Практичні методи

Дані методи засновані на активній рухової діяльності учнів. Залежно від ступеня регламентації умов виконання фізичної вправи ці методи поділяються на дві групи: методи суворо регламентованого вправи (розучування по частинах, в цілому і примусово-полегшує) і частково регламентованого (ігровий і змагальний).

Методи суворо регламентованого вправи характеризуються багаторазовим виконанням дії (або його частин) при строгій регламентації форми рухів, величини навантаження, її наростання, чергування з відпочинком і т. п.

Метод розучування по частинах передбачає початкове вивчення окремих частин дії з подальшим з'єднанням їх в необхідне ціле. Зрозуміти ціле дію можна тільки через пізнання складових його рухів і закономірностей становлення дії. Завершенням з'явиться освоєння дії в цілому. Без цього втрачається сенс будь-якого навчання. В кінцевому підсумку учні повинні сприймати дію як єдине ціле від початку і до кінця. У цій злитості виконання не повинно бути головних і другорядних елементів. Все-головне. Все в тій чи іншій мірі несе в собі запорука загального успіху.

Метод розучування в цілому передбачає вивчення дії в тому вигляді, в якому воно належить як кінцеве завдання навчання.

Цей метод застосовується на будь-якому етапі навчання. При порівняно простому вправі і досить високому рівні підготовленості учнів відпадає необхідність у підвідних вправах і метод розучування в цілому може використовуватися на перших етапах навчання. На заключному етапі розучування в цілому застосовується при вивченні будь-якої дії.

Методи частково регламентованого вправи допускають відносно вільний вибір дій учнем для вирішення поставленого завдання. Ці методи, як правило, використовуються на етапі вдосконалення, коли учні вже мають достатній обсяг знань і умінь.

Ігровий метод володіє багатьма ознаками, характерними для ігор у фізичному вихованні. Гра є не лише засобом фізичного виховання (тобто характерною системою фізичних вправ), але і ефективним методом навчання і виховання. Тому зрозуміти природу ігрового методу можливо тільки на основі розкриття сутності гри взагалі.

Для ігрового методу характерна наявність всіх або більшості перерахованих ознак. Тому один-дві ознаки, що зустрічаються в змагальному методі, не роблять останній рівнозначним першому.

Змагальний метод володіє багатьма ознаками, характерними для змагання (змагання), але має більш широке застосування. Змагальний метод тому й має більш широку сферу застосування, що може використовуватися при будь-якій формі організації занять, маючи предметом змагання будь-які фізичні вправи.

Методи використання слова

За допомогою слова вчитель здійснює багато функцій, які становлять його конструктивну, організаторську й інші сторони діяльності, а також, встановлює взаємини з учнями, спілкується. Через слово учень отримує нові знання, поняття та їх термінологічне визначення, що багато в чому визначає його ставлення до фізичного виховання в цілому і до досліджуваного вправі зокрема.

Майже всі різновиди методів використання слова є загальнопедагогічними. Використання їх в процесі фізичного виховання відрізняється лише змістом і деякими особливостями методики застосування.

Розповідь - оповідна форма викладу - найчастіше застосовується вчителем при організації ігрової діяльності учнів.

Опис - це спосіб створення у дитини уявлення про дію. При описі дається перелік характерних ознак дії, говориться, що треба робити, але не вказується, чому треба так робити. Використовується воно при створенні первісного подання або при вивченні відносно простих дій, коли учні можуть використовувати свої знання і руховий досвід.

Пояснення є найважливішим способом розвитку свідомого ставлення до дій, оскільки покликане розкривати основу техніки, відповідати на головне питання: «Чому?»

Бесіда допомагає, з одного боку, підвищити активність, розвинути вміння висловлювати свої думки, а з іншого - дізнатися вчителю своїх учнів, оцінити виконану роботу. Бесіда може протікати у вигляді питань вчителя і відповідей учнів або у вигляді вільного з'ясування поглядів.

Розбір відрізняється від бесіди тільки тим, що проводиться після виконання будь-якого завдання (наприклад, ігри). Розбір може бути одностороннім, коли його проводить тільки вчитель, або двостороннім - у вигляді бесіди за участю учнів.

Завдання передбачає постановку задачі перед уроком або приватних завдань по ходу уроку. Перша форма завдання характеризується тим, що вчитель пояснює всі способи виконання завдання, учням залишається лише виконати необхідне. Друга форма є більш складною для учнів, так як вони отримують від вчителя лише формулювання завдання, а способи її вирішення змушені шукати самостійно.

Вказівка ​​(або розпорядження) відрізняється стислістю і вимагає беззастережного виконання. Це акцентує увагу учнів на необхідності виконання завдання і одночасно підвищує впевненість у можливості її виконання. Через вказівки учні отримують точну орієнтацію в способах виконання завдання, у прийомах виправлення помилки, але без обґрунтування.

Оцінка є результатом аналізу виконання дії.

(Оцінка шляхом порівняння зі стандартною технікою виконання, оцінка шляхом порівняння з технікою виконання іншого учня, оцінка шляхом визначення результативності дії)

Команда - специфічний і найбільш поширений метод використання слова у фізичному вихованні. Вона має форму наказу до негайного виконання дій, до його закінчення або до зміни темпу рухів. Застосовуються стройові команди, прийняті в армії, і спеціальні - у вигляді суддівських реплік, стартових команд і т.

Підрахунок дозволяє задавати учням необхідний темп виконання рухів.