1.3 Система методів прогнозування і планування

Прогнозування та планування економіки являє собою складний багатоступеневий процес, в ході якого повинно вирішуватися коло різноманітних соціально-економічних і науково-технічних проблем. Для їх вирішення необхідно використовувати в поєднанні найрізноманітніші методи. В теорії і практиці планової діяльності за минулі роки накопичений значний набір різних методів розробки прогнозів і планів. За оцінками вчених, нараховується більше 150 різних методів прогнозування. Розвиток інформатики і засобів техніки створює можливість розширення кола цих методів прогнозування і планування і їх удосконалення.

За ступенем формалізації методи економічного прогнозування можна розділити на інтуїтивні та формалізовані.

Інтуїтивні методи базуються на інтуїтивно-логічному мисленні. Вони використовуються в тих випадках, коли неможливо врахувати багато факторів через значну складність об’єкта прогнозування або об’єкт занадто простий і не потребує проведення праце містких розрахунків. Такі методи доцільно використовувати і в інших випадках з формалізованими методами для підвищення точності прогнозів [9,c. 67].

Серед інтуїтивних методів широко використовуються методи експертних оцінок. Вони використовуються як в нашій державі, так і за кордоном для отримання прогнозних оцінок розвитку підприємства, науково-технічного прогресу, ефективності використання ресурсів.

Використовуються також методи історичних аналогій і прогнозування за зразком. Тут мають місце своєрідна екстраполяція. Техніка прогнозування полягає в аналізі високорозвиненої системи (країни, регіону, галузі) одного і того ж наближеного рівня, кий тепер є в менш розвиненій аналогічній системі, і на основі історії розвитку процесу, що вивчається, у високорозвиненій системі будується прогноз для менш розвиненої системи. Практика свідчить, що такі аналогії можна використовувати при визначені шляхів розвитку нових галузей і видів техніки ,структури виробництва, споживання і т. д. Зрозуміло, що отриманий таким чином «зразок» - лише початковий пункт прогнозування. До остаточного висновку можна прийти, лише наслідуючи внутрішні умови розвитку і закономірності [19,c. 2].

До формалізованих методів належать методи екстраполяції і методи моделювання. Вони базуються на математичній теорії.

Серед методів екстраполяції широко використовується метод підбору функцій, заснований на методі найменших квадратів (МНК). В сучасних умовах все більшого значення стали надавати модифікаціям МНК: методу експоненціального згладжування з регульованим трендом і методу адаптивного згладжування.

Методи моделювання передбачають використання в процесі прогнозування і планування різного роду економіко-математичних моделей, що являють собою формалізований опис економічного процесу (об’єкта), що вивчається, у вигляді математичних залежностей та відношень. Розрізняють наступні моделі: матричні, моделі оптимального планування, економіко-статистичні (трендові, факторні, економетричні), імітаційні моделі, моделі прийняття рішень. Для реалізації економіко-математичних моделей використовуються економіко-математичні методи.

На практиці прогнозування і панування широко використовуються також метод економічного (системного) аналізу, нормативний і балансовий методи. Для розробки цільових комплексних програм використовується програмно-цільовий метод (ПЦМ) в поєднані з іншими методами [5,c. 304].

Слід зазначити, що представлений перелік методів і їх груп не є вичерпним. Розглянемо методи, які широко використовуються в розвинених закордонних країнах.