Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Криворізький професійний ліцей

Письмова атестаційна робота

На тему: «Технологічний процес виготовлення зварної кришки, приварка стінок, втулок до кришки, сталь 09Г2С , ручним дуговим та газовим зварюванням».

Розробив: учень групи №20

Іванченко Станіслав Анатолійович

Професія:«Електрогазозварник»

Консультант:

Лавріновіч Людмила Миколаївна.

Кривий Ріг

2014

Розглянуто: Затверджено:

на засіданні методичної комісії Заст. директора з НВЧ

Протокол №___ ___________ Сула В.П.

Від ________________ 2013р.

Завдання

на письмову атестаційну роботу учня, групи №20

Іванченка Станіслава Анатолійовича

За фахом: «Електрогазозварник».

Дата видачі завдання: грудень 2013р

Термін здачі завдань: 1. Креслень, схем квітень 2014р.

2.Письмова частина квітень 2014р.

3. Здача всієї роботи травень 2014р.

ТЕМА ЗАВДАННЯ: : «Технологічний процес виготовлення зварної кришки, приварка стінок, втулок до кришки, сталь 09Г2С , ручним дуговим та газовим зварюванням».

Розробити схеми: укріплення та оновлення матеріально-технічної бази.

Рекомендована література: 1.В.М.Рибаков « Дугове та газове зварювання».

2.Л.П.Шебеко «Обладнання й технологія автомат. та напівавтомат. зварювання».

3.І.В.Гуменюк «Технологія електродугового зварювання» Київ, 2006р.

4.Л.Л.Глізманенко «Зварювання та різання металів», Москва, 1975р.

5.І.В.Гуменюк «Обладнання і технологія газозварювальних робіт»

6.М.Г.Чумак «Матеріали та технологія машинобудування»

7.І.І.Соколов «Газове зварювання й різання металів»

8.М.С.Нікітін «Довідник»

9.Довідник металіста та інші.

Керівник роботи: Лавріновіч Людмила Миколаївна ____________

Роботу одержав «__»грудень_2013р. Підпис учня ____________

Рецензія

на дипломну роботу учня гр.№20

Іванченка Станіслава Анатолійовича

Дипломна робота на тему: «Технологічний процес виготовлення зварної кришки, приварка стінок, втулок до кришки, сталь 09Г2С , ручним дуговим та газовим зварюванням» виконана на 29 сторінок комп’ютерного тексту.

Розробкою технологічного процесу виготовлення зварної кришки займалася бригада в складі 3 зварника. Іванченко Станіслав виконував ІІ етап виготовлення конструкції – це збирання стінок, втулок до кришки.

Робота виконана згідно плану послідовно, для виготовлення зварної кришки учень використовує ручне дугове та газове зварювання. Всі операції технологічного процесу виконані вірно. Робочі пости електрозварника, газозварника описані й зображені схематично, обране джерело живлення дуги згідно основного металу вірно. Сталь, з якої виготовляється конструкція, описана, визначена група зварювальності, зроблені необхідні розрахунки і висновок, описані леговані елементи, які входять в зварювальну сталь, як впливають леговані елементи на властивості шва. Матеріали, які використовуються при ручному та газовому зварюванні описані, вибраний електрод, дріт згідно марки металу.

Учень добре впорався з підготовкою та збиранням вузла, вірно указав послідовність операцій збирання й обварювання конструкції. Основні та додаткові режими зварювання, які необхідні для виготовлення вузлів кришки ручним дуговим та газовим зварюванням описані і розраховані. Робота достатньо має таблиць, виконана охайно.

Робота виконана на 10 балів.

З М І С Т

І. Вступ 1

II. Основна частина 2-26

2.1. Організація робочого місця зварювача. 2-6

2.2. Характеристика зварюваної сталі. 7-8

2.3. Вибір і характеристика зварювальних матеріалів. 9-11

2.4. Підготовка металу під зварювання. 11-16

2.5. Збирання деталей під зварювання. 16-19

2.6. Вибір режимів зварювання. 19-23

2.7. Розрахунки зварних шві на міцність 23-24

2.7. Дефекти зварювальних швів. 25

2.8. Контроль якості зварних з'єднань і швів. 26

III. Техніка безпеки і пожежна безпека 27-28

IV. Список використаної літератури. 29

І. ВСТУП.

Зварювання є одним з основних технологічних процесів в машинобудуванні і будівництві. Важко назвати галузь народного господарства, де б не застосовувалася зварювання.

Зварювання внесло корені зміни в технологію виробництва, створила принципово нові конструкції машин. Застосування зварювання дозволило заощадити близько 20% металу, понизити на 5÷30% трудомісткість виготовлення конструкцій.

По рівню зварювального виробництва наша країна займає провідне місце серед промислово розвинутих країн.

Основним видом зварювання є дугове зварювання. Основоположниками дугового зварювання є російські вчені і інженери – В.В. Петров (1761-1834 р.р.), Н.Н. Бенардос (1842-1905 р.р.) і Н.Г. Славянов (1854-1897 р.р.).

В 1802 році вперше в світі професор фізики Санкт-петербурзької медико-хірургічної академії В.В. Петров відкрив дуговий розряд від побудованого ним надпотужного «стовпа вольта», який складався з 2100 пара різнорідних кружків – елементів (мідь + цинк), прокладених паперовими кухлями, змоченими водним розчином нашатиря. Цей стовп, або батарея, як назвав її В.В. Петров, був наймогутнішим джерелом електричного струму у той час. Цим способом він показав можливість використовування електричної дуги для освітлення і плавлення металів. Відкрита дуга Петрова для зварювання стала застосовуватися тільки через 80 років. Це зробив Н.Н. Бенардос. В 1881 році він вперше застосував електричну дугу між вугільним електродом і металевим для зварювання.

Н.Г. Славянов розробив спосіб дугового зварювання металевим електродом із захистом зварювальної дуги шаром флюсу.

Але, не дивлячись на винаходи, зварювання широке застосування отримала тільки після Великої Жовтневої революції, і наша країна вийшла на передові позиції в зварювальному виробництві.

В нашій країні вперше в світі були розроблені такі високопродуктивні види зварювання, як електрошлакове, в вуглекислому газі, дифузійне та інші.

Видатний внесок в розробку теоретичних основ зварювання внесли вчені В.П. Вологдін, В.П. Никітін, К.Х. Хренов, Е.О.Патон, Г.А. Миколаїв, Н.Н. Рикалін, К.В. Любавській, Б.Е. Патон і ін.

В цей час зварюють метали товщиною від декількох мікронів до декількох метрів. Окрім вуглецевих сталей зварюють спец. сталі, сплави на основі титана, цирконію, молібдену, ніобія і ін. матеріалів, а також різнорідні матеріали. Зварка стала проводитися в умовах високих температур, радіації, під водою, в глибокому вакуумі і в умовах невагомості. Швидкими темпами упроваджуються нові методи зварки – лазерна, електронно-променева, іонна, світлова, дифузійна, ультразвукова, електромагнітна, вибухова і ін.

Основним засобом прискорення науково-технічного прогресу і розвитку виробництва є підвищення продуктивності праці і якості роботи. В області зварювального виробництва ця задача розв'язується механізацією і автоматизацією самих зварювальних процесів, тобто перехід від ручної праці зварювача до механізованої і автоматизованої.