожайності планують посівні площі.

Планову врожайність можна розраховувати різними спосо­бами, але найпоширенішими з них є два:

1. Визначення середньозваженої врожайності за останні 3-4 роки і її приріст за рахунок збільшення внесення органічних та мінеральних добрив, впровадження нових, урожайних сортів і гібридів, застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, зрошення, осушення та інших складових.

2. Розрахунок середньопрогресивного показника досягнутої врожайності за останні 3-4 роки.

Середньозважену врожайність обчислюють за такою формулою:

(1)

де: В_сз– врожайність середньозважена, ц/га; - сумарний валовий збір за останні 3-4 роки, т;

- сума площ посіву даної культури за останні 3-4 роки, га.

Далі розраховують підвищення врожайності за рахунок окремих факторів. На урожайність сільськогосподарських культур впливає комплекс агротехнічних факторів: внесення органічних та мінеральних добрив, впровадження нових сорті, застосування науково обґрунтованих сівозмін, застосування засобів захисту рослин.

Для підвищення урожайності сільськогосподарських культур необхідно поліпшувати усі фактори, оскільки останні впливають на урожайність комплексно.

Нормативні прибавки врожаю сільськогосподарських культур внаслідок здійснення агротехнічних заходів наведені у таблиці 1.

Приклади розрахунку прибавки врожаю сільськогосподарських культур внаслідок застосування агротехнічних заходів представлені у таблиці 2.

Так, для розрахунку прибавки врожаю по озимій пшениці були використані наступні норми внесення мінеральних добрив:

азотні - 0,40 ц.д,р./га,

фосфорні - 0,50 ц.д.р./га,

калійні – 0_,50 ц.д,р./га.

Загальна кількість запланованого внесення мінеральних добрив складає:

(0,40 +0,50 +0,50) = 1,4 ц.д.р/га (гр.5 таблиці 2).

В графу 6 таблиці 2 заносимо нормативну прибавку врожаю за рахунок внесення мінеральних добрив (з таблиці 1 гр. 2). Потім розрахуємо планову прибавку врожаю від внесення мінеральних добрив по озимій пшениці (rp.7):

(1,4 ц,д.р./га х 4,55 ц/га) = 6,37 ц/га.

Аналогічно розраховують прибавку врожаю від внесення органічних добрив; при внесенні 10 т/га органіки отримаємо прибавку врожаю:

10 т/га х 0,2 ц/га (таблиця 1. гр.3) = 2 ц/га.

В гр. 11,12,13 заносять науково обґрунтовані прибавки врожаю в результаті повної ротації сівозміни, впровадження нового сорту, використання засобів захисту рослин (таблиця 1 гр.4,5,6).

Загальна прибавка врожаю по озимій пшениці складе:

(6,37 + 2 + 1,4 + 4 + 1,5)= 15,27 ц/га

Крім агротехнічних факторів на підвищення врожайності сільськогосподарських культур дуже великий вплив має раціональна організація трудових процесів.

До організації будь-якого трудового процесу ставляться два види вимог: технологічні і організаційно-економічні.

Технологічні ґрунтуються на дотриманні кількісних та якісних показників при виконанні робіт: глибина обробітку ґрунту; глибина загортання насіння; ширина міжрядь; висота зрізування хлібів і трав; своєчасність виконання робіт; збереження відповідної густоти насаджень с/г культур; відповідність швидкості руху агрегату при виконанні механізованих виробничих процесів.

Нормативні прибавки врожаю сільськогосподарських культур внаслідок дотримання технологічних вимог наведені в таблиці 3.

Організаційно-економічні вимоги ґрунтуються на необхідності високопродуктивного використання техніки при мінімальних втратах виробництва, тобто повинен бути встановлений тісний взаємозв'язок між дотриманням технологічних вимог і раціональним використанням засобів виробництва та робочої сили, а саме: використання кожної операції повинно здійснюватись в суворо відведений час у єдиному виробничому темпі, визначеному базовою машиною, яка дає змогу раціонально використовувати всі інші допоміжні засоби; послідовність виконання операцій, на яких виконується кілька різнорідних взаємопов'язаних процесів, повинна забезпечуватися точно встановленим

Таблиця 1