- •1. Загальна характеристика навчального курсу «Юридична деонтологія».
- •2. Взаємозв`язок юридичної деонтології з іншими навчальними дисциплінами.
- •3. Історичні аспекти виникнення системи правових деонтологічних знань.
- •4. Причини необхідності використання знань інших наук (технічні, психологічні, фізичні, хімічні, педагогічні тощо) у сфері здійснення юридичної практики?
- •5. Характеристика нормативно-правової бази здійснення правової освіти в Україні. Нормативно-методичне забезпечення з питань правової освіти населення
- •6. Сутність та завдання реформи правової освіти в контексті Болонської декларації.
- •7. Поняття та основні риси юридичної діяльності.
- •8. Поняття та класифікація юридичної діяльності.
- •9. Характеристика основних принципів незалежності юридичної професії в документах міжнародних організації.
- •10. Права та обов`язки учасників навчального процесу.
- •11. Взаємозв‘язок юридичної науки та юридичної практики.
- •12. Юридична наука: поняття та особливості.
- •13. Система юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології.
- •14. Види юридичної професійної діяльності та їх загальна характеристика.
- •15. Високий рівень професійної підготовки та моральних якостей як фактори попередження конфліктних ситуацій у стосунках між суб‘єктами юридичної діяльності.
- •16. Етикет в професії юриста та значення міжнародних стандартів для його формування.
- •Правове регулювання професійної етики юриста в Україні і світі
- •1. Національне законодавство, що регулює морально-етичні засади поведінки юриста. Закони України "Про статус суддів", "Про міліцію", "Про адвокатуру" та інші
- •2. Регулювання етики юриста нормативними актами професійних організацій та об'єднань
- •3. Міжнародно-правові документи, що регламентують моральні принципи юридичної діяльності. Стандарти незалежності юридичної професії. Деонтологічний кодекс
- •4. Законодавство окремих країн щодо етичних норм юридичної професії. Морально-етичний кодекс поліції сша. Положення про етичні принципи поліцейської служби Великобританії
- •17. Міжнародні стандарти діяльності суддів.
- •18. Моральні принципи як базові елементи формування загальної культури представника юридичної професії.
- •19. Основні риси діяльності юрисконсульта підприємства.
- •20. Поняття та види юридичних справ.
- •21. Поняття та зміст юридичної освіти.
- •22. Принципи гуманізму, колективізму, особистої відповідальності за доручену справу та їх роль у здійсненні професійних обов‘язків юристами.
- •23. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури.
- •24. Причини виникнення конфліктних ситуацій під час розв‘язання юридичних справ.
- •25. Причини професійної деформації юристів та форми їх прояву.
- •26. Професія слідчого як різновид юридичної професії. Вимоги, що ставляться до професійних якостей працівників слідства.
- •27. Поняття та риси професії юриста.
- •28. Розгляд судових справ як напрямок юридичної діяльності.
- •29. Роль інституту адвокатури в ході розв‘язання юридичних справ. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року.
- •30. Роль теоретичних юридичних знань у процесі вдосконалення практичної діяльності юристів.
- •31. Роль юридичної деонтології у формуванні професійної свідомості майбутнього юриста.
- •32. Роль юридичної практики в оволодінні теоретичними знаннями.
- •33. Система юридичної освіти в Україні: стан, проблеми та перспективи.
- •34. Співвідношення моральних і правових засобів у регулюванні юридичної діяльності.
- •35. Фактори формування професійної свідомості та культури юриста.
- •36. Характеристика правового статусу нотаріуса відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року.
- •37. Характеристика правового статусу прокурора відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 жовтня 1991року.
- •38. Характеристика правового статусу суддів. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» вiд 7 липня 2010 р.
- •Глава 2Суддя
- •Глава 1 Загальні положення
- •39. Характеристика системи навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних закладах освіти.
- •40. Юридичні конфлікти: їх сутність та засоби подолання.
- •41. Юридичні знання в сфері політичної та економічної діяльності та їх загальна характеристика.
- •42. Характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють різні напрямки юридичної діяльності.
- •43. Функції юридичної науки.
- •44. Методи юридичної науки.
- •45. Характеристика окремих форм та методів навчання в системі юридичної освіти.
- •46. Поняття та структурна характеристика моралі.
- •47. Структурна характеристика (рівні) моральної культури (моральні знання та моральні почуття).
- •48. Загальна характеристика професійної деформації та форми її прояву. Зовнішні та внутрішні фактори, що сприяють процесу деформації моральної свідомості.
- •49. Характеристика учбових закладів України, що готують працівників юридичної сфери.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •50. Правові дії та юридична діяльність.
25. Причини професійної деформації юристів та форми їх прояву.
