
- •Письмова екзаменаційна робота
- •Іі Основна частина.
- •2.1.Організація робочого місця зварника.
- •Пост для газового зварювання.
- •На кресленнях і в технічній документації електроди позначаються таким чином:
- •2.4. Підготовка металу під зварювання.
- •Режими газового зварювання:
- •2.Для заповнення зазору між кромками зварювальних деталей і отримання валика шва необхідної ширини, використовують присаджувальний дріт.
- •2.8 Дефекти зварних швів.
- •Ііі Техніка безпеки.
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Криворізький професійний ліцей
Письмова екзаменаційна робота
На тему: «Технологічний процес виготовлення зварної ванни, приварка стойок до ванни; фланців до стойок, сталь Ст4, S=3 мм, ручним дуговим та газовим зварюванням ”.
Розробив: учень групи №20
Корінний Олександр Олександрович
Професія: «Електрогазозварник».
Консультант:
Лавріновіч Людмила Миколаївна
Кривий Ріг
2013
Рецензія
на дипломну роботу учня гр.№20 Корінного Олександра Олександровича.
Дипломна робота на тему: «Технологічний процес виготовлення зварної ванни, приварка стойок до ванни; фланців до стойок, сталь 40Х, S=3 мм, ручним дуговим та газовим зварюванням» виконана на 25 сторінок комп’ютерного тексту.
Робота виконана згідно плану послідовно, для виготовлення зварного вузла учень використовує ручне дугове та газове зварювання. Всі операції технологічного процесу виконані вірно. Робочі пости електрозварника, газозварника описані й зображені схематично. Сталь, з якої виготовляється конструкція, описана, визначена група зварювальності, зроблені необхідні розрахунки і висновок. Матеріали, які використовуються при ручному та газовому зварюванні описані, вибраний електрод, дріт згідно марки металу.
Зварна конструкція проста, учень добре впорався з підготовкою та збиранням вузла. Учень вірно указав послідовність операцій збирання й обварювання конструкції. Основні та додаткові режими зварювання, які необхідні для виготовлення зварної ванни описані і розраховані. Робота достатньо має таблиць, схем, креслень, виконана охайно.
Робота виконана на 7 балів.
Розглянуто: Затверджено:
на засіданні методичної комісії Заст. директора з НВЧ
Протокол №2 ___________ Сула В.П.
Від 03.10.2012р.
ЗАВДАННЯ
на письмову екзаменаційну роботу учня групи №20
Корінного Олександра Олександровича
За фахом: «Електрогазозварник».
Дата видачі завдання: грудень 2012р
Термін здачі завдань: 1. Креслень, схем квітень 2013р.
2.Письмова частина квітень 2013р.
3. Здача всієї роботи травень 2013р.
ТЕМА ЗАВДАННЯ: : «Технологічний процес виготовлення зварної ванни, приварка стойок до ванни; фланців до стойок, сталь 40Х, S=3 мм, ручним дуговим та газовим зварюванням» .
Розробити схеми: укріплення та оновлення матеріально-технічної бази.
Рекомендована література: 1.В.М.Рибаков « Дугове та газове зварювання».
2.Л.П.Шебеко «Обладнання й технологія автомат. та напівавтомат. зварювання».
3.І.В.Гуменюк «Технологія електродугового зварювання» Київ, 2006р.
4.Л.Л.Глізманенко «Зварювання та різання металів», Москва, 1975р.
5.І.В.Гуменюк «Обладнання і технологія газозварювальних робіт»
6.М.Г.Чумак «Матеріали та технологія машинобудування»
7.І.І.Соколов «Газове зварювання й різання металів»
8.М.С.Нікітін «Довідник»
9.Довідник металіста та інші.
Керівник роботи: Лавріновіч Людмила Миколаївна
Роботу одержав «__» грудень 2012р. Підпис учня_________
З М І С Т
I.Вступ 1
II.Основна частина 2-28
2.1. Організація робочого місця зварювача. 2-7
2.2. Характеристика зварюваної сталі. 8-10
2.3. Вибір і характеристика зварювальних матеріалів. 10-13
2.4. Підготовка металу під зварювання. 13-15
2.5. Збирання деталей під зварювання. 15-17
2.6. Вибір режимів зварювання. 18-24
2.7. Розрахунки зварних швів на міцність 25
2.8. Дефекти зварювальних швів. 26-27
2.8. Контроль якості зварних з'єднань і швів. 27-28
III. Техніка безпеки і пожежна безпека 28-29
IV. Список використаної літератури. 30
1.Вступ.
Зварювання є одним з основних технологічних процесів в машинобудуванні і будівництві. Важко назвати галузь народного господарства, де б не застосовувалося зварювання.
Зварювання внесло корені зміни в технологію виробництва, створила принципово нові конструкції машин. Застосування зварювання дозволило заощадити близько 20% металу, понизити на 5 - 30% трудомісткість виготовлення конструкцій.
По рівню зварювального виробництва наша країна займає провідне місце серед промислово розвинутих країн.
Основним видом зварювання є дугове зварювання. Основоположниками дугового зварювання є російські учені і інженери – В.В. Петров (1761-1834 р.р.), Н.Н. Бенардос (1842-1905 р.р.) і Н.Г. Славянов (1854-1897 р.р.).
В 1802 році вперше в світі професор фізики Санкт-петербурзької медико-хірургічної академії В.В. Петров відкрив дуговий розряд від побудованого ним надпотужного «стовпа вольта», який складався з 2100 пар різнорідних пластин – елементів (мідь + цинк), прокладених паперовими листами, змоченими водним розчином нашатирю. Цей стовп, або батарея, як назвав її В.В. Петров, був наймогутнішим джерелом електричного струму у той час. Цим способом він показав можливість використовування електричної дуги для нагріву і плавлення металів. Відкрита дуга Петрова для зварювання стала застосовуватися тільки через 80 років. Це зробив Н.Н. Бенардос. В 1881 році він вперше застосував електричну дугу між вугільним електродом і металом для зварювання.
Н.Г. Славянов розробив спосіб дугового зварювання металевим електродом із захистом зварювальної дуги шаром флюсу.
Але, не дивлячись на винаходи, зварювання широке застосування отримала тільки після Великої Жовтневої революції, і наша країна вийшла на передові позиції в зварювальному виробництві.
В нашій країні вперше в світі були розроблені такі високопродуктивні види зварювання, як електрошлакове, у вуглекислому газі, дифузійна та інші.
Видатний внесок в розробку теоретичних основ зварювання внесли вчені В.П. Вологдін, В.П. Никітін, К.Х. Хренов, Е.О.Патон, Г.А. Миколаїв, Н.Н. Рикалін, К.В. Любавській, Б.Е. Патон і ін.
В теперішній час зварюють метали товщиною від декількох мікронів до декількох метрів. Окрім вуглецевих сталей зварюють спеціальні сталі, сплави на основі титана, цирконію, молібдену, ніобію та інших матеріалів, а також різнорідні матеріали. Зварювання стало проводитися в умовах високих температур, радіації, під водою, в глибокому вакуумі і в умовах невагомості. Швидкими темпами упроваджуються нові методи зварювання – лазерне, електронно-променеве, дифузійне, ультразвукове, електромагнітне, вибухове та інші.
Основним засобом прискорення науково-технічного прогресу і розвитку виробництва є підвищення продуктивності праці і якості роботи. В області зварювального виробництва ця задача розв'язується механізацією і автоматизацією самих зварювальних процесів, тобто перехід від ручної праці зварника до механізованої і автоматизованої.