Перинатальна патологія цнс у дітей.

Аналіз статистичної звітності за останні роки свідчить про те, що ураження нервової системи в пре- та перинатальному періоді відносяться до провідних факторів, які формують прошарок соціально-дизадаптованих дітей, дітей-інвалідів. Загрозливою є тенденція до зростання показника захворюваності нервової системи у неонатальному періоді,особливо в умовах зниження показника народжувальності. Провідними чинниками формування даної патології є пологова травма (у 1,3% випадків) та внутрішньо маткова гіпоксія та асфіксія (3,3% випадків). При цьому, недоношені діти складають основну групу новонароджених, загрозливих по наслідкам формування органічної патології з боку нервової системи. Останнє положення є особливо актуальним у зв’язку з реєстрацією недоношених дітей із масою 500 г. Проте, за даними ряду авторів, 2/3 причин,що викликають розлади кровообігу мозку у недоношених новонароджених діють постнатально, вони прогнозовані, і у лікарів є можливість попередити тяжкі ушкодження головного мозку.

В новій статистичній класифікації (МКХ-10) до основних факторів, що сприяють ураженню нервової системи в неонатальному періоді віднесені: пологова травма, внутрішньоутробна гіпоксія, асфіксія при народженні, природжені інфекції, бактеріальний сепсис, ендокринні та метаболічні порушення, природжені вади та хромосомні аномалії та ін.. В данній класифікації запропоновані істотні доповнення. А саме: класифіковані різні ступені внутрішношлуночкових крововиливів, набряк головного мозку,наголошено про необхідність скринінгового дослідження новонародженого на найбільш поширені ензимопатії, хромосомні аберації, природжені м’язові захворювання та ін..

Однозначно не знайшли підтвердження в МКХ-10 такі діагнози як порушення гемоліквородинаміки, церебральна кома, перинатальна енцефалопатія, органічне ураження нервової системи. Невизначеність патогенетичних механізмів ураження нервової системи у новонародженого, які криються за такими формуваннями діагнозу, безперечно не сприяєнамаганню лікаря до нозологічного осмислення неврологічної патології, призупиняє можливість призначення раннього,диференційованого лікування, що, в кінцевому підсумку, обумовлює формування незворотного органічного дефекту та стійких залишкових явищ з боку нервової системи дитини.

Фактори, що зумовлюють гіпоксичне ураження цнс

1. Антенальна гіпоксія плода.

2. Інтранатальна гіпоксія плода.

3. Постнатальна гіпоксія, фактори, що сприяють порушенню ауторегуляції мозкового кровообігу.

Серед гіпоксичних ушкоджень головного мозку у новонароджених розрізняють гіпосично-ішемічніта гіпоксично-геморагічні ушкодження ЦНС.

Внутрішньоутробна гіпоксія (Р20) (за даними МКХ-10).

• ацидоз

• аноксія

• асфіксія

• дистрес

• гіпоксія

• мезоній в навколоплідних водах

• відходження мезонія

Виключено внутрішньочерепний крововилив, обумовлений аноксією або гіпоксією (Р52.-).

Р20.0 Внутрішньоутробна гіпоксія, вперше відзначена до початку пологів.

Р20.1 Внутрішньоутробна гіпоксія, вперше відзначена в ході пологів чи розродження.

Р20.9 Внутрішньоутробна гіпоксія не уточнена

Другим за значенням фактором, що викликає гіпоксичне ураження ЦНС у новонародженого, є асфіксія у пологах.