Тема 5: Методи навчання фізичним вправам в початковій школі.

План

1. Поняття «метод», «методичний прийом»

2. Загальні вимоги до методів навчання

3. Практичні методи навчання

4. Методи використання слова

5. Методи наочного сприйняття

Література:

1. Васильков Г.А. Соревновательному методу – зеленый свет// Физическая культура в школе.-1994.-№5.-С.43.

2. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры.-М.: ФиС, 1991.

3. Теория и методика физического воспитания / Под ред. Ашмарина Б.А.-М.,1980.

4. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч.1.-Тернопіль: Навч.книга-Богдан, 2010.

Спеціальні знання та рухові дії як предмети навчання у фізичному вихованні вимагають від вчителя володіння певними способами викладання, а від учнів - способів вивчення. Як вести учнів від незнання до знання, від невміння до уміння - це одна із стрижневих завдань конструктивної діяльності вчителя. Способів навчання багато, але жоден з них не є універсальним. Знання характеристик методів навчання дозволить правильно орієнтуватися в різноманітті цих способів і відбирати найбільш ефективні для вирішення навчальних завдань.

Способи передачі учням знань і умінь, способи впливу вчителя на учнів, способи роботи самих учнів-все це відноситься до методів (у перекладі з грецької - спосіб, шлях) і методичним прийомам.

Метод навчання - це система дій вчителя в процесі викладання, а учня при засвоєнні навчального матеріалу.

Відповідно до дидактичної завданням та умовами навчання кожен метод реалізується за допомогою методичних прийомів, що входять до складу даного методу. Наприклад, метод показу може здійснюватися різними прийомами: показом вправи в профіль або анфас, показом в необхідному темпі або уповільнено і т. п.

Методичний прийом - це спосіб реалізації методу згідно з конкретним завданням навчання.

Отже, всередині кожного методу використовуються його різноманітні методичні прийоми. Поза методу прийом втрачає своє значення. Прийом дозволяє застосувати відповідний метод в конкретних умовах. При одному і тому ж методі реалізація його може здійснюватися різними прийомами. Саме тому той чи інший метод використовується при вирішенні найрізноманітніших дидактичних завдань на кожному етапі навчання і при роботі з будь-якими контингентами дітей. Спеціальну систему методів і методичних прийомів навчання, іноді й форм організації занять, створену для вивчення конкретного рухової дії (чи рухових дій) певним складом займаються, прийнято називати методикою навчання. У цьому сенсі говорять, наприклад, про методику навчання перекиди вперед учнів IV класу або про методику навчання стрибків дівчаток.

Загальні вимоги до методів навчання

Доцільність застосування того чи іншого методу (методичного прийому) у кожному конкретному випадку забезпечується дотриманням ряду вимог.

Наукова обґрунтованість методу, що забезпечує оздоровчий, освітній і виховний ефекти від занять фізичними вправами.

Відповідність поставленої задачі навчання. Відсутність конкретних завдань уроку не дозволяє правильно по ¬ добрати і методи навчання. Якщо, наприклад, поставлено завдання навчити стрибка в довжину з розбігу способом зігнувши ноги, то визначити методи виявиться неможливим, тому що при такій загальній формулюванні можна рівною мірою використовувати і метод розучування в цілому, і метод розучування по частинах.

Забезпечення виховує характеру навчання. Кожен обраний метод повинен забезпечувати не тільки ефективність навчання, а й виховання пізнавальної активності учня. Тому неприпустимі методи, які сковують ініціативу дитини, вимагають лише механічного відтворення рухів.

Відповідність принципам навчання. Метод навчання зобов'язаний спиратися на реалізацію всієї системи принципів. Неприпустимо однобічно тлумачити зв'язок методу з окремо взятим принципом. Наприклад, було б неправильно вважати, що, якщо вчитель використовує метод показу, значить, він повністю реалізує принцип наочності. Як відомо, цей принцип реалізується через систему методів.

Відповідність специфіці навчального матеріалу. Методи навчання однакові для всіх видів фізичних вправ. Разом з тим кожне з них у відповідності зі своїми характеристиками і складністю вимагає специфічних способів навчання.

Відповідність індивідуальної і групової підготовленості учнів. Враховуючи вікові закономірності сприйняття навчального матеріалу, для дошкільнят найбільш прийнятний метод розучування в цілому, але з послідовним акцентуванням їхньої уваги на окремих елементах. Фізично слабо підготовленим школяреві доведеться частіше пропонувати метод розучування по частинах. При гарній загальноосвітньої підготовки учнів можна буде використовувати для реалізації міжпредметних зв'язків не тільки пояснення, а й розмову.

Відповідність індивідуальним особливостям і можливостям вчителя. Кожен педагог повинен володіти всіма методами навчання в повному обсязі. Проте по цілому ряду причин одні вчителі краще володіють одними методами, інші - іншими. І ці особливості не можна не враховувати. Якщо в конкретному випадку від двох методів очікується приблизно однаковий результат, то розумніше використати той метод, яким учитель володіє краще.

Відповідність умовам занять. Маючи, наприклад, нестандартним устаткуванням, можливо досягти оптимальної моторної щільності уроку і при методі розучування в цілому.

Різноманітність методів. Жоден з методів не може бути визнаний єдиним і основним. При різноманітних методах досягається більший успіх в навчанні. Слід пам'ятати, що не існує поганих методів. Кожен метод по-своєму гарний.

Результативність методу оцінюється насамперед міцністю оволодіння навчальним матеріалом при одночасному сприянні оздоровлення та виховання учнів.

Різноманітність методів. Жоден з методів не може бути визнаний єдиним і основним. При різноманітних методах досягається більший успіх в навчанні. Слід пам'ятати, що не існує поганих методів. Кожен метод по-своєму гарний.

Результативність методу оцінюється насамперед міцністю оволодіння навчальним матеріалом при одночасному сприянні оздоровлення та виховання учнів.

За способом отримання учнями знань і вмінь всі методи навчання поділяються на три групи: практичні методи, методи використання слова, методи наочного сприйняття. Наявність трьох груп методів забезпечує ознайомлення учня з досліджуваним дією за допомогою різних аналізаторних систем організму: дитина слухає, спостерігає, відчуває сам процес руху. При навчанні діям особливого значення набувають практичні методи.