Коментарі:

БОГДАН АНДРУШКО, інженер із підготовки виробництва ТзОВ ПБП «Азовінтекс»:

– Фундамент слугує для перенесення навантаження, що створює будинок, на ґрунт, аби не було зсуву будинку, він не зруйнувався (не тріснули стіни) і не було просідання будівельної конструкції.

При виборі фундаменту по-трібно враховувати дуже багато чинників: вид ґрунту і загальний рельєф місцевості; глибину промерзання і рівень ґрунтових вод; поверховість будинку й експлуатаційні навантаження. Необхідно брати до уваги той факт, що в перші роки експлуатації ґрунти біля фундаменту стискаються під сумарною дією всіх навантажень, що, своєю чергою, спричиняє його просідання на деяку величину. Для того, аби глибина просідання не перевищувала норму, необхідно правильно розрахувати несучу здатність основи.

Поради виконробам при укладанні фундаменту:

– обов’язкова геологія ґрунтів із розрахунком несучої здатності основи;

– обов’язковий ретельний огляд рівчаків і котлованів перед укладанням, незалежно від фундаменту;

– виконання технічних заходів і норм;

– проведення змін у конструкції фундаменту лише за письмової згоди проектної організації.

ВІКТОР ПАНЧЕНКО, інженер-будівельник ПП «Будсервіс»:

– Помилки, які допускають будівельники при закладанні фундаменту:

– ігнорують ручне зачищання ґрунту (це саме той випадок, коли після ковша екскаватора залишається пухка земля, яку для запобігання просіданню обов’язково треба вичистити лопатою);

– фундамент укладають на порушені ґрунти (на шляху укладання фундаменту трапляються колодязі, могили, вирви від снарядів, ями-льодовики, які з часом обов’язково просядуть. Тому їх треба зачистити до цілісного ґрунту, якої б глибини вони не були, а зайві пустоти засипати щебенем або річковим піском);

– не проводять вирівнювальної підготовки за допомогою річкового піску, який вирівнює поверхню фундаменту (ківш екскаватора залишає зовсім не ідеальну поверхню – місцями різну глибину, пухкий ґрунт);

– не враховують перекошення ґрунту, на який встановлюють фундамент (аби будинок не «поїхав», фундамент треба закладати на один вид ґрунту);

– при високому рівні ґрунтових вод ігнорують проведення хімічного аналізу води (можлива потреба у застосуванні спеціальних добавок до бетону, аби той не руйнувався «агресивною» водою).

АНДРІЙ ХОХЛІЧ:

– При облаштуванні фундаменту під власний заміський будинок я зупинив свій вибір на збірному стрічковому фундаменті. Я обрав цей фундамент з кількох причин: значна економія часу монтажу порівняно з облаштуванням монолітного фундаменту, та й навантажувати його, тобто зводити стіни, можна одразу після монтажу блоків.

Хоча такий фундамент має низку недоліків: на 20–30% нижча міцність і не така жорсткість, як у монолітного фундаменту, оскільки складається з окремих елементів. Я дещо посилив збірний фундамент, уклавши блоки сіток між рядами блоків.

При облаштуванні збірного фундаменту можна знизити матеріальні витрати шляхом укладання фундаментних стінових блоків і подушок не суцільними рядами, а з деяким розривом – це так звані переривчасті фундаменти. Облаштувавши таким чином фундамент, я заощадив до 20–25% блоків.

ІВАН ГУПАЛО:

– Оскільки на моїй ділянці глинисті ґрунти з високим ступенем здимання, я міг обрати єдиний прийнятний тип фундаменту – плитний. Будинок ніби плаває на такому фундаменті, і ґрунт майже не впливає на нього. Але я хотів одночасно облаштувати підвал у своєму будинку.

Зробив це я таким чином. Спочатку викопав котлован необхідної глибини. На дні котлована облаштував подушку з піску і щебеню товщиною 20–30 см та відлив монолітну плиту. На плиті звів із блоків стіни підвалу та із зовнішнього боку наніс бітумну мастику для їх гідроізоляції. Потім простір між стінками підвалу і стінками котловану засипав, облаштувавши глиняний гідрозамок. Але такий спосіб є досить дорогим, оскільки потребує великого обсягу земляних, бетонних і монтажних робіт. Зате у результаті, вийшов практично готовий підвал з потрібною конфігурацією.

Андрій АНДРУШКО.

Фактори, що впливають на вибір типу фундаменту:

-стан і тип ґрунту;

- глибина промерзання ґрунту;

- рівень ґрунтових вод;

- навантаження від конструкцій несучих будівель і експлуатаційні навантаження;

- використання підвалів;

- термін експлуатації будівлі;

- матеріали для будівництва фундаменту;

- наявність підземних комунікацій.

Необхідно враховувати той факт, що в перші роки експлуатації після спорудження ґрунти біля фундаменту стискаються під сумарною дією всіх навантажень, а це, своєю чергою, спричиняє його осідання. Для того, щоб глибина осідання не перевищувала норму, необхідно правильно розрахувати несучу здатність основи.