- •1. Основні поняття про промисловість та її галузі.
- •4. Складові технологічного процесу
- •1.Папір, його класифікація та властивості
- •Сировина для виготовлення паперу
- •Технологія виробництва
- •3.1.Підготовка паперової маси
- •Виготовлення паперу на сіткових машинах
- •Теплоізоляційні матеріали і вироби.
- •2. Звукоізолюючі матеріали і вироби.
- •Виробницто цементу.
- •3.2. Електролітичний спосіб виробництва алюмінію.
- •3.4. Зонна плавка.
- •Структура і властивості та використання алюмінієвих сплавів.
- •Загальні відомості про мідь, властивості та застосування.
- •Мідні руди.
- •Технологія виробництва мідних штейнів.
- •4. Переробка мідного штейна на чорнову мідь.
- •5. Рафінування міді.
- •Мідні сплави.
- •Загальні відомості про титан.
- •Руди титану.
- •Технологія виробництва титану.
- •Титанові сплави.
- •2.1Способи виготовлення порошків
- •Значення, історія і структура хімічної промисловості
- •Поняття про хіміко-технологічні процеси, їх схематичне оформлення та параметри роботи.
- •3. Основні типи хімічних реакторів.
- •4. Поняття про матеріальний і енергетичний баланс виробництва та їх роль у економічних і технологічних розрахунках.
- •5. Узагальнена типова схема хтп.
- •Значення мінеральних добрив для народного господарства.
- •2. Класифікація мінеральних добрив.
- •Виробництво азотних та калійних добрив.
- •1. Техніко-економічні показники сировинної бази чорної металургії.
- •Збагачення залізних руд.
- •5. Переробки промислових відходів на товари.
- •5.1.Значення кислот та їх солей для промислового виробництва.
- •5.2. Сировина для виробництва сірчаної кислоти.
- •5.3. Технологія виробництва сірчаної кислоти.
- •Технологія виробництва інтегральних мікросхем.
- •Вирощування монокристалів кремнію
- •2. Властивості ізольованих наночастинок і нанокристалічних поршків.
- •Технологія виробництва нанокристалічних матеріалів.
- •1. Етапи становлення біотехнології як науки та галузі виробництва
- •2. Суть біотехнологічних процесів, їх відмінності, переваги і проблеми порівняно з традиційними технологічними процесами
- •3. Типова схема біотехнологічного виробництва і її основні складові
- •4. Основні сфери застосування біотехнології
- •4.2. Медицина
- •5. Біотехнологія і майбутнє
Значення, історія і структура хімічної промисловості
Хімічна промисловість відноситься до міжгалузевих виробництв. Ця промисловість впливає на інші масштабні галузі народного господарства: гірничо-добувну, енергетику, металургію, нафтопереробну, агропромис-ловий комплекс, харчову, легку, фармацевтичну.
Хімічна технологія – наука про найбільш економічно та екологічно обґрунтовані методи переробки сировини у засоби виробництва і предмети споживання.
Хімічна технологія вивчає і розробляє фізико-хімічні процеси, технологічне обладнання, оптимізацію здійснення і управління цими процесами при виробництві різних речовин, продуктів, матеріалів і виробів.
Підприємства хімічної промисловості України виробляють понад 130 тисяч різних хімічних продуктів і належать до найважливіших ланок продуктивних сил. Хімічна промисловість забезпечує інші галузі напівпродуктами (кокс, мазут, збагачені руди і таке ін.)
Хімічні підприємства виробляють продукцію, що замінює метали, дерево, скло, шкіру. Різноманітність продукції хімічної промисловості пояснюється тим, що хімічні технології дають можливість отримати із одної сировини кілька різних продуктів, або навпаки, певний продукт – із різних видів сировини.
