- •1.Предмкт та завдання курсу « Українська мова ( за професійним спрямуванням)»
- •2.Роль і значення мови у суспільному житті . Функції мови
- •4.Тенденції розвитку літературної мови. Ознаки літературної мови.
- •5.Мовна норма. Норми літературної мови.
- •7.Функції , сфера застосування та особливості офіційно – ділового стилю .
- •9.Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •10.Мова і професія. Особливості професійного мислення.
- •11.Культура мовлення під час дискусії
- •12.Основні правила ділового спілкування.
- •13.Роль невербальних засобів спілкування в професійному мовленні.
- •14.Мовленнєвий етикет . Основні формули українського м овленнєвого етикету.
- •15.Майстерність публічного виступу. Види і жанри публічних виступів.
- •16.Підготовка тексту виступу, його структура.
- •17.Ділова бесіда. Основні елементи та вимоги ділового спілкування.
- •18.Види ділового спілкування: ділова бесіда, службова нарада та переговори. Вимоги до їх ведення.
- •Ділових бесіди
- •19.Телефонне ділове спілкування. Правила ведення телефонної розмови.
- •22.Терміни та їх місце в діловому мовленні.
- •23.Професійна та виробничо – професійна лексика її відмінність від загальновживаної.
- •42.Документ – основний вид ділового мовлення. Загальні вимоги до складання документів.
- •43.Види документів та їх класифікація.
- •44.Правила оформлення сторінки. Вимоги до мови ділових паперів.
- •45.Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •46.Характеристика документів щодо особового складу:автобіографія , характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява. Вимоги до оформлення реквізитів (Пр.)
- •47.Довідково – інформаційні документи: доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти, довідка. Основні вимоги до оформлення документів.(Пр.)
- •48.Правила ділового листування : загальні вимоги, мовні засоби оформлення реквізитів ділового листа.
- •49.Види службових листів. Реквізити службового листа.
- •50.Особливості складання та оформлення службових листів. (Пр.)
- •51.Договір. Види договорів . Реквізити договору. Основні вимоги його оформлення.
- •52.Трудова угода. Реквізити трудової угоди. Вимоги до тексту документу.
- •53.Контракт. Структура тексту контракту та вимоги до його оформлення.
- •55.Особливості складання розпорядчих документів: наказ, витяг з наказу, розпорядження. (Пр.)
- •56.Загальна характеристика організаційних документів : положення, статут, інструкція, правила.
- •57.Особливості написання положення. Реквізити документа.
- •58.Статут . Реквізити статуту. Вимоги до складання тексту документа.
- •59.Основні вимоги до оформлення правил та інструкції. Спільне та відмінне між ними.
9.Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення
Мова і культура перебувають в одній поняттєвій площині і як духовні вартості органічно пов'язані між собою. Культура діє між літературною мовою і діалектами, народнорозмовною, між усною і писемною формами.
вона невіддільна від практичної стилістики, яка досліджує і визначає оптимальність вибору тих чи інших мовних одиниць залежно від мети і ситуації мовлення.Культура мовлення - передбачає дотримання мовних норм вимови, наголосу, слововживання і побудови висловів, точність, ясність, чистоту, логічну стрункість, багатство і доречність мовлення, а також дотримання правил мовленнєвого етикету.Виділяють такі основні аспекти вияву культури мовлення:
- нормативність (дотримання усіх правил усного і писемного мовлення);
- адекватність (точність висловлювань, ясність і зрозумілість мовлення);
- естетичність (використання експресивно-стилістичних засобів мови, які роблять мовлення багатим і виразним);
- поліфункціональність (забезпечення застосування мови у різних сферах життєдіяльності).
Висока культура мовлення означає досконале володіння літературною мовою у процесі спілкування та мовленн Правильність - правильна вимова звуків і звукових комплексів, правила наголошування слів, лексико-фразеологічна
Точність пов'язується з ясністю мислення, а також зі знанням предмета мовлення і значення слова.
Логічність. Змістовність мовлення передбачає глибоке осмислення теми.Доречність-це врахування ситуації мовлення, комунікативних завдань, складу слухачів (читачів), їхнього стану, настрою, зацікавлень. Виразність. Чистота.
10.Мова і професія. Особливості професійного мислення.
Мова як інструмент здобуття знань, який допомагає людині жити, має велике значення для всіх. У сучасному житті по-новому розглядаються питання функціонування мови. Основними критеріями професіональності е знання свого фаху, рівень володіння професійною термінологією.
Знати мову своєї професії - вільно володіти, послуговуватися лексикою свого фаху. Знання мови - один із основних компонентів професійної підготовки. Оскільки вона виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то правильного професійного спілкування людина вчиться все своє життя. Знання мови своєї професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися на виробництві та в безпосередніх наукових і ділових контактах.
Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні.
11.Культура мовлення під час дискусії
Наше життя так чи інакше містить різні форми прояву суперечок та дискусій. Особливе значення мають професійні дискусії, які мають призводити до вирішення певних професійних питань і т.п. У зв’язку з цим виникає питання правильного ведення дискусій. Це в першу чергу стосується психології ведення дискусії, логічної та мовної культури дискусій. Основні правила дискусії. 1.Всі відкрито висловлюють свої думки.2.Всі точки зору повинні поважатися. 3.Слухайте інших не перебиваючи. 4.Не говоріть занадто довго та занадто часто. 5.Водночас говорить лише одна особа. 7.Не критикуйте себе та інших. 8.Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу.
