Лекція №4 Фауністичний розподіл суші. Нотогея. Австралійська область.

1. Фауністичний розподіл суші. Загальна характеристика Австралійської області.

2. Австралійська підобласть.

3. Папуаська підобласть.

4. Новозеландська підобласть.

5. Полінезійська підобласть.

6. Гавайська підобласть.

7. Генезис фауни.

1. Фауністичний розподіл суші. Загальна характеристика Австралійської області

Фауністичні поділи суші такі ж різноманітні, як і флористичні. Ми зупинилися на системі регіонів, яку запропонував В.Г. Гептнер.

Число царств (гей) дорівнює, за Гептнером, 3-м. Нотогея включає одну область – Австралійську. Її характерними особливостями є наявність однопрохідних (ендемічних для цього царства), панування сумчастих ссавців і майже повна відсутність плацентарних, за виключенням гризунів. До царства Неогея відноситься також одна область – Неотропічна, яка характеризується відсутністю однопрохідних, наявністю деяких груп сумчастих і майже повною відсутністю комахоїдних ссавців з плацентарних при досить значній різноманітності неповнозубих. До третього царства – Арктогеї – належить решта суші, на якій майже повністю відсутні ряди плацентарних. До цього царства відноситься 3 області – Ефіопська, Східна чи Індо-Малайська та Голарктична.

Австралійська область характеризується наявністю двох родин з підкласу однопрохідних ссавців (качконосів та ехиднових) та 6 родин сумчастих. Плацентарні, окрім завезеної здичавілої собаки динго, багато представлені різноманітними гризунами, котрі, якщо і потрапили сюди випадково, але дуже давно і включають примітивні та специфічні форми. Ендемічні для Австралійської області види зустрічається не лише в Австралії, а й на Новій Гвінеї, на Соломонових островах, в Тасманії. Споріднені австралійським гризунам види прослідкуються до о. Люсин (Філіппіни). Межа Австралійської області з Індо-Малайською проходить по так званій „лінії Уолеса” між островами Балі та Лембок на схід від о. Яви. Острів Сулавесі також відноситься до Австралійської області на основі того, що тут поряд з своєрідним буйволом аноа, свинею бабі русою та сулавеським павіаном є два види сумчастих. В межах Австралійської області виділяють 5 підобластей: Папуаську, Австралійську, Новозеландську, Полінезійську, Гавайську.

2. Австралійська підобласть

Австралійська підобласть охоплює весь Австралійський материк та о. Тасманію, що прилягає до нього.

Характер рельєфу і клімату Австралії визначається тим, що гірські кряжі є лише на західному та східному узбережжях. Східні називаються Австралійськими Кордильєрами, західні – плато Кімберлі і Дарлінг – дуже невисокі. Завдяки такій будові, внутрішні області материка, що лежать у смузі теплого помірного клімату, мають дуже мало опадів, які у великій кількості осаджуються на східному схилі Кордильєрів.

Тому внутрішні області Австралії відзначаються дуже посушливим кліматом, великі простри займають тут пекучі, курні пустелі й солончаки, а рослинність представлена чахлими заростями (так званими „скруб” і „буш”) кущистих форм евкаліптів і акацій – рослин, надзвичайно характерних для австралійської флори. Там, де опадів більше, розвиваються степи і савани, знову таки з групами розкиданих евкаліптів, або ж – переважно по горах – світлі ксерофітні ліси. Вологіші ліси широколистого типу розвинуті на північному сході материка і в Тасманії, де в їх утворенні бере участь південний бук і величезні деревоподібні папороті. Південне і східне узбережжя, приблизно до 30⁰ південної широти, лежать у межах тропічного пояса і вкриті буйними лісами індо-малайського типу, проте порівняно бідними на пальми і зовсім позбавлені бамбуків і хвощів, відсутність яких дуже характерна для австралійської флори.

В іхтіофауні Австралійської підобласті виявляють досить древні компоненти. Неоцератод (чи рогозуб) – ендем з надряду двоякодихаючих мешкає в річках Східної Австралії. Найближчий родич рогозуба – цератод – відомий з тріасових відкладень, а сучасні споріднені види поширені Південній Америці – лепідосирен, та в Африці – протоптерус. Неоцератод – малорухлива риба, до 2 м, населяє заболочені повільнотекучі річки, живиться рачками, червами, молюсками. Дихають атмосферним киснем, в сплячку не впадає.

