Виготовлення паперу на сіткових машинах
Виготовлення паперу здійснюється на папероробних машинах:
кругло сіткових (циліндрових, двосіткових, комбінованих), плоско сіткових.
На папероробній машині виконуються наступні операції:
відливання паперової маси;
формування паперу;
зневоднювання;
пресування;
висушування;
охолодження;
каландрування (оздоблення поверхні – вирівнювання);
складання готової продукції.
Найбільш розповсюджена так звана столова (з плоскою сіткою) папероробна машина. Вона складається із сіткової, пресової і сушильної частин, каландра і наката ( наотування). Паперова маса безперервним потоком витікає на рухому замкнуту в кільце сітку машини, де здійснюється відлив, обезводнення і уплотніння паперового полотна. Подальше обезводнення і уплотніння полотна здійснюється в пресовій частині, яка утворена декількома вальцьовими пресами, між валками яких паперове полотно транспортується за допомогою шерстяного сукна, яке відіграє роль підкладки. Заключне видалення води здійснюється в сушильній частині, де полотно паперу своїми поверхнями поперемінно торкається поверхонь чавунних шліфувальних циліндрів, що обігріваються паром. Поверхня паперу стає гладкою із-за того, що папір притискується сукном до циліндрів. Потім полотно паперу обробляється в каландрі, який являє собою вертикальну батарею із 5 – 8 металевих валів. Після каландра папір стає рівним і гладким, однаковим по товщині. Отримане полотно паперу змотується в рулони.
Рис. 1. Схема сіткової частини папероробної машини: 1 — нижня сітка; 2 — грудний вал; 3 — напорний ящик; 4 — регістровий валик; 5 — формуючий циліндр; 6 — верхня сітка; 7 — відсмоктуючий ящик; 8 — шаберний пристрій верхньої сітки; 9 — «переврнуті» відсмоктуючі ящики; 10 — відсмоктуючий шабер; 11 — верхній вал попереднього преса; 12 — відсмоктуючий ящик; 13 — нижній вал попереднього пресса; 14 — відсмоктуючий гауч-вал; 15 — сітковедучий вал, розміщеного за гауч-валом.
Лекція 3. Будівельні матеріали. Технологія виробництва цементу.
1.Теплоізоляційні матеріали і вироби.
2. Звукоізолюючі матеріали. Акустичні матеріали.
3. Гідроізоляційні матеріали.
4. Виробництво цементу.
Література 4,5,6
До будівельних матеріалів відносяться: цегла, скло, металопрокат, керамічні плити, цемент, фарби, клеї, оздоблювальні матеріали, дерево.
Бурливий розвиток будівництва вимагає застосування теплоізоляційних, звукозахисних, гідроізоляційних та інших матеріалів та виробів.
Теплоізоляційні матеріали і вироби.
Теплоізоляційні матеріали і вироби призначені для захисту від проникнення тепла і холоду. До теплоізоляційних матеріалів відносяться матеріали з низькою теплопровідністю (< 0,18 Вт/м оС) і густиною 40-60 кг/м3. Теплопровідність прямо пропорційна густині матеріалу.Одна тонна такого теплоізоляційного матеріалу здатна зберегти 30-200 тонн умовного палива за рік.
Затрати на використання цих матеріалів відшкодовуються на протязі 1-1,5 років роботи, наприклад, теплопроводу, холодильних апаратів та ін.
Таким чином, виробництво і застосування теплоізоляційних матеріалів має особливо велике економічне значення.
Структура і властивості теплоізоляційних матеріалів.
Тепло ізолююча здатність конкретного матеріалу залежить від:
кількості і характеру пустот (пор);
розподілу пор;
розмірів;
відкритості чи закритості пор;
від співвідношення об’єму пор і твердого матеріалу.
Найбільш високі теплоізоляційні властивості мають матеріали, які містять значну кількість малих ізольованих пор, заповнених повітрям.
Повітря має малу теплопровідність (0,02 Вт/м 0С. Теплоізоляційні властивості повітря має тільки в спокійному стані. Великі пори створюють умови для конвекції і переносу тепла. В дуже пористих матеріалах теплопровідність може наблизитись до теплопровідності повітря.
Пори в матеріалі можуть бути створені вспінюванням:
шляхом введення в матеріал газо утворюючих добавок;
склеюванням або спіканням окремих зерен матеріалу;
накладанням великої кількості шарів волокон.
Структура матеріалу значно впливає на теплопровідність. Наприлад,теплопровідність вздовж волокон деревини в 2 рази більша чим в перпендикулярному напрямку, а крупнозернистий матеріал має меншу теплопровідність чим дрібнозернистий.
Теплоізоляційний матеріал потрібно захищати від вологи: теплопровідність води більша в 25 разів теплопровідності повітря.
Класифікація теплоізоляційних матеріалів та виробів.
Теплоізоляційні матеріали класифікують за наступними ознаками:
структурою; формою; виду основної сировини, густиною; жорсткістю (відносною деформацією стискання); теплопровідністю і загоранням.
В залежності від структури матеріалу поділяють на:
- волокнисті (мінерально ватні, скловолокнисті та ін.);
- зернисті (перлітові, вермикулітові, севелітові та ін.);
- коміркові (піноскло, пінопласт).
По формі ізовнішньому вигляду розрізняють:
штучні (плити, блоки, цегла);
рулонні (мати, полоси, матраци);
шнурові (шнури, джгути);
сипучі і рихлі (вата мінеральна, скляна, вспучений перлит і вермикуліт).
В залежності від теплопровідності теплоізоляційні матеріали поділяють на 3 класи: А – низької теплопровідності; Б – середньої теплопровідності;
В – підвищеної теплопровідності.
В залежності від густини теплоізоляції матеріали розділяють на 4 групи:
- особливо низької густини (15; 25; 35; 50; 75 кг/м3);
- низької густини (100; 125; 150; 175 кг/м3);
- середньої густини (200;225; «50; 300 кг /м3);
- густі (400; 450; 500; 600 кг /м3).