- •Письмова атестаційна робота
- •Завдання
- •Рецензія
- •II. Основна частина 2 - 28
- •III. Техніка безпеки і пожежна безпека 29 - 30
- •2.1. Організація робочого місця зварювальника.
- •2.2 Характеристика зварюваної сталі.
- •2.3 Вибір і характеристика зварювальних матеріалів.
- •2.4 Підготовка металу до зварювання.
- •2.5 Збирання деталей під зварювання.
- •2.6. Вибір режимів зварювання.
- •2.7 Розрахунок зварних швів на міцність.
- •2.8 Дефекти зварних швів.
- •2.9 Контроль зварних з'єднань.
- •Список використаної літератури
- •9. Довідник металіста та інші.
2.5 Збирання деталей під зварювання.
До збирання під дугове зварювання пред'являються більш жорсткі вимоги, ніж до збирання під газове зварювання. Це пов'язано з утворенням при дуговому зварюванні великої ванни рідкого металу та отриманням значного провару, що при неякісному збиранні може привести до крізного прожогу. Крім того, унаслідок однакової швидкості зварки на всьому протязі шва в місцях з великим зазором, шви бувають ослабленими, а в місцях з невеликим зазором можлива надмірна опуклість шва. Тому при збиранні слід надавати велику увагу зазору. Існують наступні коливання, що допускаються в зазорі при товщині металу ≥16 мм: без оброблення кромок – 2-4 мм; з обробленням кромок – 1-3 мм. Підвищення рівня кромок однієї над іншою при стикових швах не повинне перевищувати 2-3 мм. Допустимі зазори при зварюванні таврових з’єднань та внапуск не повинні перевищувати 1,5-2 мм
Після збудження дуги зварник відразу починає переміщатися електрода уздовж шва із швидкістю зварювання. На початку процесу зварювання, коли метал ще недостатньо прогрітий, можливо утворення не провару в шві. В кінці шва в наплавленому кратері можуть утворитися пори і усадкові тріщини.
Процес збирання складає близько 30% від загальної трудомісткості виготовлення виробу.
Збирання може виконуватися 3 способами:
- повне збирання виробу зі всіх що входять в нього деталей з подальшим зварюванням;
- почергове збирання до вже звареної частини виробу;
- попереднє збирання вузлів, з яких складається виріб, з подальшим збиранням й заварюванням виробу із зібраних вузлів і деталей.
Для збирання зварного корпусу застосовуємо другий спосіб – почергове збирання до вже звареної частини виробу.
Перевірка точності зборки виконується штангенциркулем, лінійкою, шаблонами і щупами.
Зібрані вузли і деталі сполучають прихватками.
Прихватки - це короткі шви з поперечним перерізом до 1/3 поперечного перерізу повного шва.
Довжина прихваток від 20-100мм залежно від товщини металу і довжини шва.
Оскільки S =25мм, шви кутові, то прихватки на деталях здійснюємо в 2-4х місцях: при збиранні стаканів поз.7; 8 виконуємо 4 прихватки по діоганалі; при збиранні ребер поз.12 (8штук) виконуємо 2 прихватки (по одній прихваткі на стакані й на основі).
Довжина прихваток складає 20мм. Прихватки виконують тими ж електродами, що і зварювання виробу. Прихватки не дозволяють переміщатися деталям відносно основи.
Послідовність операцій збирання деталей згідно теми письмової роботи.
1 операція. На зварювальний стіл укладають основу поз.1 в горизонтальному положенні. Згідно креслень виставляють стакан поз.7 в тавр з основою поз.1, затягують гвинтовими струбцинами й перевіряють точність розмірів на зміщення деталей. Після чого виконують прихватки в 4 місцях по діагоналі, потім обварюються по замкнутому контуру, кутовими, кільцевими швами з поворотом виробу на 1800. Після обварювання шви зачищають металевою щіткою.
2 операція. Аналогічно першій операції виставляють згідно креслень стакан поз.8 в тавр з основою поз.1, затягують гвинтовими струбцинами й перевіряють точність розмірів на зміщення деталей. Після чого виконують прихватки в 4 місцях по діагоналі, потім обварюються по замкнутому контуру, кутовими, кільцевими швами з поворотом виробу на 1800. Після обварювання шви зачищають металевою щіткою.
3 операція. До вже частково зібраної конструкції почергово, згідно креслень приєднують 8 ребер поз.12. С початку почергово приєднують 4 ребра до стакану поз.7, в шаховому порядку, щоб не допустити деформацій в конструкції. Виконують прихватки в 2 місцях по 10мм, одна на основі, інша на стакані. Всі 4 ребра спочатку збираються, прхвачуються, а потім обварюються кутовими швами по не замкнутому контуру з катетом 10мм.
Аналогічно виконують приєднання ребер до стакану поз.8.
Після обварювання всі шви зачистити шлакоотбійником й металевою щіткою, обробити напливи й нерівності з плавним переходом до основного металу шліфувальним кругом.
Допускається зміщення зварюваних кромок не більше:
0,5 мм – для деталей товщиною до 4мм;
1,0 мм – для деталей товщиною 4 – 10 мм;
0,1S, але не більше 3мм – для деталей товщиною 10 – 100мм;
0,01S + 2 мм, але не більше 4мм – для деталей товщиною понад 100мм.
При виготовленні зварного корпусу не допускається зміщення кромок.
Зібраний вузол зображений на мал16.
Висновок. При виготовленні зварного корпусу застосовуємо 2 спосіб – це почергове приєднання деталей до вже звареної частини виробу. Цей спосіб найзручніший при виготовлені корпусу. Для попередження зміщення деталей відносно друг друга при збиранні застосовуються складальні – зварювальні пристосування у вигляді гвинтових струбцин. Зміщення кромок не допускається – конструкція відповідальна.
