3. Поняття про виробничо зумовлене захворювання.

Виробничо зумовлене захворювання – це захворювання, перебіг якого ускладнюється умовами роботи, а частота перевищує частоту його у працівників, котрі зазнають впливу певних проф. шкідливих факторів.

Екзаменаційний білет №11

1. Вплив вологості повітря на організм людини.

 Коли вологість перевищує 70% або є нижчою 40%, то це неодмінно викличе дискомфорт перебування у навколишньому середовищі, чи це вулиця, чи квартира, чи офіс.

Коли у літню спеку вологість перевищує норму, стає душно та парко, а коли вночі температура знижується, то вологість може спровокувати появу цвілі на стінах. Але в той же час занадто сухе повітря неприйнятне для нашого організму. В дійсності, людина рідко відчуває явний дискомфорт від сухого повітря, але довге перебування в ньому може стати причиною багатьох захворювань. Небезпека сухого повітря у негативному впливі його на слизову оболонку. Слизова пересихає та втрачає здатність до самоочищення, а це позначається на нашому диханні, тому що кисень вже не може поступати в необхідному об’ємі. Довге перебування в такому стані знижує імунітет до респіраторних захворювань, зростає зараження вірусними інфекціями дихальних шляхів. Бувають і більш серйозні випадки впливу зневодненого повітря, при яких на шкірі з’являється дегідратаційна екзема. Для нормального самопочуття людини вологість повітря повинна знаходитись у межах від 45 до 60%. Зберегти вологість можливо, якщо підтримувати у приміщенні температуру не вищу 21°С. Для декого така температура на початку може здатися низькою та спричиняти дискомфорт, але з часом ви звикнете, і це лише піде на користь вашому організму.

2. Загальна характеристика і класифікація запиленості повітря.

Пил різного походження, що утворіться внаслідок механічної дії на тверді тіла подрібненням, розмелюванням, розтиранням, призавантажувально-розвантажувальних, вибухових, зварних, земляних та інших роботах, згубно діє на органи дихання, очі і шкіру людини. Пил класифікується за ступенем дисперсності, за речовиною, шкідливістю для організму, вибухонебезпечністю. За характером дії на організм людини пил поділяється на подразнюючий і токсичний. До подразнюючого належить мінеральний (вугільний, наждаковий,кварцовий тощо), металевий (чавунний, сталевий, цинковий та ін.) і деревний пил.

Токсичний пил (ртуті, миш'яку, свинцю та ін.), розчиняючись у біологічному середовищі, діє як введена в організм отрута і завдає величезної шкоди здоров'ю.

При роботі в приміщеннях з високою запиленістю-потрібно користуватися індивідуальними засобами захисту; респіраторами, спецодягом і протипиловими окулярами. Крім шкідливої дії на організм людини, пил також підвищує зношення обладнання, збільшує брак продукції. Санітарними нормами проектування промислових підприємств (СН 245-71) та ГОСГ І2.І.ОО5-88 (Повітря робочої зони) встановлені граничне допустимі концентрації (ГДК) шкідливих аерозолів, які не мають згубної дії на організм людини. Для оцінки запиленості повітряного середовища даного приміщення і встановлення правильних методів боротьби з пилом необхідно знати концентрацію пилу в повітрі (мг/м3), ступінь дисперсності (розміри часток пилу), хімічний склад, розчинність і токсичність, а також їхню форму. Ступінь запиленості повітря можна визначити ваговим, розрахунковим, електричним і фотоелектричним методами. В даних методичних вказівках викладено ваговий спосіб, який дозволяє визначити кількість міліграмів пилу в одному кубічному метрі досліджуваного повітря. Для цього повітря фільтрують через ватяний тампон, закладений у скляну трубку (алонж), або спеціальні фільтри АФА, закладені в патрон-фільтротримач.