5.1. Поняття товару в умовах ринку. Класифікація споживчих товарів та товарів промислового призначення.

Футбольний м'яч, стрижка, вантажний автомобіль, відпочинок по путівці - усе це товар. Товар, у визначенні Ф. Котлера, - це «усе, що може задовольнити нестаток чи потребу і пропонується ринку з метою залучення уваги, придбання, використання і споживання». До товару можуть бути віднесені фізичні особи, послуги, місця, організації й ідеї. Товарна одиниця - це відособлена цілісність продукту, що характеризується показниками величини, ціни, зовнішнього вигляду й інших атрибутів. Наприклад, молоко - товар, а один літр молока з установленою вартістю - товарна одиниця.

Процес створення будь-якого товару включає три етапи:

Задум товару - етап, на якому вирішується головне питання: що потрібно покупцю, тобто визначається послуга. Будь який товар - це укладена в упаковку послуга для рішення якоїсь проблеми.

Розроблювачу потрібно перетворити задуманий товар (задум) у товар реальний, котрий повинен володіти п'ятьма характеристиками: якістю, набором властивостей, специфічним оформленням, марочною назвою і специфічним упакуванням.

Товар із сервісними послугами - представлення додаткових послуг і вигод для покупця: монтаж, гарантія постачання, кредитування, післяпродажне обслуговування й ін.

При виборі стратегії Підприємець постійно повинен шукати найбільш ефективні шляхи розширення своєї товарної пропозиції, тобто конкуренція розуміється як конкуренція не тільки товарів, зроблених фірмами на своїх заводах і фабриках, але і конкуренція додаткових вигод і послуг, зв'язаних з товаром (у тому числі упаковка, консультації).

маркетингу для окремих товарів розробляється ряд товарних класифікацій.

По ступеню довговічності, чи матеріальної відчутності товари підрозділяються на наступні групи:

тривалого користування (вироби, що використовуються багаторазово: холодильники, верстати, одяг);

короткочасного користування (вироби, що цілком споживаються за один чи кілька прийомів: сіль, мило, хліб);

послуги - об'єкти продажу у виді дій, вигід чи задоволення потреби: ремонт, техобслуговування, побутові послуги.

На основі купівельних звичок споживачів виділяються наступні групи товарів широкого споживання:

1) повсякденного попиту (товари, що купуються часто, без роздумів і з мінімальними зусиллями на їхнє порівняння: сигарети, мило, газети і т.д.);

2) попереднього вибору (товари, що споживач у процесі вибору і покупки порівнює між собою по показниках придатності, якості, ціни і зовнішнього оформлення: меблі, одяг, автомобілі, електропобутові прилади й ін.);

3) особливого попиту (товари з унікальними характеристиками, марочні товари, у які покупець готовий вкласти додаткові кошти: деякі автомобілі, складна стереоапаратура, фотоустаткування і т.д.);

4) пасивного попиту (послуги і товари, про які споживач не знає в силу недостатньої реклами чи знає, але не задумується про їхнє придбання: страхування, покупка обрядових товарів).

Товари промислового призначення класифікуються в міру участі в процесі виробництва і відносної їхньої цінності:

1) матеріали і деталі (товари, що цілком використовуються у виробі виробника: сировина, напівфабрикати, комплектуючі деталі);

2) капітальне майно (товари, що частково є присутніми у готовому виробі: стаціонарні спорудження і допоміжне устаткування);

3) допоміжні матеріали і послуги - товари, що не є присутніми у готовому виробі (це робочі матеріали: мастила, кам'яне вугілля, папір для письма і т.п. (матеріали для техобслуговування і ремонту: фарби, ключі, щітки і т.п.) і послуги, що підрозділяються на послуги по техобслуговуванню і ремонту, а також послуги консультативного характеру: правові консультації, консультації для керівництва, реклами і т.д.