Професійна деформація юриста - цей негативний соціальне явище, постає як найрізноманітніших особистісних поведінкових проявів, надають деструктивно впливати на процес і результати службову діяльність. Професійна деформація постає як результат негативної дії на службовця, його професійну діяльність, соціальних відносин, проблем, залежностей в службової ієрархії, які переломлюються всубъектно-объектних характеристиках середовища, ситуації, поведінкових актів співробітником, і навіть постає як результатнормативно-объектной і суб'єктній детермінації особистості конкретний момент життєдіяльності. Професійна деформація юристів постає як багаторівнева система адаптації особистості до місцевих умов професійної роботи і як засіб активного перетворення власної життєдіяльності у певній ситуації, відповідно до психологічним досвідом особистості.
1. Під професійної деформацією особистості юриста розуміється негативне соціально-психологічне прояв, яка на деструктивне взаємодія суспільства та взаємини співробітників. Однією з моментів професійної деформації юриста і те, що метою впливу можуть бути патологічна редукція однієї з його елементів. Йдеться, передусім, про редукції, яка ініціює якусь помилкову схему, хоч і продуктивну у своїй відправною точці - продуктивну у тому розумінні, що вона дозволяє особистості юриста діяти не лише для свого блага, і дозволяє їй розвиватися пропорційно власної позиції. Особистість юриста з їхньою професійною деформацією заглиблена у зміна раціональності партнера у стосунках до типології власної особи і, сутнісно, спрямовано розвиток негативних аспектів його психічного досвіду.
2.Психологическим механізмом професійної деформації юриста виступають зміни психологічного досвіду особистості під впливом службову діяльність. Психологічний досвід - це щось, що людина має освоїти, щоб включитися у структуру соціуму, культури, а й модель певнихадаптационно-компенсаторних можливостей юриста. Це форма потенцій людини, це процес інтеграції суспільства на особистості. Зміна психологічного досвіду у бік зниження роль службову діяльність моральних регуляторів гуманістичної орієнтації й домінування жорстких управлінських, адміністративних норм, пов'язані з формуванням стійкою езопової позиції із повною відсутністю чітких моральних домінант у разі підвищення ролігедонистских мотивів. Дані зміни психологічного досвіду під впливом службову діяльність визначають виникнення професійної деформації, її особливості, структуру, динаміку проявів.
3. Процес подолання професійної деформації юриста може бути передусім опосередкований (безпосередньо чи опосередковано) особистістю іншу людину процес повернення особистості до глибинної самобутності власного світорозуміння; відмови від системи нав'язаних і кількість прийнятих нею жорстких управлінських стереотипів службового поведінки, власних систем придушення іншим людям; переосмислення підстав,етико-психологических парадигм власного психологічного досвіду з його наступноїпереструктурализацией.
В своей основе моральная деформация юриста имеет существенные причины, которые порождаются определенными условиями общественной жизни (внешние причины) и специфическим характером профессионального руда (внутренние причины).
Внешние причины моральной деформации юриста в современных условиях:
1. изменение ценностных ориентиров в сторону материальных;
2. отсутствие идеологической основы развития общественных отношений;
3. высокий уровень правового и нравственного нигилизма.
Моральная деформация некоторых юристов - это результат происходящей моральной деформации общества. В сознании большого количества людей давно смешались такие важнейшие понятия моральной культуры, как "добро" и "зло", "справедливость" и "беззаконие".
Внутренние причины моральной деформации юристов-практиков:
слишком большой объем работы, особенно у юристов правоохранительных органов;
низкий уровень нравственного воспитания коллектива;
неудовлетворенность материальной оплатой и продвижением по службе;
неудовлетворенность в результатах разрешения юридических дел в связи с коррумпированностью некоторых чиновников;
ослабление в некоторых коллективах чувства делового товарищества и подмена его "круговой порукой" и др.
Среди различных причин моральной деформации юристов самыми негативными следует считать те из них, которые связаны не с условиями труда и быта каждого конкретного специалиста, а с его сознанием. Речь идет о той ситуации, когда опытный прокурор, следователь, судья знает нормы, принципы морального поведения, но при этом нарушает их. В такой ситуации общество не всегда способно определить нарушения норм и принципов морали (нередко и норм права) ввиду того, что эти процессы четко не выражены внешне. Здесь весь центр тяжести моральной ответственности специалиста приходится на его ответственность перед собой. Вместе с тем в силу специфики работы большинства юристов они находятся под особым контролем общества, особенно в условиях построения демократического государства, когда люди перестают бояться высказывать свою критику чиновнику любого ранга, если он противопоставляет личные интересы общественным. В таких условиях юрист, нарушающий нормы морали, связан необходимостью нести моральную ответственность, то есть ответственность перед собой, своими коллегами и обществом в целом.
