Тема 9. Інвестиціна діяльність підприємства

1. Економічна сутність інвестиційної діяльності

2. Класифікація інвестицій підприємства

3. Ресурсне забезпечення інвестиційної діяльності

4. Джерела фінансування інвестиційної діяльності

5. Інвестиційна стратегія підприємства

6. Основні показники цінності інвестиційного проекту

1. Економічна сутність інвестиційної діяльності

Відповідно до закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991р., під інвестиціями розуміються усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток, або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

• рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

• майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

• сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих (“ноу-хау”);

• права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

• інші цінності.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Джерело інвестицій - фонд накопичення, або зберігаєма частина національного доходу, що спрямовується на збільшення і розвиток засобів виробництва, і фонд відшкодування, що використовується для відновлення зношених засобів виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань.

Інвестиції в широкому розумінні можна визначити як витрати ресурсів, що здійснюються з метою одержання в майбутньому користі або прибутку. У такому розрізі рішення про вкладання інвестицій відрізняються від рішень, спрямованих на споживання, для яких характерним є те, що витрати ресурсів спрямовані на одержання тільки негайної корисності. Термін "інвестиції" (від лат. invest — "вкладати") — це вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення.

Досить часто, особливо раніше, термін “інвестиції” ототожнювався з терміном “капітальні вкладення”. При цьому інвестиції розглядалися як вкладення коштів у відтворення основних фондів (будівель, устаткування, транспортних засобів і т.п.). Але водночас інвестиції можуть здійснюватися й в оборотні активи, і в різноманітні фінансові інструменти (акції, облігації тощо), і в окремі види нематеріальних активів (придбання патентів, ліцензій, “ноу-хау” тощо). Отже, капітальні вкладення є вужчим поняттям і можуть розглядатися лише як одна з форм інвестицій, але не як їхній аналог.

Узагальнення поглядів щодо визначення поняття "інвестиції" на макро- та мікрорівнях дали змогу виділити такі ознаки інвестицій, що є найбільш суттєвими:

1) інвестування — відкрита система;

2) інвестиції потенційно мають здатність приносити прибуток або соціальний ефект;

3) інвестування — це процес перетворення частини накопиченого капіталу в альтернативні види активів суб'єкта господарювання;

4) використовуються різноманітні та можливі інвестиційні ресурси, які характеризуються попитом, пропозицією та ціною;

5) мають цілеспрямований спосіб вкладення капіталу в будь-які об'єкти або активи щодо впровадження НТП;

6) характеризуються наявністю строку вкладення;

7) є метою інвестора (інвесторів) щодо вкладання (інвестування);

8) є метою суб'єкта управління (держави, галузі, регіону, підприємства);

9) характеризуються наявністю ризику вкладення капіталу;

10) мають страхування грошових коштів від інфляції.

Цілями інвестування можуть бути:

• прагнення компанії до збільшення прибутку;

• розширення масштабів діяльності компанії;

• прагнення до престижу, громадському впливу, влади;

• вирішення соціальних завдань, наприклад збереження і збільшення робочих місць, зниження рівня безробіття, підвищення культурного і освітнього рівня людей;

• вирішення екологічних проблем і т.д.

Інвестиційний процес - це послідовність етапів, дій, процедур і операцій щодо здійснення інвестиційної діяльності. Конкретне протягом інвестиційного процесу визначається об'єктом інвестування та видами інвестування (реальні чи фінансові інвестиції).

Надзвичайно важливо розуміти, що оскільки інвестиційний процес, інвестування пов'язані з довгостроковими вкладеннями економічних ресурсів з метою створення та отримання вигоди в майбутньому, то основний аспект, суть цих вкладень полягають у перетворенні власних і позикових коштів інвестора в активи, які при їх використанні створять нову вартість .

В якості основних етапів інвестиційного процесу виділяються три етапи.

На першому (підготовчому) етапі приймаються рішення про інвестування в рамках його першої фази, формують цілі інвестування. У другій фазі визначають напрямок інвестування. У третій фазі відбувається вибір конкретних об'єктів для інвестування, підготовка та укладення інвестиційного договору. Підписанням інвестиційного договору вкладаються матеріальних і нематеріальних благ надається статус інвестицій.

Другий етап інвестиційного процесу - здійснення інвестицій, практичні дії щодо реалізації інвестицій, перетворюватись в правову форму шляхом укладення різних договорів. Ними можуть бути договори, пов'язані з передачею майна; договори, спрямовані на виконання робіт або надання послуг, ліцензійні та інші цивільно-правові договори. Другий етап завершується створенням об'єкта інвестиційної діяльності.

Третій (експлуатаційний) етап - етап, пов'язаний з експлуатацією створеного об'єкта інвестиційної діяльності. У рамках цього етапу організовується виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг; створюється система маркетингу і збуту нового товару. Протягом експлуатаційного етапу відбувається компенсація інвестиційних витрат, генеруються доходи від реалізації інвестицій. Саме цей етап збігається з терміном окупності інвестицій.

З наукової позиції, існують стратегічні напрямки інвестиційної діяльності:

– інвестиції на підтримання простого відтворення (переважно з амортизаційних фондів з залученням додаткових коштів у випадку інфляції і знецінення накопичень);

– вкладення в капітальне будівництво;

– інвестиції в приріст оборотних коштів;

– фінансування інноваційних розробок та НДДКР.

Вони відрізняються за певними параметрами:

– тривалість очікування базового інвестиційного ефекту;

– обсяг необхідних початкових і передбачуваних подальших вкладень;

– ступінь ризику і вірогідність досягнення стратегічних інвестиційних цілей;

– оптимальний очікуваний інвестиційний ефект.