- •1. Загальна характеристика навчального курсу «Юридична деонтологія».
- •2. Взаємозв`язок юридичної деонтології з іншими навчальними дисциплінами.
- •3. Історичні аспекти виникнення системи правових деонтологічних знань.
- •4. Причини необхідності використання знань інших наук (технічні, психологічні, фізичні, хімічні, педагогічні тощо) у сфері здійснення юридичної практики?
- •5. Характеристика нормативно-правової бази здійснення правової освіти в Україні. Нормативно-методичне забезпечення з питань правової освіти населення
- •6. Сутність та завдання реформи правової освіти в контексті Болонської декларації.
- •7. Поняття та основні риси юридичної діяльності.
- •8. Поняття та класифікація юридичної діяльності.
- •9. Характеристика основних принципів незалежності юридичної професії в документах міжнародних організації.
- •10. Права та обов`язки учасників навчального процесу.
- •11. Взаємозв‘язок юридичної науки та юридичної практики.
- •12. Юридична наука: поняття та особливості.
- •13. Система юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології.
- •14. Види юридичної професійної діяльності та їх загальна характеристика.
- •15. Високий рівень професійної підготовки та моральних якостей як фактори попередження конфліктних ситуацій у стосунках між суб‘єктами юридичної діяльності.
- •16. Етикет в професії юриста та значення міжнародних стандартів для його формування.
- •Правове регулювання професійної етики юриста в Україні і світі
- •1. Національне законодавство, що регулює морально-етичні засади поведінки юриста. Закони України "Про статус суддів", "Про міліцію", "Про адвокатуру" та інші
- •2. Регулювання етики юриста нормативними актами професійних організацій та об'єднань
- •3. Міжнародно-правові документи, що регламентують моральні принципи юридичної діяльності. Стандарти незалежності юридичної професії. Деонтологічний кодекс
- •4. Законодавство окремих країн щодо етичних норм юридичної професії. Морально-етичний кодекс поліції сша. Положення про етичні принципи поліцейської служби Великобританії
- •17. Міжнародні стандарти діяльності суддів.
- •18. Моральні принципи як базові елементи формування загальної культури представника юридичної професії.
- •19. Основні риси діяльності юрисконсульта підприємства.
- •20. Поняття та види юридичних справ.
- •21. Поняття та зміст юридичної освіти.
- •22. Принципи гуманізму, колективізму, особистої відповідальності за доручену справу та їх роль у здійсненні професійних обов‘язків юристами.
- •23. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури.
- •24. Причини виникнення конфліктних ситуацій під час розв‘язання юридичних справ.
- •25. Причини професійної деформації юристів та форми їх прояву.
- •26. Професія слідчого як різновид юридичної професії. Вимоги, що ставляться до професійних якостей працівників слідства.
- •27. Поняття та риси професії юриста.
- •28. Розгляд судових справ як напрямок юридичної діяльності.
- •29. Роль інституту адвокатури в ході розв‘язання юридичних справ. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року.
- •30. Роль теоретичних юридичних знань у процесі вдосконалення практичної діяльності юристів.
- •31. Роль юридичної деонтології у формуванні професійної свідомості майбутнього юриста.
- •32. Роль юридичної практики в оволодінні теоретичними знаннями.
- •33. Система юридичної освіти в Україні: стан, проблеми та перспективи.
- •34. Співвідношення моральних і правових засобів у регулюванні юридичної діяльності.
- •35. Фактори формування професійної свідомості та культури юриста.
- •36. Характеристика правового статусу нотаріуса відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року.
- •37. Характеристика правового статусу прокурора відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 жовтня 1991року.
- •38. Характеристика правового статусу суддів. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» вiд 7 липня 2010 р.
- •Глава 2Суддя
- •Глава 1 Загальні положення
- •39. Характеристика системи навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних закладах освіти.
- •40. Юридичні конфлікти: їх сутність та засоби подолання.
- •41. Юридичні знання в сфері політичної та економічної діяльності та їх загальна характеристика.
- •42. Характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють різні напрямки юридичної діяльності.
- •43. Функції юридичної науки.
- •44. Методи юридичної науки.
- •45. Характеристика окремих форм та методів навчання в системі юридичної освіти.
- •46. Поняття та структурна характеристика моралі.
- •47. Структурна характеристика (рівні) моральної культури (моральні знання та моральні почуття).
- •48. Загальна характеристика професійної деформації та форми її прояву. Зовнішні та внутрішні фактори, що сприяють процесу деформації моральної свідомості.
- •49. Характеристика учбових закладів України, що готують працівників юридичної сфери.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •50. Правові дії та юридична діяльність.
Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
В Україні встановлені такі рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти:
¨ перший рівень акредитації - технікуми, училища та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти - з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста або базової загальної середньої освіти - з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста та з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти;
¨ другий рівень акредитації - коледжі та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікацій молодшого спеціаліста, бакалавра;
¨ третій і четвертий рівні акредитації - університети, академії, інститути та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців-юристів на основі повної загальної середньої освіти - з присвоєнням кваліфікацій бакалавра, спеціаліста, магістра або на основі вищої освіти - з присудженням наукових ступенів кандидата та доктора юридичних наук у встановленому порядку.
50. Правові дії та юридична діяльність.
Нами вже було зазначено, що в сфері юридичної, а також і не юридичної діяльності використовуються одночасно правові та неправові засоби, що являється природною потребою здійснення всякого роду діяльності. На цій підставі окремі операції з правовими засобами називають правовими діями або правовою діяльністю, що ставить деякі проблеми термінологічного характеру. Використовуються дуже схожі за змістом юридичні терміни. Виходить, що і юристи і не юристи можуть вчиняти правові дії, використовуючи правові засоби, викликати правові наслідки. Наприклад, право посвідчувати документи, факти, копії документів надається нотаріусу,4 але відповідні дії в обмеженому обсязі здійснюють і відділи кадрів, адміністрація підприємств. Це випадки, коли необхідно офіційно підтвердити оригінал підпису, посвідчити дійсність факту перебування особи в даному місці вданий час, згідно плану відрядження, підтвердити дійсність правових відносин, що виходять з трудового договору або договору купівлі-продажу. Інший приклад - в системі МВС існують спеціальні органи, які здійснюють досудову підготовку матеріалів у формі дізнання та слідства. Однак, право на дізнання мають й інші органи, які не являються юридичними установами.
В чому ж полягає різниця, якщо правовими засобами користується таке широке коло суб´єктів, і в чому тоді полягає юридизм правових форм діяльності?
В результаті аналізу використання правових форм в юридичній та неюридичній сферах можна зробити деякі висновки:
В неюридичній сфері діяльності правові засоби та процедури використовуються як допоміжні для забезпечення інших. завдань і функцій (виховної, виробничої, культурно-освітньої, організаційної, політичної тощо). В межах юридичної діяльності здійснення правових дій є основним завданням і функцією органу або установи, які повинні здійснюватись особливо професійно на високому якісному рівні. Водночас інформаційні, виховні та інші засоби являються допоміжними по відношенню до правових дій.
В неюридичній сфері головною метою здійснення правових дій є вплив на поведінку або свідомість людей, створення належних умов для забезпечення інтересів індивіда, колективу або організації. В більшості випадків це виявляється в актах фіксації владних розпоряджень або формальному закріпленні стану учасників правовідносин (створення нормативних актів, видання актів індивідуально-владного характеру, винесення рішення контрольно-ревізійної комісії, підписання договору, видача свідоцтва про шлюб або диплому про освіту тощо). В сфері юридичної діяльності головною метою здійснення правових дій є забезпечення відповідності стану суспільних відносин вимогам права, охорона відносин від протиправних посягань і їх відновлення в разі порушення. Так, індивідуально-владні приписи рішень суду забезпечують відновлення порушеного права, відшкодування збитків, притягнення до відповідальності винних осіб, подолання перепон на шляху реалізації права або законного інтересу. В іншому випадку, наприклад, якщо у ході підписання трудового договору адміністрація або власник підприємства мають на меті забезпечення робочою силою процесу виробництва, то головне завдання юрисконсульта - це забезпечення законності даної процедури та взаємних прав і обов´язків сторін.
Юридизм правових форм ще проявляється в тому, що в сфері юридичної діяльності вони здійснюються на досить кваліфікованому рівні, набагато ефективніше, з використанням спеціальних знань та умінь, із знанням всіх тонкощів юридичної процедури та правових механізмів. Таким чином передбачається, що в юридичній діяльності правові засоби використовуються на професійній основі. В межах неюридичної діяльності правові дії вчиняються або взагалі далекими від цієї справи людьми, або тими, хто має первинну правову підготовку як необхідного кваліфікаційного мінімуму у відповідності до посадових обов´язків.
Якщо порівняти юридичну та неюридичну діяльність за кількістю правових форм, які використовуються в ході їх здійснення, то виявляється, що в сфері юридичної діяльності їх набагато більше як офіційно визнаних форм здійснення юристами своїх повноважень. Наприклад, давати роз´яснення окремих положень закону може і робітник підприємства, але лише для юридичної діяльності консультування з правових питань являється офіційною формою виконання професійного обов´язку. Теж саме стосується правової допомоги у захисті законного інтересу громадян, складанні документів, виступів в суді, розслідування в суді, розслідування правопорушень, а також виконанні значного переліку юридично значущих дій, які виконуються суддями, прокурорами, нотаріусами та іншими юристами-фахівцями.
