Вступ :

Перекошений ґанок, веранда, двері і вікна, що погано відкриваються, тріщини у стінах– усе це результат неправильного закладання фундаменту.

Головна причина нестійкості, деформації або руйнування фундаменту – дія сил морозного здимання (нерівномірного підняття, «здуття») деяких видів ґрунтів у період зимового промерзання. Така властивість ґрунтів тісно пов’язана з глибиною промерзання ґрунту в районі будівництва і з глибиною підземних ґрунтових вод.

Одним із найважливіших параметрів для всіх типів фундаментів є визначення глибини їх закладання. Її вибирають з урахуванням таких характеристик:

конструктивних особливостей будівлі, зокрема, залежно від наявності або відсутності підвалу, підземних комунікацій, наявності різних видів фундаментів сусідніх будівель тощо;

геологічних і гідрогеологічних умов ділянки (видів ґрунтів, рівня ґрунтових вод тощо);

величин і навантажень, що діють на фундамент;

умов промерзання і здимання ґрунтів.

Загальноприйнята глибина закладання фундаментів:

- на здіймистих ґрунтах – не менше розрахункової глибини промерзання ґрунтів;

- на умовно нездіймистих (крупноуламкових із порохо-глинистим заповненням, дрібних і пилуватих пісках і всіх видах глинистих ґрунтів твердої консистенції) при глибині промерзання до 1 м – не менше 0,5 м, до 1,5 м – не менше 0,75 м;

- на нездіймистих ґрунтах (крупноуламкових, гравійних, крупних і середньої зернистості пісках) незалежно від глибини промерзання – не менше 0,5 м. Також при розрахунку глибини закладання фундаменту враховують вагу майбутнього будинку, опор

фундаменту, меблів, кількість людей, які там проживатимуть, сезонні і тимчасові навантаження (сніг).

Матеріали для фундаменту :

Бутобетон – це суміш піщано-цементного розчину і великого каміння. Камені стикаються один з одним, а розчин слугує клеєм, що заповнює решту простору і виключає їх зсув. Такий фундамент цілком надійний, його застосовують там, де є багато великого каміння і тільки на легких ґрунтах (піщаних, скелястих). На глиняних ґрунтах такий фундамент може «розірвати», і він дасть тріщину.

Залізобетон – суміш цементу, піску і щебеню. Його армують сіткою або прутами арматури залежно від місця навантаження. Це найпоширеніший матеріал для фундаменту, він дешевий, з нього можна створювати монолітні конструкції складної конфігурації. При виготовленні такого фундаменту, особливо із застосуванням бетонних вібраторів, виходить надзвичайно надійна та міцна конструкція. Його варто закладати на ділянці з піщаними ґрунтами.

Цеглу застосовують винятково для наземної частини фундаменту і цоколя. Закладати цеглу нижче від рівня ґрунту не можна – цегла дуже гігро-скопічна і в вологому стані легко руйнується навіть при легких морозах. Окрім того, цегла (особливо силікатна) просто розчиняється у ґрунті через десяток-другий років. Тому не слід додавати навіть биту цеглу у бетон.

Фундаментні плити і блоки. Для збірних фундаментів застосовують фундаментні плити типу Фл12.12, Фл14.12 і фундаментні блоки завдовжки 0,9, 1,2 або 2,4 м типу ФБС. Ці залізобетонні вироби виготовляють у заводських умовах. Вони міцні, надійні і практично підходять для всіх видів ґрунтів і типів будівель.

Критерії вибору фундаменту

Плануючи будівництво будинку, дуже важливо відповідально і грамотно ви-брати фундамент, тому що це один із найважливіших конструктивних елементів споруди. Неправильно спроектований фундамент, економія будівельного матеріалу, як правило, призводять до серйозних негативних наслідків при експлуатації будинку: перекоси фундаменту, перевитрата матеріалів, вертикальні і горизонтальні деформації, нерівномірне осідання, тріщини в несучих конструкціях. Від надійності фундаменту значною мірою залежать якість споруди, а також її капітальність і довговічність.

Фактори, що впливають на вибір фундаменту:

стан і тип ґрунту на відведеній ділянці;

глибина промерзання ґрунту;

рівень ґрунтових вод;

навантаження від конструкцій несучих будівель і експлуатаційні навантаження;

використання підвалів;

термін служби будівлі;

матеріали для будівництва фундаменту.

Необхідно враховувати той факт, що в перші роки експлуатації ґрунти біля фундаменту стискаються під сумарною дією всіх навантажень, що, своєю чергою, спричиняє його осідання. Для того, аби глибина осідання не перевищувала норму, необхідно правильно розрахувати несучу здатність основи.

За способом обпирання на ґрунт фундаменти поділяють на стрічкові, стовпчасті, плитні і палеві; за технологією виготовлення: залізобетонні збірні, монолітні та збірно-монолітні, для малоповерхових будівель – бутобетонні монолітні фундаменти.