В результаті переробки на хімічних заводах нафти, газу і вугілля, із них отримують бензин і мастила для двигунів, вибухові речовини, кокс, пластмаси, гуми і синтетичні каучуки, хімічні волокна і барвники, добрива і засоби захисту рослин, фармакологічні препарати, парфумерію, синтетичні миючі засоби, тару і художньо-декоративні вироби, лаки і фарби, клеї, будівельні матеріали та інші продукти.
Хімічна промисловість матеріало- та енергомістка. Вона використовує різноманітну природну сировину: мінеральні і органічні корисні копалини, компоненти флори і фауни, промислові відходи, природні води і повітря. Для функціонування і розвитку хімічної промисловості Україна має достатню сировинну базу: вугілля, нафту і газ, калійні солі, кам’яну сіль, сірку, графіт, гіпс, вапняки і доломіти, глини і каоліни, природні води.
Згідно із прийнятою класифікацією продукцію хімічної промисловості поділяють на 7 класів:
продукція неорганічної хімії і гірничо-хімічна сировина;
полімери – синтетичні каучуки, пластмаси і хімічні волокна;
лакофарбні матеріали і продукти;
синтетичні барвники й органічні напівпродукти;
продукти органічного синтезу (нафто-, коксо- та лісохімія);
хімічні реактиви і особливо чисті речовини;
медикаменти і хіміко-формацевтична продукція.
Історія хімічних виробництв.
Історія хімічної промисловості розвивалась одночасно з накопиченням наукових знань хімії та розробкою хімічних технологій. Хімічна промисловість спочатку розвивалась для забезпечення лікарських та військових потреб. Витоки хімічних технологій сягають сивої давнини і стосуються, переважно, виробництва ліків та пороху (1250 р.).
Накопичені алхіміками практичні знання по хімії поклали початок примітивним хімічним виробництвам. Початок промислового виробництва хімічних продуктів у Європі відноситься до XV ст. , коли з’явились дрібні спеціалізовані виробництва кислот, солей, фармпрепаратів та деяких органічних речовин. В XVI – XVII ст. Росія мала власні хімічні виробництва фарб, селітри, пороху, соди, сірчаної кислоти.
Лише у другій половині XVIII ст. було закладено основи хімтехнології як науки і навчальної дисципліни. У 1772 році І. Бекман вперше ввів термін «технологія» і описав детально технологію багатьох хімічних виробництв, створивши перший підручник по хімтехнології. Хімтехнологія лише в кінці XVIII ст. стала обов’язковою навчальною дисципліною в університетах і технічних вузах Європи та училищах комерційного і технічного профілю в Росії, де у 1803 році було створену першу кафедру хімічної технології.
Поява у XIX ст. у Західній Європі великої кількості підручників та наукових досліджень з технології сприяло як швидкому росту і поширенню хімічних виробництв, так і розвитку науки про хімтехнології.
Фундаментальні досягнення фізики, електротехніки та електрохімії у XIX ст. дали змогу у широких масштабах практично реалізувати електрохімічні методи виробництва багатьох важливих продуктів: лужних металів, алюмінію, хлору, фтору, водню, лугів та інше.
Бурхливий розвиток органічної хімії та методів органічного синтезу у XIX та XX ст. заклав основи багатьох промислових технологій виробництва широкого спектру органічних речовин: барвників, харчових продуктів, фармпрепаратів, засобів захисту рослин, інсектицидів.
Основними тенденціями сучасного розвитку хімічної промисловості є перехід до автоматизованих, безвідходних енергозберігаючих виробництв з широким використанням біотехнологічних процесів. Сучасні хімічні технології спрямовані, насамперед, на розв’язання глобальних проблем людства: збереження і поповнення продовольчих запасів шляхом переробки нехарчової сировини, енергозбереження і попередження забруднення біосфери.
До провідних напрямків розвитку хімічних технологій належать: створення нових видів хімічної продукції багатоцільового призначення (водню, аміаку, метанолу), поглиблення комплексної переробки мінеральної сировини, нафти і газу, а також створення нових хімічних джерел струму та систем перетворення енергії.