Родина галаксид має дуже своєрідний ареал – південь Австралії, Тасманії, Нова Каледонія. Представники цієї родини риб є в Південній Америці та Капському царстві – доказ зв’язку між областями. З родини кістковоязикових риб в річках Австралії звичайна баррамунді, яка виношує ікру в роті.

В цілому прісноводна іхтіофауна дуже бідна Причина – тривала ізоляція материка. В Австралії відсутні родини коропові та коропозубі.

Земноводні Австралійської області представлені головним чином родинами квакші (біла квакша - приблизно 10 см, дуже ненажерлива, їсть ящірок, птахів; золотиста квакша – дуже красива) та свистунів. Для квакш центри різноманітності лежать тут та в Неотропічній області. В північних районах материка – родина вузькоротих. Справжні жаби (nanіdae) потрапляють лише в самі північні райони.

Плазуни демонструють ендемізм на рівні родин – двокігтеві черепахи, лусконогі, а на рівні родів ендемізм досягає 80-85%. Особливо багато ендемічних родів в родинах сцинкових, агамових, аспідових. Відсутні родини Справжні ящірки, Ігуани, Гадюкові.

Ряд Черепахи:

- австралійська змієшия черепаха – ендем – прісні водойми, живиться рибою, довжина шиї і голови дорівнює довжині тулуба

Ряд Лускаті

Підряд Ящірки

Родина Гекони

- лусконіг – кінцівки редуковані, задні у вигляді лусок. Харчується ящірками.

- синьоязиковий гекон - ендем

Родина Агами

- велика плащоносна ящірка – бігає на задніх ногах

- молох – вкритий чисельними губчастими шипами, що зберігають вологу.

Родина Сцинкові гекони (сцинки):

- тупохвіст – формою тіла нагадує ялинову шишку. Живородна форма, має справжню плаценту.

Підряд Змії (отруйних в 6 разів більше ніж неотруйних)

Родина Аспідові

• тигрова змія ( 1 порція отрути може вбити 400-500 чоловік)

• чорна єхидна

• тайпан.

Родина пітони

• ромбічний , аметистовий, чорноголовий

Родина Вужові: небагато чисельні представники.

Ряд Крокодили

- гребнистий крокодил (живе в прибережній смузі морів, самий небезпечний для людини).

Птахи ( з 270 родів наземних птахів – 100 ендемічні).

Ряд Казуароподібні

Родина Казуари (ендемічна)

• справжній казуар – яскраво забарвлений шолом на голові і з синьою з червоним шиєю.

Родина Ему (ендемічна)

- ему – дуже редуковані крила, до 2 м заввишки, до 55 кг, живуть групами, моногами, насиджує і піклується про потомство самець.

Ряд Курячі

Родина Сміттєві кури

- джунглева курка (яйця відкладає в пісок, вулканічний попіл)

- кущова індичка – яйця відкладає в кучі сміття вистою 1м, діаметром 3-4м.

- глазчаста курка (самець збирає кучу приблизно 8-9 місяців. Дзьобом оцінює температуру. Яйця ставлять лише вертикально, самка відкладає по 1 через 4 дні).

Ряд Дрімлюгоподібні

Родина Совині жабороти

- совиний жаборот (може їсти на землі).

Ряд Горобині

Родина Курінники (шалашникові) –ендеми – неяскраві, в період розмноження самці будують курені з трави, роблять пензлики, розчавлюють сині ягоди і фарбують курені для парування.

Родина Райські птахи (найрозкішніші птахи, не чисельні, в основному характерні для Нової Гвінеї. Вперше про їх існування дізнався Магеллан, йому подарував птаха султан. Пір’я вважається лікувальним. Тому всі намагалися купити шкурки птахів і шкурки сотнями тисяч експортували).

Ряд Гусеподібні

• півлапчатий гусь (має зачатки плавальних перетинок, добре лазить по деревах)

• чорний лебідь

Ряд Папуги

- хвилястий папуга, шоломоносний какаду, розела, корела (німфа) та ін.

