2. Профілактичні методи від негативного впливу пониженого атмосферного тиску.

Контролювати рівень кров'яного тиску в організмі людини. Для цього слід вживати протягом дня істотно більше рідини. Контрастний душ, міцний спокійний сон, ранкова чашка кави, а також настоянки лимоннику, елеутерококу або женьшеню протягом дня допоможуть підтримати організм в хорошому стані ні не піддатися впливу циклону.

3. Способи влаштування систем вентиляції.

На виробничих підприємствах часто влаштовують комбіновані системи вентиляції (загальнообмінну з місцевою і т. ін.). Вентиляційні системи мають бути пожежо- й вибухобезпечними, простими у влаштуванні, надійними в експлуатації та економічними.

Кожна вентиляційна система повинна мати паспорт, до якого вносяться всі зміни, а також результати технічних випробувань та журнал експлуатації.

У відповідності зі СНиП 2.04.05-86 кондиціонер повітря в житлових і громадських будівлях необхідно проектувати для створення і підтримання його оптимальних параметрів. Системи кондиціонування повітря (ВКВ) в залежності від розташування по відношенню до кондиціонерів обслуговуваних приміщень поділяються на центральні і місцеві, а в залежності від особливості обробки повітря бувають прямоточні (працюють тільки на повітрі, що надходить зовні) і з рециркуляцією повітря, місцевої або центральній. Центральні бувають одно - та двоканальні. В залежності від кількості обслуговуваних приміщень або зон одного великого приміщення системи поділяються на одно - і багатозональні. Однозональні центральні ВКВ застосовуються у приміщеннях великих розмірів при рівномірному розподілі та зміну тепловологових навантажень, багатозональні - в основному у великих приміщеннях, але при нерівномірному розподілі по площі тепло - і вологовиділень і при змінюється їх інтенсивності, і зокрема в сучасних багатокімнатних квартирах.

При розрахунку центральних ВКВ параметри повітря, що виходить з центрального кондиціонера, визначають з умови підтримання необхідних параметрів повітря всередині основного приміщення. Необхідні параметри повітря всередині інших приміщень забезпечуються подачею відповідної кількості припливного повітря і при необхідності установкою зональних підігрівачів (охолоджувачів) або доводчиків (вентиляторних або ежекційних).

Екзаменаційний білет №7

1)

1- й клас — оптимальні умови праці — такі умови, за яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих чинників встановлені для мікрокліматичних параметрів і чинників трудового процесу. Для інших чинників за оптимальні умовно приймають такі умови праці, за яких несприятливі чинники виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2- й клас — припустимі умови праці — характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працівників і їхнє потомство в найближчий та віддалений періоди.

3-й клас — шкідливі умови праці — характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівників та(або) його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працівників поділяють на 4 ступені:

1- й ступінь (3.1) — умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, зумовлюють функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють» зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

2- й ступінь (3.2) — умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які здатні спричинювати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології.

3- й ступінь (3.3) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань.

4- й ступінь (3.4) — умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, які здатні призводити до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

4-й клас — небезпечні (екстремальні) — умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення тяжких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Велике практичне значення мають класи умов праці за різними показниками, зокрема за показниками мікроклімату, за показниками шкідливих речовин у повітрі робочої зони, залежно від рівня шуму тощо.

2) Вібрацією називають механічні ритмічні коливання пружних тіл. Найчастіше під вібрацією розуміютьнебажані коливання. Аритмічний коливання називають поштовхами.

аспространяется вібрація внаслідок передачі енергії коливань від тих, хто вагається частинок до сусідніх часткам. Ця енергія в будь-який момент пропорційна квадрату швидкості коливальногоруху, тому за величиною останньої можна судити про інтенсивність вібрації, тобто про потік вібраційної енергії. Оскільки швидкості коливального руху змінюються в часі від нуля до максимуму, для їх оцінки використовують не миттєві максимальні значення, асередньоквадратичну величину за період коливання або вимірювання.

На відміну від звуку вібрація сприймається різними органами і частками тіла. Так, при низькочастотних (до 15 Гц) коливаннях поступальна вібрація сприймається отолітової, а обертальна -вестибулярним апаратом внутрішнього вуха. При контакті з твердим тілом вібруючим вібрація сприймається нервовими закінченнями шкіри.

Сила сприйняття механічних коливань залежить від біомеханічної реакції тіла людини, що представляє собою в певній мірі механічну коливальну систему, що володіє власним резонансом і резонансом окремих органів, що і визначає сувору частотну залежність багатьох біологічних ефектів вібрації. Так, у людини в положенні сидячи резонанс тіла, який обумовлюється впливом вібрації і проявляється неприємними суб'єктивними відчуттями, наступає на частотах 4-6 Гц, у людини в положенні стоячи - на частотах 5-12 Гц.

Людина відчуває вібрацію частотою від часток герца до 800 Гц, вібрація великої частоти сприймається подібно ультразвуковим коливань, викликаючи відчуття тепла.

Людина відчуває коливальні швидкості, що відрізняються в 10 000 разів. Тому за аналогією з шумом інтенсивність вібрації часто оцінюють як рівень коливальної швидкості (віброшвидкості), визначаючи його в децибелах.

За порогову коливальну швидкість прийнята величина 5 х10 "8 м /с, що відповідає пороговому звуковому тиску 2 х 1 0 ~ 5 Н/м2.

Для характеристики вібрації можна використовувати й інші показники, наприклад віброприскорення, вібросмещеніе. Це рівнозначні одиниці , які використовують для опису вібрації як фізичного процесу.

У більшості випадків вібрація, створювана різними джерелами, має складний спектр частот. Відрізняється вона неоднаковим розподілом інтенсивності по частотах і різним характером зміни загальної вібраційної енергії в часі.

Так само, як і шум, вібрація різних частот та інтенсивностей неоднаково впливає на організм людини. За характером впливу виділяють загальну і локальну вібрацію. Загальна вібрація - це коливання великих поверхонь, що передаються всьому організму. Локальна вібрація спостерігається при коливаннях невеликих тіл (ручні інструменти та т . д.) Вона зазвичай передається обмеженому ділянці тіла людини і має значення для його виробничої діяльності. У комунальній гігієні ми маємо справу головним чином із загальною вібрацією, що виникає під час руху автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, а також з коливанням підлоги, грунту і т . д.

У напрямку впливу на людину розрізняють вертикальну і горизонтальну, переднезаднем і бічну вібрацію, яку позначають буквами Z, X, Y.