- •2. Базовий рівень підготовки
- •3. Організація змісту навчального матеріалу жовтяниці у новонароджених (р55 – р59)
- •Етіологія
- •Клінічні діагностичні критерії:
- •Додаткові методи дослідження
- •Гематологічні дослідження:
- •3. Додаткові дослідження:
- •Фактори ризику розвитку беп:
- •Фази перебігу беп:
- •Лікування в умовах поліклініки та покази для госпіталізації
- •Диспансерне спостереження
- •Перинатальна патологія цнс у дітей.
- •Фактори, що зумовлюють гіпоксичне ураження цнс
- •Асфіксія у пологах (р21).
- •Гіпоксично-геморагічні ушкодження головного мозку у новонароджених.
- •Пологова травма.
- •Критерії діагностики та наслідки перинатального ушкодження нервової системи.
- •Інші порушення нервової системи в перинатальному періоді (р90 – р96).
- •Додаткові методи дослідження:
- •Тактика лікування ушкодження нервової системи у відновному періоді на поліклінічному етапі.
- •Диспансерне спостереження
Етіологія
Фізіологічна жовтяниця.
Гемолітична анемія:
-спадкові (еритроцито- та гемоглобінопатії);
- набуті (АВО чи резус-конфлікт; інфекції; медикаментозні препарати).
Поліцитемія:
-плацентарна гіпертрансфузія;
-плацентарна недостатність;
-ендокринні розлади у матері та плода;
-інші.
Гематома.
Дефект глюкуронілтрансферази (спадкові та набуті).
Жовтяниці на грудному вигодовуванні.
Дисметаболічні.
Збільшення кишково-печінкової циркуляції білірубіна.
Медикаментозні препарати.
Фізіологічна жовтяниця – виникає майже у кожного новонародженого, час появи – перший тиждень життя. Головна ознака – підвищення рівня непрямого (некон’югованого) білірубіна в сироватці крові, який потім самостійно знижується. Лікування не потребує. Фізіологічна жовтяниця характеризується як підвищення рівня білірубіна в сироватці крові не більше 205,2 ммоль/л (НБ – не вище 136,8 ммоль/л) у доношених новонароджених і не більше 256,5 ммоль/л (НБ – не вище 205,2 ммоль/л) у недоношених новонароджених на першому тижні життя.
Сумнів щодо цього діагнозу викликають наступні критерії: поява жовтяниці шкірних покривів у перші 24 год. життя; рівень ПБ вище 25,65 – 34,2 ммоль/л і зберігається клінічно виражена жовтяниця після першого тижня життя у доношених новонароджених і після другого тижня – у недоношених. Все це потребує більш поглибленого обстеження для діагностики даних видів гіпербілірубінемії у новонароджених.
Клінічні діагностичні критерії:
Анамнез:
Включаючи ретельний сімейний анамнез, анамнез матері з особливим виявленням можливого прийому медикаментозних препаратів, професійних шкідливих факторів, наявності ендокринної патології, TORCH-інфекцій, перебігу вагітності та пологів, тривалість гестації; анамнез новонародженого.
Симптоми і ознаки:
Фізикальне обстеження з оцінкою кольору шкірних покривів різних ділянок тулуба і обличчя, слизових; наявність ділянок крововиливів; гепатоспленомегалії; Плетора; співсталення маси тіла новонародженого з нормативними показниками; наявності морфофункціональних ознак ЗВУР, недоношеності, перекошеності; стан пупкової ранки.
Додаткові методи дослідження
Визначення рівня білірубіна в сироватці крові: Рівень білірубіна понад 220 мкмоль/л у будь-якої дитини єпоказанням для проведення додаткових досліджень:
– загальний і прямий білірубін;
Гематологічні дослідження:
Кількість ретикулоцитів;
Гемоглобін і гематокрит;
Визначення групи крові і резус-фактора матері і дитини;
Пряма проба Кумбса;
Рівень альбуміна;
Виключення інфекційного процесу (маркери гепатитів, TORCH-інфекцій, туберкольз, сепсис та ін..);
За необхідністю – скринінг тести на вроджені ензимопатії, муковісцидоз, хвороби обміну та некопичення, ендокринні захворювання і т.ін.
3. Додаткові дослідження:
УЗД печінки та підшлункової залози.
Радіологічні обстеження – при підозрі на кишкову непрохідність.
Білірубінова енцефалопатія (БЕП) з розвитком ядерної жовтяниці (Р57) – найскладніше ускладнення жовтяниць новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією.