Ссавці (унікальні і примітивні)

Ряд Однопрохідні

Родина Єхидни

Родина Качконоси

- качконіс - напівводна тварина, вкрита густим хутром. Широкий дзьоб, яким розшукує дрібних тварин в піску. Язик вкритий роговими зубчиками. У молодих є молочні зуби. Пальці з’єднані плавальними перетинками. 1-2 яйця вкритих шкірястою шкаралупою. Малята голі, сліпі, немічні. Впадають у сплячку. Нервові.

Ряд Сумчасті

Підряд Багаторізцеві

Родина Хижі сумчасті

- сумчасті миші - кровожадні, нападають на плацентарних мишей та пацюків;

- сумчасті пацюки (тафа) – кроважадні;

- сумчасті тушканчики - нічні, комахоїдні;

- сумчасті кішки - нічні, нападають на баранів;

- сумчастий вовк - (винищений);

- сумчастий диявол - родич сумчастого вовка, нічна тварина, хутро чорне, з білою смужкою під шию. Завдавав шкоди птахівничим фермам, його майже винищив дикий собака динго;

- кволо - хижак, схожий на мангуста

Родина Сумчасті мурахоїди

- сумчастий мурахоїд - відрізняються від усіх сумчастих своєрідною зубною сис­темою з великою кількістю (понад 50) зубів. Не мають сумки, хоч сумчасті кіс­тки добре розвинені.

Родина сумчасті кроти (конвергентно подібні до плацентарних)

Родина Бандикоти - довгі вуха, гостра морда, сумка розвинута погано, від­кривається назад.

Підряд Двохрізцеві - всього 2 верхні різці

Родина Посуми - лазять по деревах, гострі кігті, довгий чіпкий хвіст, сумка відкривається вперед, рослиноїдні

- посум-медоїд;

- літаючий посум (скачки до 100 м);

- шерсткохвіст - самий чисельний.

Родина Коала або Сумчастий ведмідь

Лазять по деревах, мають гострі, довгі, криві нігті, дуже повільні, більшу частину дня сплять і лише надвечір починають добувати їжу. Харчується виключно листям евкаліптів, в яких багато синільної к-ти, м’ясо коал отруйне, тому не мають ворогів. У самця гарем з 5-6 самок, найулюбленішу носить на собі і 1-2 дітей. Тривалість вагітності 3 місяці, маля, що народилося має розмір 1,8 см та вагу 5,5 г. Сумка відкривається назад. До 8 місяців перебуває у сумці, до 12-місячного віку - на спині матері. До 1 місяця їдять материнське моло­ко, потім злизують з заднього проходу напівперетравлене листя евкаліпта.

Родина Вомбати - масивні, незграбні тварини. Живуть в широколистяних во­логих лісах, більшу частину життя проводять у глибоких підземних норах, з настанням темряви виходять на пошуки їжі, рослиноїдні.

Родина кенгуру

- великий рудий кенгуру

- великий сірий кенгуру

Рослиноїдні, добре розвинуті задні кінцівки, довгий сильний хвіст, меш­канці відкритих просторів. У всіх вагітність 39 днів, немовля народжується до 3 см.

З плацентарних Австралійська область широко заселена лише гризунами та руко­крилими, з хижих - дика собака динго.

Ряд Гризуни

Родина Мишині - 6 ендемічних родів, 26 видів

- боброві миші - мають плавальні перетинки і ведуть водний спосіб життя

- чіпкохвостий пацюк

- тушканчикоподібний пацюк - в пустелях замінює справжніх тушканчиків.

Всі гризуни давні мешканці, дуже численні

Ряд Рукокрилі - 80 видів (родини несправжні вампіри та підковоноси)

Ряд хижі

Родина Собачі

- дика собака динго. Населяв Австралію ще в льодовиковий період. Здичавілий предок напівдиких собак. Там де є він, немає сумчастих диявола та вовка. Хит­рий, кровожерливий, дуже небезпечний. Чинить великі спустошення серед міс­цевої фауни. Завдає великої шкоди вівчарству.

Безхребетні

Родина дощові черви - широко представлені, самі крупні види, до 2,5 м.

5 видів ендемічних ракоподібних

Багато ендемічних павуків, деякі отруйні (червоноспинний каракурт), отруй­ні кліщі-голотири

Ендемічні блохи - паразити сумчастих та однопрохідних

170 видів термітів

Австралійські медові мурахи - ендеміки.