- •1. Загальна характеристика навчального курсу «Юридична деонтологія».
- •2. Взаємозв`язок юридичної деонтології з іншими навчальними дисциплінами.
- •3. Історичні аспекти виникнення системи правових деонтологічних знань.
- •4. Причини необхідності використання знань інших наук (технічні, психологічні, фізичні, хімічні, педагогічні тощо) у сфері здійснення юридичної практики?
- •5. Характеристика нормативно-правової бази здійснення правової освіти в Україні. Нормативно-методичне забезпечення з питань правової освіти населення
- •6. Сутність та завдання реформи правової освіти в контексті Болонської декларації.
- •7. Поняття та основні риси юридичної діяльності.
- •8. Поняття та класифікація юридичної діяльності.
- •9. Характеристика основних принципів незалежності юридичної професії в документах міжнародних організації.
- •10. Права та обов`язки учасників навчального процесу.
- •11. Взаємозв‘язок юридичної науки та юридичної практики.
- •12. Юридична наука: поняття та особливості.
- •13. Система юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології.
- •14. Види юридичної професійної діяльності та їх загальна характеристика.
- •15. Високий рівень професійної підготовки та моральних якостей як фактори попередження конфліктних ситуацій у стосунках між суб‘єктами юридичної діяльності.
- •16. Етикет в професії юриста та значення міжнародних стандартів для його формування.
- •Правове регулювання професійної етики юриста в Україні і світі
- •1. Національне законодавство, що регулює морально-етичні засади поведінки юриста. Закони України "Про статус суддів", "Про міліцію", "Про адвокатуру" та інші
- •2. Регулювання етики юриста нормативними актами професійних організацій та об'єднань
- •3. Міжнародно-правові документи, що регламентують моральні принципи юридичної діяльності. Стандарти незалежності юридичної професії. Деонтологічний кодекс
- •4. Законодавство окремих країн щодо етичних норм юридичної професії. Морально-етичний кодекс поліції сша. Положення про етичні принципи поліцейської служби Великобританії
- •17. Міжнародні стандарти діяльності суддів.
- •18. Моральні принципи як базові елементи формування загальної культури представника юридичної професії.
- •19. Основні риси діяльності юрисконсульта підприємства.
- •20. Поняття та види юридичних справ.
- •21. Поняття та зміст юридичної освіти.
- •22. Принципи гуманізму, колективізму, особистої відповідальності за доручену справу та їх роль у здійсненні професійних обов‘язків юристами.
- •23. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури.
- •24. Причини виникнення конфліктних ситуацій під час розв‘язання юридичних справ.
- •25. Причини професійної деформації юристів та форми їх прояву.
- •26. Професія слідчого як різновид юридичної професії. Вимоги, що ставляться до професійних якостей працівників слідства.
- •27. Поняття та риси професії юриста.
- •28. Розгляд судових справ як напрямок юридичної діяльності.
- •29. Роль інституту адвокатури в ході розв‘язання юридичних справ. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року.
- •30. Роль теоретичних юридичних знань у процесі вдосконалення практичної діяльності юристів.
- •31. Роль юридичної деонтології у формуванні професійної свідомості майбутнього юриста.
- •32. Роль юридичної практики в оволодінні теоретичними знаннями.
- •33. Система юридичної освіти в Україні: стан, проблеми та перспективи.
- •34. Співвідношення моральних і правових засобів у регулюванні юридичної діяльності.
- •35. Фактори формування професійної свідомості та культури юриста.
- •36. Характеристика правового статусу нотаріуса відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року.
- •37. Характеристика правового статусу прокурора відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 жовтня 1991року.
- •38. Характеристика правового статусу суддів. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» вiд 7 липня 2010 р.
- •Глава 2Суддя
- •Глава 1 Загальні положення
- •39. Характеристика системи навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних закладах освіти.
- •40. Юридичні конфлікти: їх сутність та засоби подолання.
- •41. Юридичні знання в сфері політичної та економічної діяльності та їх загальна характеристика.
- •42. Характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють різні напрямки юридичної діяльності.
- •43. Функції юридичної науки.
- •44. Методи юридичної науки.
- •45. Характеристика окремих форм та методів навчання в системі юридичної освіти.
- •46. Поняття та структурна характеристика моралі.
- •47. Структурна характеристика (рівні) моральної культури (моральні знання та моральні почуття).
- •48. Загальна характеристика професійної деформації та форми її прояву. Зовнішні та внутрішні фактори, що сприяють процесу деформації моральної свідомості.
- •49. Характеристика учбових закладів України, що готують працівників юридичної сфери.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •50. Правові дії та юридична діяльність.
49. Характеристика учбових закладів України, що готують працівників юридичної сфери.
Для підготовки юристів в Україні важливе значення відіграє юридична освіта. Система юридичної освіти в Україні включає в себе: 1) вищі юридичні навчальні заклади (III-IV рівень акредитації); 2) навчальні заклади І і II рівня акредитації; 3) спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії.
Вищі навчальні юридичні заклади в Україні, що мають III і IV рівень акредитації, готують бакалаврів, спеціалістів і магістрів. До них відносяться вищі навчальні заклади (університети, академії, інститути) системи Міністерства освіти і науки України, відомчі навчальні заклади (МВС України, СБУ, Податкової адміністрації тощо). До навчальних закладів І і II рівня акредитації відносяться коледжі, технікуми, училища тощо як системи Міністерства освіти і науки України так і заклади певних відомств. Спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії готують учнів із повною середньою освітою з поглибленим вивченням права. Самостійним елементом системи навчальних закладів юридичного профілю слід назвати докторантури та аспірантури.
ищі заклади юридичної освіти поділяються на такі види:
Університет - багатопрофільний вищий заклад освіти, який:
¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, юридичних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів;
¨ проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження;
¨ є провідним науково-методичним центром, сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення;
¨ має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ, високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.
Академія - вищий заклад юридичної освіти, який:
¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва;
¨ проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження;
¨ є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності;
¨ має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Інститут - вищий заклад юридичної освіти або структурний підрозділ університету, академії, який:
¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва;
¨ провадить наукову та науково-виробничу діяльність;
¨ має високий кадровий та матеріально-технічний потенціал.
Коледж - вищий заклад юридичної освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який:
¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей;
¨ має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.
Технікум (училище) - вищий заклад юридичної освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який:
¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста;
¨ має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.