Фактори ризику розвитку беп:

1. Пошкоджуючі гематоенцефалічний бар’єр: гіперосмолярність, в т.ч. внаслідок гіперглікемії; важкий респіраторний ацидоз; крововиливи в мозок і його оболонки; судоми; нейроінфекції; ендотоксинемія; артеріальна гіпертензія.

2. Підвищена чутливість нейронів до токсичної дії НБ – недоношеність, асфіксія (особливо ускладнена гіперкапнією), гіпотермія, голодування, гіпоглікемія, анемія і ті, що перелічені вище.

3. Пригнічення здатності альбуміна зв’язувати (недоношеність,гіпоальбумінемія, ацидоз, інфекції, гіпоксія) НБ чи конкуруючі з альбуміном (внутрішньо судинний гемоліз, підвищення в крові рівня неестрифікованих ЖК, деякі ліки, алкоголь).

За умов наявності у дитини 2 -3 згаданих факторів показанням для замінного переливання крові є менші величини гіпербілірубінемії.

Фази перебігу беп:

1. Домінування ознак білі рубінової інтоксикації

2. Поява класичних ознак ядерної жовтяниці – спастичність, ригідність потиличних м’язів, вимушене положення тіла з опістотонусом, негнучкими кінцівками і стиснутими в кулак долонями; періодичне збудження і різкий «мозговий» крик,вибухання великого тім’ячка, сіпання м’язів обличчя або повна амімія, тремор кінцівок; судоми; симптом «сідаючого сонця»; зникнення рефлекса Моро; ністагм, симптом Грефе; зупинка дихання, брадікардія, летаргія, іноді гіпертермія.

3. Період оманливого благополуччя і зникнення спастичності (починаючи з другого тижня життя), коли виникає враження того, що зворотній розвиток неврологічної симптоматики призведе навіть майже до повної реабілітації дитини.

4. Період формування клінічної картини неврологічних ускладнень - починається з кінця періоду новонародженності або на 3 – 5 місяці життя: ДЦП; атетоз, хореоатетоз, паралічі, парези; глухота; затримка НПР; дизартрія і ін.. Летальний витік як наслідок ураження мозку може бути як у 1-у, так і в 2-у із названиз фаз БЕП і виникає на тлі вининення геморагічного синдрому, розладу серцевої діяльності і дихання. Вважається, що у пешій фазі БЕП пошкодження мозку в принципі зворотні. А от у новонароджених, особливо недоношених, із діагностованою на секції ЯЖ, не завжди були класичні клінічні її ознаки.

Лікування в умовах поліклініки та покази для госпіталізації

• Фізіологічна жовтяниця новонароджених не потребує якось лікування і повинна проходити самостійно.

• При наявності критеріїв, що виключають можливість саме фізіологічної жовтяниці, необхідна додаткова діагностика та лікування в умовах стаціонару.

• При вроджених та вторинних гіпербілірубінеміях – лікування основного захворювання.

Диспансерне спостереження

1. Планова госпіталізація - 1 раз в 6 місяців, а також при загостренні захворювання.

2. Контроль 1 раз на місяць: ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові.

3. Щорічно: дослідження ліпідного профілю, денситометрія (діагностика остеопорозу), рентгенографія кісток, офтальмологічне дослідження, консультативний огляд гінеколога у жінок.

4. Планове зниження дози ГКС проводять за індивідуальною схемою.