15. Охарактеризуйте докази систематики, щодо існування еволюції.

Створення природної філогенетичної системи є основним завданням систематики. З’ясування систематичного положення певної форми щодо інших пов’язано з розв’язанням проблем їх походження, еволюційного розвитку та родинних відносин.

Перехідні форми. Між великими систематичними групами сучасних форм рослин, тварин та мікроорганізмів існують знач­ні розриви, які пов’язані з вимиранням більшості проміжних форм. Існування окремих груп проміжних форм, які поєднують ознаки різних типів організації і займають проміжне система­тичне положення, допомагає з’ясувати їх походження та родин­ні зв’язки. Наприклад, перипатус (Peripatus lauroceratus) із класу первиннотрахейних членистоногих поєднує ознаки чле­нистоногих та кільчастих червів, евглена (Euglena viridis) — рослин і тварин, мечохвіст (Limurus polyphemus) займає про­міжне становище між сучасними типовими членистоногими та викопними трилобітами (личинка мечохвоста дуже нагадує личинку трилобітів) (рис. 2.10).

Прикладом існуючих нині перехідних форм може бути лан­цетник. Він має всі ознаки хордових (хоча розвинуті слабо) і зв’язує між собою найпримітивнішу групу хордових — оболон- ників із хребетними тваринами (О. Ковалевський).

Існування проміжних форм в сучасному органічному світі — доказ єдності організації великих стовбурів дерева життя та єдності їх походження.

Мікросистематика. В межах виду існують дрібніші система- інчні одиниці — підвиди, популяції, раси та ін., які досліджує

48. ііеціальна наука — мікросистематика. Основи цієї науки ні клали класичні праці Ч.-Р. Дарвіна та російського вченого

2. Семенова-Тянь-Шанського.

Внутрішньовидові форми сучасна наука розглядає як певні г і апи становлення виду (мікроеволюцію). Доведено, що в межах ийду може існувати кілька філогенетичних груп або ліній. їх нивчення має важливе значення для встановлення систематич­них категорій в середині виду та шляхів їх історичного розвитку і м і крофілогенез).

Отже, дані систематики використовують безпосередньо для ІIIі.ів’язання еволюційних проблем різного рівня від внутрішньо- ИИДОВИХ і міжвидових до глобальних.

16. Охарактеризуйте екологічні докази життя.

Усі живі організми існують в певному середовищі. Умови існу- міишя організмів та їх відносини між собою та навколишнім се­редовищем досліджує наука екологія. Вивчення еволюції живих и|Н’анізмів та їх угруповань неможливе без екологічних дослі- і і гііь, оскільки увесь зміст еволюції полягає в удосконаленні і' пуіочих та формуванні нових пристосувань (адаптаціогенез).

В боротьбі за існування вирішальне значення мають форми і і г гупінь пристосованості організмів та їх груп до умов життя.

До них належать різні форми індивідуальних (морфологічних, фізіологічних, етологічних), а також групових пристосувань, що забезпечують можливість виживання популяцій та видів (пристосування до розмноження, плодючість, чисельність, полі­морфізм тощо).

Еволюційні зміни добре простежуються на прикладах взаєм­них пристосувань видів один до одного, що відіграє важливу роль у створенні динамічної рівноваги та стійкості екосистеми. Так, в Центральній Америці та Мексиці мурашки (Pseudomyr- mex ferruginea), як правило, поселяються колоніями в роздутих шипах акації (Acacia cornigera). При відсутності згаданих мура­шок дерево відмирає внаслідок пошкоджень його листків інши­ми комахами.

Чимало видів жуків-листоїдів (колорадський жук, тополе­вий і вербовий листоїди та ін.) стають малодоступними для своїх природних ворогів через наявність в тілі токсичних сполук (алкалоїдів, глікозидів, альдегідів тощо), які вони накопичують при поїданні листків кормових рослин.

Дані екології дають багатий матеріал для з’ясування меха­нізмів дії природного добору в популяціях, що допомагає вста­новити основні напрями їх еволюції.