1. Поняття, ознаки та види правової поведінки.

Правова поведінка – це соціально значимі, свідомі вчинки суб'єктів права, що передбачені нормами права та контрольовані їх волею, які тягнуть за собою юридичні наслідки.

Правовій поведінці властиві такі ознаки:

• має соціальне значення як соціальне корисна (правомірна поведінка) або як соціальне шкідлива (правопорушення), що позначається на стані суспільних відносин у ході соціального розвитку;

• має зовні виражений характер у вигляді дії або бездіяльності. Дія безпосередньо впливає на відносини між суб'єктами. Бездіяльність, як правило, є вербальною (словесною), складається із різних висловлень, суджень і оцінок, які виражають внутрішній стан суб'єкта;

• має свідомо вольовий характер, тобто припускає усвідомлення обставин і можливість здійснювати волю: спрямовувати свою поведінку і керувати своїми вчинками;

• регулюється правовими нормами, що містяться в текстах правових актів, які або прямо описують умови і ознаки правових вчинків, або передбачають будь-які заходи моделювання правової поведінки. Це відрізняє правову поведінку від інших типів соціальної поведінки;

• має властивість спричиняти юридичні наслідки, оскільки пов'язана з: а) реалізацією суб'єктом своїх інтересів (досягнення особистих цілей, задоволення потреб, зазнання певних втрат);

• реакцією держави на результати правової поведінки (стимулювання, охорона соціальне корисних дій або вжиття заходів юридичної відповідальності за соціальне шкідливі дії).

Види правової поведінки:

• правомірна поведінка;

• правопорушення;

• зловживання правом;

• об'єктивно протиправне діяння.

2. Поняття, ознаки та види правомірної поведінки. Правова активність особистості.

Правомірна поведінка – це суспільно корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає розпорядженням юридичних норм і охороняється державою.

Ознаки правомірної поведінки:

• є суспільне корисною соціальною поведінкою, забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок, є найважливішим чинником вирішення завдань і функцій держави і суспільства, задоволення інтересів суб'єктів права;

• втілена в юридичну форму – відповідає нормам і принципам права;

• має свідомо вольовий характер, який виражається зовні у вигляді дії або бездіяльності, здійснюється у формах реалізації норм права – додержання, виконання, використання (громадянами), правозастосування (посадовими особами), спричиняє юридичні наслідки – юридичні акти, юридичні вчинки;

• гарантується, охороняється державою.

Види правомірної поведінки:

• за сферою суспільних відносин – економічна, політична, соціальна тощо;

• за суб'єктами – діяльність державних органів, громадських об'єднань, соціальних спільнот, громадян;

• за суб'єктивною стороною (ставленням особи до своїх діянь) – принципова (особа внутрішньо переконана у необхідності виконувати приписи законодавства), звичайна (звичка здійснювати правові норми без роздумів), конформіська (пристосувальна – пасивне виконання приписів, щоб не відрізнятися від інших суб'єктів), маргінальна (здійснювана через страх перед застосуванням заходів державного примусу);

• за об 'єктивною стороною, тобто формою виявлення – діяльність, бездіяльність;

• за формою зовнішнього прояву – фізична, словесна, письмова;

• за характером правових приписів – необхідна та можлива;

• за ставленням держави до неї – схвалювальна, заохочувальна, допустима;

• за фіксацією в законодавчих актах – врегульована законодавством і неврегульована законодавством.