7.2.Організація основних виробничих процесів в рослинницві

За послідовністю виконання технологічних операцій у процесі виробництва продукції рослинництва можна виділити чотири основних періоди:

• основний обробіток ґрунту і внесення добрив;

• передпосівний обробіток ґрунту і сівба;

• догляд за посівами;

• збирання врожаю.

Серед робіт по підготовці ґрунту найбільш енергомісткою є оранка. На неї припадає близько третини витрат енергетичних потужностей у рільництві. Від якості оранки залежить якість подальшого обробітку грунту: культивації, боронування, вирівнювання.

Організація процесу оранки передбачає: підготовку до роботи агрегату; регулювання всіх корпусів плуга і передплужника на однакову глибину; кріплення борін таким чином, щоб забезпечити перекриття плуга.

Оранка з одночасним боронуванням дозволяє поліпшувати якість обробітку, зберігає вологу. В практиці застосовується відвальний і безвідвальний обробіток грунту. Відвальна оранка виконується всклад і врозгін. Всклад - коли агрегат починає роботу із центру загінки і рухається за годинниковою стрілкою. Врозгін - коли перший прохід агрегату здійснюється з краю загінки з правої сторо­ни і з поворотом проти годинникової стрілки. Способи руху агрегатів вибирають залежно від конфігурації рельєфу і площі ділянки. Основним способом оранки є петльовий або безпетльовий з чергуванням загонів. Для зменшення кількості звальних гребенів і роз'ємних борізд оранку непарних загінок проводять всклад, а парних - врозгін.

До оранки ставляться наступні вимоги:

• дотримання агротехнічних строків;

• забезпечення глибини оранки та її рівномірності;

• добре подрібнення скиби і прилягання стикових гребенів;

• прямолінійність борозен;

• добре загортання органічних добрив і пожнивних рештків;

• мінімальна кількість розгінних борозен і звальних гребенів;

• добре розорювання кінців гонів і поворотних смуг.

До початку оранки плуг необхідно підготувати і відрегулювати на відповідну глибину оранки. В процесі роботи необхідно контролювати глибину оранки, її перевіряють у відкритій борозні борозноміром або двома лінійками з поділками. Також необхідно вести контроль якості загортання рослинних решток, пухкості і гребенистості грунту.

Технологічний процес підготовки і внесення добрив поєднує в собі три складових: технологію, систему машин і організацію процесу.

Організація технологічного процесу із підготовки і несення добрив залежить від видів добрив і способів їх внесення. Добрива за способом приготування поділяються на місцеві і промислові, за складом – на органічні і мінеральні.

Існують наступні способи внесення добрив:

– основне - внесення добрив перед сівбою або садінням культур;

– припосівне - внесення добрив одночасно із сівбою або садінням культур;

– підживлення - внесення добрив під час вегетації рослин.

Крім цього внесення добрив може бути суцільне (розкидне), місцеве (локальне), а також поверхневе і глибоке.

Організація технологічного процесу з підготовки і внесення добрив ґрунтується на дотриманні агротехнічних вимог, направлених на раціональне і ефективне їх використання: найбільш повне зберігання поживних речовин; усунення втрат добрив; перетворення поживних речовин добрив на більш доступні для рослин форми; набування ними кращих фізико-механічних властивостей; найбільш рівномірний розподіл добрив тощо.

Агротехнічні вимоги до процесів приготування та внесення органічних добрив передбачають:

• зберігання гною холодним способом, при якому після видалення з тваринницьких приміщень його укладають і добре ущільнюють у гноєсховищах або закладають у великі ущільнені польові бурти;

• дотримання технології виготовлення торфогноєвих компостів;

• швидкому загортанні розкиданих органічних добрив на полі (в міру можливості у той же день);

• дотриманні норми внесення і рівномірності розкидання на полі.

Агротехнічні вимоги до процесів підготовки та внесення мінеральних добрив передбачають:

• забезпечення транспортування добрив без втрат у транспортних засобах, що мають пристрій для захисту від опадів;

• зберігання добрив в окремих засіках за видами; укладання добрив, що злежуються в невисокі бурти; добрива в мішках укладати в штабелі;

• для зберігання добрив використовувати сухі провітрювані приміщення; змішування добрив проводити за спеціально розробленими правилами;

• дотримуватись норми і рівномірності внесення добрив, глибини загортання.

Основними видами робіт при внесені мінеральних добрив є: подрібнення, навантаження у транспортні засоби, транспортування до місця внесення та внесення у грунт за допомогою різних розкидачів і сівалок. Заготівля, транспортування та внесення мінеральних і органічних добрив є складним і трудомістким процесом.

Передпосівний обробіток ґрунту - один із най важливих елементів ресурсоощадної технології. Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є створення структурно-агрегатного складу поверхневого шару ґрунту.

Передпосівний обробіток ґрунту:

• боронування – для розпушування поверхневого шару ґрунту;

• культивація – дає змогу розпушити та знищити сходи бур’янів, поліпшити водний та повітряний режим ґрунту

• дискування;

• коткування та інші прийоми його вирівнювання (виконують для ущільнення ґрунту і “підтягування” вологи до глибини залягання насіння).

Боронування і культивація часто поєднується в одному процесі; скорочуються затрати праці, зменшується ущільненість ґрунту, поліпшується якість обробітку.

Дискування, коткування здійснюються з метою запобігання висушуванню ґрунту після збирання врожаю, збереження в ньому вологи, знищення бур’янів, хвороб та шкідників.

Сівба – найвідповідальніший прийом. Її треба проводити в оптимальні і стислі строки, дотримуючись норми висіву насіння і глибини його загортання, прямолінійності сівби та стандартної ширини міжрядь.

Марку сівалки і склад агрегату вибирають з урахуванням зони використання, способу сівби, культури, періоду сівби.

При догляді за посівами залежно від їх стану проводять: розпушення ґрунту; підгортання; підживлення рослин, їх обприскування і обпилення (гербіциди – проти бур’янів, пестициди – шкідники, фунгіциди – хвороби, ретанданти – регулятори росту).

Збирання врожаю – найбільш відповідальний і напружений процес виробництва, необхідно виконати велику кількість різноманітних операцій в стислі строки. З метою запобігання втрат зернові культури необхідно зібрати за 8-12 днів.

Передзбиральні заходи: визначення строків і способів збирання; система машин; підготовка поля (обкошування, розбивка полів на загінки);маршрути руху агрегату;обслуговування агрегатів та ін.

До комплексу робіт із збирання культур входять: комбайнове збирання, транспортування, збирання соломи і полови, лущення стерні, механічна доочістка.