- •1.Природа, сутність та функції фінансів.
- •2.Сутність і суспільне призначення соціального страхування.
- •3.Функції фінансів
- •4.Зміст, призначення та необхідність податків.
- •5.Фінансові ресурси, їх характеристика.
- •6.Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування.
- •7. Суть, структура та принципи побудови фінансової системи.
- •8.Поняття бюджетного процесу та його стадії.
- •9.Фінансовий механізм, його зміст та складові елементи.
- •10.Сутність, призначення та функції державного бюджету.
- •11.Сутність, значення та елементи фінансового управління.
- •12.Зміст державних витрат і видатків.
- •1. Видатки на товари та послуги, в тому числі:
- •2. Видатки на сплату процентів, в тому числі:
- •1. Видатки на придбання основного капіталу, в тому числі:
- •13.Сутність, види і методи фінансового контролю.
- •14.Роль та місце державних цільових фондів у фінансовій системі країни.
- •15.Становлення та розвиток соціальних цільових фондів.
- •16.Економічна сутність та значення державних доходів.
- •17.Суть, склад і структура доходів державного бюджету.
- •18.Структура фінансового ринку.
- •19.Економічна сутність та роль державного кредиту.
- •20.Зміст, функції та принципи страхування.
- •21.Класифікація страхування.
- •22.Система державних доходів та методи їх мобілізації.
- •23.Доходи державних цільових фондів та джерела їх формування.
- •24.Фінансова система: сутність та структура.
- •25.Класифікація державних видатків.
- •26.Принципи оподаткування та елементи податку.
- •27.Суть, завдання та класифікація державних цільових фондів.
- •28.Податкова система та методи її побудови.
- •29.Класифікація податків.
- •30.Сутність, призначення та функції фінансів підприємств.
- •31.Сутність, необхідність та функції податків.
- •32.Фінансові ресурси домогосподарств, джерела їх формування та напрями використання.
- •33.Сутність, необхідність та функції фінансів домогосподарств.
- •34.Доходи і напрями видатків соціальних цільових фондів.
- •35.Доходи і напрями видатків економічних цільових фондів
- •36.Форми та види державного кредиту.
- •37.Державний борг та методи управління ним.
- •2. Не монетизований борг складається з:
- •38.Суть, склад і структура видатків державного бюджету.
- •Класифікація видатків бюджету
- •39.Економічна сутність та класифікація видатків місцевих бюджетів.
- •40.Заощадження домогосподарств, їх класифікація та мотиви утворення.
- •41.Зміст, призначення та функції фінансового ринку.
- •42.Фінансова система: сутність та структура.
- •Структура фінансової системи України
- •43.Сутність, призначення та роль міжнародних фінансів.
- •44.Зміст, функції та принципи страхування.
- •45. Страховий ринок.
- •46.Фінансові ресурси підприємств, їх склад і джерела формування.
- •47.Державний борг, його зміст, причини виникнення та зростання.
- •48.Суть, завдання та класифікація державних цільових фондів.
- •49.Суть, структура та принципи побудови фінансової системи.
- •50.Державний борг, його зміст, причини виникнення та зростання.
- •51.Бюджетний устрій та бюджетна система.
- •52.Цінні папери: поняття та класифікація.
- •53.Структура фінансового ринку
- •54.Сутність, необхідність та функції податків.
- •55.Роль та місце державних цільових фондів у фінансовій системі країни.
- •56.Міжнародні фінанси, їх поняття, роль та функції.
- •57.Міжнародні фінансові інституції.
- •58.Зміст, призначення та необхідність податків.
- •59.Елементи податку та принципи оподаткування.
- •60.Сутність управління фінансами.
19.Економічна сутність та роль державного кредиту.
Державний кредит – це відносини між державою та іншими економічними суб’єктами щодо мобілізації додаткових грошових коштів на умовах добровільності, платності, строковості, в яких держава виступає як позичальник або гарант. Метою залучення коштів є: 1) покриття бюджетного дефіциту; 2) регулювання грошового обігу; 3) акумуляція коштів для інвестиційних програм. Забезпеченням державного кредиту виступає все майно, що є у власності держави, але обсяг застави в кредитній угоді не вказується. Суб’єктами державно-кредитних відносин з боку держави виступають: - Кабінет Міністрів України; - Органи влади АРК; - Органи місцевого самоврядування; - Мін.Фін.; - НБУ. В сучасних умовах державний кредит виконує такі функції: 1) фіскальну – сприяє акумуляції додаткових коштів до централізованих фондів держави; 2) регулюючу – регулює грошовий обіг за допомогою операцій на відкритому ринку, що впливає на пропозицію грошей і відповідно на процентну ставку. Державний кредит може мати дві форми: ощадна справа і державні позики. Ощадна справа належить до державного кредиту, коли ощадні установи виконують рол посередників при наданні позик державі за рахунок позичкових коштів населення без повідомлення реальних власників про купівлю державних ЦП. Основною формою державного кредиту виступають державні позики, які за правовим оформленням поділяють на: - державні позики, що забезпечені випуском ЦП; - державні позики, що надані на підставі угод. За правом емісії розрізняють державні і місцеві позики. Державні позики випускаються центральними органами управління. Надходження від них спрямовуються у Державний бюджет. Місцеві позики випускаються місцевими органами управління і спрямовуються у відповідні місцеві бюджети. Оформлення державних позик здійснюється двома видами ЦП – облігаціями і казначейськими зобов’язаннями. Основними напрямками використання коштів, акумульованих за допомогою облігацій є: 1) покриття бюджетного дефіциту; 2) цільове використання; 3) поповнення позабюджетних фондів. Державні позики, що оформляються угодами, - це, як правилоо, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фінансових інститутів (МВФ, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку). За суб’єктами позичкових відносин державні позики поділяються на ті, що розміщуються: - Центральними органам управління; - Місцевими органами управління. За строками, на які позичаються кошти, державні позики поділяються на: - короткострокові (для покриття тимчасових касових розривів, строк погашення до 1 року); - середньострокові (1-5 років); - довгострокові (до 5 років і більше). За ознаками забезпеченості боргових зобов’язань – на без закладні і закладні; за методом визначення доходів позики поділяються на зобов’язання: 1) з твердим доходом – ставка відсотків фіксується на весь період; 2) з плаваючим доходом – ставка відсотків визначається під дією різних чинників, зокрема, від попиту і пропозиції на ЦП на фінансові ринки.