- •1. Основні поняття про промисловість та її галузі.
- •4. Складові технологічного процесу
- •1.Папір, його класифікація та властивості
- •Сировина для виготовлення паперу
- •Технологія виробництва
- •3.1.Підготовка паперової маси
- •Виготовлення паперу на сіткових машинах
- •Теплоізоляційні матеріали і вироби.
- •2. Звукоізолюючі матеріали і вироби.
- •Виробницто цементу.
- •3.2. Електролітичний спосіб виробництва алюмінію.
- •3.4. Зонна плавка.
- •Структура і властивості та використання алюмінієвих сплавів.
- •Загальні відомості про мідь, властивості та застосування.
- •Мідні руди.
- •Технологія виробництва мідних штейнів.
- •4. Переробка мідного штейна на чорнову мідь.
- •5. Рафінування міді.
- •Мідні сплави.
- •Загальні відомості про титан.
- •Руди титану.
- •Технологія виробництва титану.
- •Титанові сплави.
- •2.1Способи виготовлення порошків
- •Значення, історія і структура хімічної промисловості
- •Поняття про хіміко-технологічні процеси, їх схематичне оформлення та параметри роботи.
- •3. Основні типи хімічних реакторів.
- •4. Поняття про матеріальний і енергетичний баланс виробництва та їх роль у економічних і технологічних розрахунках.
- •5. Узагальнена типова схема хтп.
- •Значення мінеральних добрив для народного господарства.
- •2. Класифікація мінеральних добрив.
- •Виробництво азотних та калійних добрив.
- •1. Техніко-економічні показники сировинної бази чорної металургії.
- •Збагачення залізних руд.
- •5. Переробки промислових відходів на товари.
- •5.1.Значення кислот та їх солей для промислового виробництва.
- •5.2. Сировина для виробництва сірчаної кислоти.
- •5.3. Технологія виробництва сірчаної кислоти.
- •Технологія виробництва інтегральних мікросхем.
- •Вирощування монокристалів кремнію
- •2. Властивості ізольованих наночастинок і нанокристалічних поршків.
- •Технологія виробництва нанокристалічних матеріалів.
- •1. Етапи становлення біотехнології як науки та галузі виробництва
- •2. Суть біотехнологічних процесів, їх відмінності, переваги і проблеми порівняно з традиційними технологічними процесами
- •3. Типова схема біотехнологічного виробництва і її основні складові
- •4. Основні сфери застосування біотехнології
- •4.2. Медицина
- •5. Біотехнологія і майбутнє
5. Узагальнена типова схема хтп.
У переважній більшості хімічних виробництв можна виділити 4 етапи ХТП: 1) контроль якості і кількості сировинних і допоміжних компонентів;
2) підготовка всіх реагентів до взаємодії та їх дозування перед подачею в реактор;
3) хімічні перетворення в реакторі вхідних речовин на цільові та побічні продукти;
4) фінішна обробка продуктів реакції, їх розділення і очищення.
Основними параметрами, що впливають на хімічні перетворення в реакторі, є: температура, тиск, концентрація реагуючих компонентів, наявність каталізатора і його активність, величина водневого показника рН, тривалість взаємодії. Температура, впливаючи на в’язкість середовища, дифузійний процес компонентів та хімічні процеси взаємодії, належить до найсильніших та найуніверсальніших параметрів, що впливають на ХТП.
Неповнота зв’язування вхідних реагентів вимагає після відділення від цільових продуктів їх повторного повернення на вхід реактора.
Метою фінішної обробки продуктів взаємодії є їх розділення та очищення від домішок.
Лекція 9. Технологія виробництва мінеральних добрив
Значення мінеральних добрив для народного господарства.
Класифікація мінеральних добрив.
Виробництво азотних та калійних добрив.
Технологічні схеми виробництва фосфорних, калійних, азотних добрив.
Транспортування та зберігання мінеральних добрив.
Література 4,5,6
Значення мінеральних добрив для народного господарства.
Мінеральними добривами називаються речовини (солі), що містять елементи, які необхідні для харчування рослин і вносяться в грунт з метою одержання високих врожаїв та запобігання його виснаження.
Для нормального росту рослинам необхідні азот, фосфор, калій, магній, залізо, сірка у великих кількостях (макроелементи), а також бор, йод, цинк, молібден, марганець, кобальт та інші в мікродозах (мікроелементи).
Макро- і мікроелементи прискорюють біохімічні процеси формування і росту рослин. Азот, фосфор, сірка беруть участь у синтезі білку, кальцій утримується в рослинних тканинах і використовується живими організмами, магній входить в сполуку хлорофіла, а залізо бере участь у його утворенні, калій стимулює обмін речовин у рослині.
Зменшення вмісту поживних речовин у грунті необхідно постійно компенсувати внесенням органічних та мінеральних добрив.
Через надзвичайно великі масштаби споживання в сільському господарстві мінеральні добрива являються одним із найбільших видів хімічної промисловості. Річне виробництво мінеральних добрив складає десятки мільйонів тонн.
2. Класифікація мінеральних добрив.
Класифікація мінеральних добрив здійснюється за складом, агрономічним значенням, фізико-хімічними властивостями (наприклад, за розчинністю у воді), дією на грунт, способами отримання та ін.
За природою основного компонента мінеральні добрива поділяють на азотні, фосфорні і калійні.
За агрономічним значенням мінеральні добрива поділяють на прямі і непрямі. Прямими називаються добрива, які містять поживні елементи у вигляді сполук, що безпосередньо завоюються рослинами. Непрямі добрива застосовують для мобілізації поживних речовин, які є в грунті.
За числом живильних елементів добрива поділяють на прості, що містять один елемент (наприклад, рідкий аміак, хлористий калій, карбамін тощо), і комплексні, що містять кілька живильних елементів (наприклад, нітрофос, що містить нітроген, фосфор, калій).
За концентрацією – на:
- концентровані (вміст більше 37,5 %). В карбаміді, наприклад, міститься 45 – 46 % азоту, у подвійному суперфосфаті 44 – 52 % Р2 О5;
- неконцентровані (вміст менше 37,5 %). Наприклад, вміст азоту в аміачній воді складає 20 – 21% , у фосфоритному борошні 18 – 26 % Р2 О5.
За фізіологічним впливом на грунт поділяють на кислі, лужні і нейтральні добрива.
Кислі добрива після засвоєння рослиною живильних елементів замислюють грунт невикористаними залишковими іонами. До кислих добрив відноситься, наприклад, сульфат амонію.
Лужні добрива залужнюють грунт. До лужних добрив відноситься нітрат натрію.
Нейтральні добрива шкідливого баласту в грунті не залишають. До нейтральних добрив відноситься калійна селітра.
За агрегатним станом добрива можуть бути рідкими і твердими (гранульованими та порошкоподібними).
В особливу групу виділяють мікродобрива, які містять елементи марганець, мідь, цинк, бор та ін. Ці добрива вносять в грунт в кількості до 1-го кг на гектар.