5. Переробки промислових відходів на товари.

Виробництва сірчаної та азотної кислот.

Відходами металургії є шлак та гази доменного та коксового виробництва. Шлак переробляється на цемент, мінеральні добрива, будівельні вироби, викідні газ переробляються на сірчану та азотну кислоти.

5.1.Значення кислот та їх солей для промислового виробництва.

Широке застосування для виробництва різних товарів має сірчана

кислота.

Найбільше застосування у промисловості сірчана кислота має при виробництві мінеральних добрив, вибухових речовин, для очистки нафтопродуктів, жирів та масел, у виробництві фарбників, лаків, лікарських речовин та виробництві інших кислот (НРО, НС , СНСООН).

За допомогою сірчаної кислоти виготовляють етиловий та інші спирти, деякі синтетичні миючі засоби, ряд отрутохімікатів для боротьби із шкідниками сільського господарства та бур’янами.

Сірчана кислота застосовується у виробництві кольорових і рідких металів (гідрометалургія), у металообробній промисловості для травлення виробів із сталі перед їх цинкуванням, нікелюванням, хромуванням. фарбуванням.

Розведена сірчана кислота та її солі використовують у виробництві штучного шовку, в текстильній промисловості для обробки волокна чи тканин перед їх фарбуванням.

У харчовій промисловості сірчана кислота застосовується для одержання крохмалю, патоки та ряду інших продуктів. На транспортних засобах використовуються свинцеві сірчано-кислотні акумулятори. Сірчана кислота використовується для осушення газів та при концентруванні кислот.

Широке застосування знайшли солі сірчаної (сульфатної) кислоти:

• сульфат натрію NaSO використовується у виробництві скла і паперу;

• мідний купорос CuSOxHO – для протравлення насіння перед сівбою, а також при електролітичному покритті міддю інших металів та сплавів;

• погашений гіпс або алебастр CaSOx0,5HO – у будівельній справі як в’яжучий матеріал, а також для виготовлення відливних форм;

• алюмокалієвий галун K[AI(SO)]x12HO – у фарбувальній справі та в шкіряній промисловості для дублення шкір.

Солі сірчистої (сульфітної) кислоти використовують:

• у текстильній промисловості використовують тіосульфіт натрію NaSO як ’’антихлор’’ після відбілювання тканин, а також у фотографії;

• у виробництві целюлози з деревини використовують гідросульфіт кальцію Са(HSO);

• для видалення залишків хлору після відбілювання тканин використовують гідросульфіт натрію NaHSO.

5.2. Сировина для виробництва сірчаної кислоти.

Дані про різні види сировини для виробництва сірчаної кислоти наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Питома вага різних видів сировини для виробництва сірчаної кислоти.

Сировина	% вирбництва
Колчедан	42,2
Сірка	19,5
Відхідні гази металургії	28
Сірководинь	10,3

Елементну сірку виготовляють більш ніж в 50 країнах світу. Світові обсяги виробництва сірки коливається в межах 39-42 млн. т на рік. Добування сірки в усіх видах становить у середньому 80-90 млн.т. на рік. Головними виробниками сірки є США, Канада, Польoа, Росія, Мексика, Франція, Італія, Україна.

В Україні запаси сірки зосереджені в основному у Львівській та Івано-Франківській областях. Головними виробниками сірки в Україні є Роздольське та Яворівське державні гірничо-хімічні підприємства ’’Сірка’’.

Виробництво сірки на Роздольському підприємстві здійснюється кар’єрно-комбінованим методом, а на Яворівському ще і методом підземної виплаки. Потужність Роздольського підприємства у 1975 році становила біля 1315 тис. т сірки. Сировинною базою цього підприємства є Подорожнянське, Гримнівське, Любенське та Журавненське родовища.