29. Роль інституту адвокатури в ході розв‘язання юридичних справ. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року.

Конституція України проголошує, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист (ч, 2 ст. 63). Забезпечення обвинуваченому цього права є однією з основних засад судочинства (п. 6 ч. 3 ст. 129). Для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура в особі адвоката (захисника) (ч. 2 ст. 59).

В Конституції України також закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 1, 2 і 3 ст. 62). 

Конституційні принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист і презумпції невинуватості є важливою гарантією об'єктивного розслідування і судового розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинних осіб.

30. Роль теоретичних юридичних знань у процесі вдосконалення практичної діяльності юристів.

Юридичний ринок зростає - як кількісно, так і якісно – за рахунок посилення конкуренції, посилення боротьби за клієнтів та професійний персонал. Бізнес стає більш системним, більш технологічним.  Серед лідерів уже давно немає “life-style firms”. Основні гравці на ринку приватної юридичної практики, за деякими одиночними  винятками, – фірми з декількома десятками юристів, чітко визначеними основними практиками, надають юридичну послугу за технологіями, які використовуються великими міжнародними фірмами. Приватна юридична практика як така все менше є мистецтвом - це дійсно бізнес. Можна говорити про те, що це погано або добре, але це реальність. Це результат природної еволюції ринку. 

Щодо приватного юридичного бізнесу – кадри, як і раніше, вирішують все. Можна мати бренд, технології, клієнтів, але не мати змоги перетворити все це на якісну практику, якщо цим нікому займатися. Знайти або виховати кваліфікованих колег, які в майбутньому можуть стати партнерами – це один із основних викликів на сьогодні.

Що ж до більш загальних приватної юридичної практики проблем стає більше.

Вступ до СОТ – це новий етап інтеграції України в світову економіку. Це стосується і приватної юридичної практики (юридичного бізнесу). Це ще один чинник, який стимулює юридичний ринок наслідувати світові тенденції розвитку. А це значить, що юридичний бізнес буде все більше схожим на будь-який інший вид бізнесу,  юридичні фірми стають все більше схожими на корпорації – так, як це відбувається зараз на розвинутих юридичних ринках.

З приходом на ринок дійсно великих гравців - Clifford Chance, Cameron mckenna та інших - зміниться якість конкуренції. Хоча вони ще мають заробити в Україні ту репутацію, якою вони користуються в світі. Але не має сумнівів, що ті фірми, які не зможуть конкурувати з ними на одному технологічному рівні, надавати аналогічний спектр послуг, мати адекватний кадровий ресурс суттєво втратять позиції. 

Конкуренція відчувається. Але до англійського чи американського ринку нам ще далеко.

Здавалося б, судова практика –  це продукт, що найменше вимагає інтелектуальних здібностей і який існує тільки на юридичному ринку. Така думка дуже поширена. Багато хто думає, що достатньо знати процесуальний кодекс, а ще краще знати суддю й думати, що у вас усе в кишені. Але ми дивимося на це по-іншому. І наші спостереження показують, що до судової практики потрібно мати природну схильність. А її не дуже багато людей демонструють. Наприклад, якщо ви шукатимете фахівців з банків і фінансів, які дійсно займаються цією сферою, вам доведеться гарно попрацювати. А якщо ви шукатимете фахівців із судової практики, то вибір у вас буде дуже великим, інша справа, що з цього великого вибору нам дуже складно підібрати колег, які з нами працюватимуть. Хороший судовий юрист той, хто відчуває, що судова практика – його сфера і комфортно почуває себе в залі судового засідання.

Молодим юристам, які тільки починають свою кар’єру необхідно визначитися з конкретними цілями в житті, перш ніж стати партнером. Потрібно розуміти, що таке стати партнером. Дуже часто юристи, які декларують таку мету, і напевно більшість з тих юристів, які працюють в юридичних фірмах –не завжди розуміють, що це означає.  Тобто потрібно визначитися, що ти хочеш у цьому житті, які цінності в твоєму житті, щоб потім, коли ти станеш партнером, це не опинилося для тебе певним розчаруванням.

Коли колега починає своє партнерство зі студентської лави, відчуваючи певну опіку, допомогу, напрям, досвід, який можливо йому дається легше, ніж людям, що займаються практикою самостійно, оскільки можна завжди порадитися зі старшими колегами, отримати моральну, професійну підтримку, перекласти ухвалення рішення на більш старших колег. Молоді колеги не завжди розуміють, що таке партнерсво. Здається, Кромвель сказав: «Ніхто не підіймається так високо, як той, хто знає, куди він іде». Знати, куди ти йдеш  - це найважливіше, у тому числі і в професійній кар’єрі. 

Таким чином, приватна юридична практика, як теоретична надбудова, існує для вирішення нескінченного кола питань суспільного життя, що виникають у сфері регулятивного впливу права і обумовлені людськими потребами та інтересами. Це в свою чергу означає, що у ході теоретичних досліджень, а також під час практичної діяльності у центрі уваги повинна знаходитися особа, як головна ціль усякої соціальної діяльності, як найвища соціальна цінність.