- •1. Загальна характеристика навчального курсу «Юридична деонтологія».
- •2. Взаємозв`язок юридичної деонтології з іншими навчальними дисциплінами.
- •3. Історичні аспекти виникнення системи правових деонтологічних знань.
- •4. Причини необхідності використання знань інших наук (технічні, психологічні, фізичні, хімічні, педагогічні тощо) у сфері здійснення юридичної практики?
- •5. Характеристика нормативно-правової бази здійснення правової освіти в Україні. Нормативно-методичне забезпечення з питань правової освіти населення
- •6. Сутність та завдання реформи правової освіти в контексті Болонської декларації.
- •7. Поняття та основні риси юридичної діяльності.
- •8. Поняття та класифікація юридичної діяльності.
- •9. Характеристика основних принципів незалежності юридичної професії в документах міжнародних організації.
- •10. Права та обов`язки учасників навчального процесу.
- •11. Взаємозв‘язок юридичної науки та юридичної практики.
- •12. Юридична наука: поняття та особливості.
- •13. Система юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології.
- •14. Види юридичної професійної діяльності та їх загальна характеристика.
- •15. Високий рівень професійної підготовки та моральних якостей як фактори попередження конфліктних ситуацій у стосунках між суб‘єктами юридичної діяльності.
- •16. Етикет в професії юриста та значення міжнародних стандартів для його формування.
- •Правове регулювання професійної етики юриста в Україні і світі
- •1. Національне законодавство, що регулює морально-етичні засади поведінки юриста. Закони України "Про статус суддів", "Про міліцію", "Про адвокатуру" та інші
- •2. Регулювання етики юриста нормативними актами професійних організацій та об'єднань
- •3. Міжнародно-правові документи, що регламентують моральні принципи юридичної діяльності. Стандарти незалежності юридичної професії. Деонтологічний кодекс
- •4. Законодавство окремих країн щодо етичних норм юридичної професії. Морально-етичний кодекс поліції сша. Положення про етичні принципи поліцейської служби Великобританії
- •17. Міжнародні стандарти діяльності суддів.
- •18. Моральні принципи як базові елементи формування загальної культури представника юридичної професії.
- •19. Основні риси діяльності юрисконсульта підприємства.
- •20. Поняття та види юридичних справ.
- •21. Поняття та зміст юридичної освіти.
- •22. Принципи гуманізму, колективізму, особистої відповідальності за доручену справу та їх роль у здійсненні професійних обов‘язків юристами.
- •23. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури.
- •24. Причини виникнення конфліктних ситуацій під час розв‘язання юридичних справ.
- •25. Причини професійної деформації юристів та форми їх прояву.
- •26. Професія слідчого як різновид юридичної професії. Вимоги, що ставляться до професійних якостей працівників слідства.
- •27. Поняття та риси професії юриста.
- •28. Розгляд судових справ як напрямок юридичної діяльності.
- •29. Роль інституту адвокатури в ході розв‘язання юридичних справ. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року.
- •30. Роль теоретичних юридичних знань у процесі вдосконалення практичної діяльності юристів.
- •31. Роль юридичної деонтології у формуванні професійної свідомості майбутнього юриста.
- •32. Роль юридичної практики в оволодінні теоретичними знаннями.
- •33. Система юридичної освіти в Україні: стан, проблеми та перспективи.
- •34. Співвідношення моральних і правових засобів у регулюванні юридичної діяльності.
- •35. Фактори формування професійної свідомості та культури юриста.
- •36. Характеристика правового статусу нотаріуса відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року.
- •37. Характеристика правового статусу прокурора відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 жовтня 1991року.
- •38. Характеристика правового статусу суддів. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» вiд 7 липня 2010 р.
- •Глава 2Суддя
- •Глава 1 Загальні положення
- •39. Характеристика системи навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних закладах освіти.
- •40. Юридичні конфлікти: їх сутність та засоби подолання.
- •41. Юридичні знання в сфері політичної та економічної діяльності та їх загальна характеристика.
- •42. Характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють різні напрямки юридичної діяльності.
- •43. Функції юридичної науки.
- •44. Методи юридичної науки.
- •45. Характеристика окремих форм та методів навчання в системі юридичної освіти.
- •46. Поняття та структурна характеристика моралі.
- •47. Структурна характеристика (рівні) моральної культури (моральні знання та моральні почуття).
- •48. Загальна характеристика професійної деформації та форми її прояву. Зовнішні та внутрішні фактори, що сприяють процесу деформації моральної свідомості.
- •49. Характеристика учбових закладів України, що готують працівників юридичної сфери.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •50. Правові дії та юридична діяльність.
18. Моральні принципи як базові елементи формування загальної культури представника юридичної професії.
Не менш важливою умовою здійснення юристами своїх професійних обов'язків є усвідомлення та використання у своїй діяльності основоположних ідей - принципів і моралі, які являють собою найбільш узагальнений вираз вимог тої чи іншої моралі. Моральні принципи складають ядро моралі, визначають її соціально-історичну суть, ідейну націленість. На відміну від норм моралі, які визначають тактику поведінки людини в конкретних життєвих ситуаціях, принципи моралі визначають узагальнену соціальну орієнтацію, стратегію поведінки, являються своєрідною програмою діяльності. Моральні принципи об'єднують та систематизують всю моральну діяльність, виступають фактором стабільності, визначають головну лінію поведінки.
В професії юриста моральні принципи виконують свої специфічні функції. Вони допомагають орієнтуватися у найбільш складних, нормативно не визначених ситуаціях, що дає змогу приймати нестандартне рішення, яке не суперечить інтересам справи в цілому. Завдяки усвідомленню принципів моралі, які склалися у колективі службовців юридичної установи, надається можливість програмування дій окремих співробітників, гарантування впевненості щодо виконання ними професійного обов'язку на належному рівні. Моральні принципи також забезпечують стабільність мікроклімату у колективі, а значить і стабільність його роботи, що є необхідною умовою функціонування всіх правоохоронних органів. З іншого боку, дотримання принципів моралі у своїй професійній діяльності оберігає працівників юридичних служб від аморальних вчинків, скоєння яких породжує серед громадян недоброзичливе ставлення, недовіру, а в окремих випадках - люту ненависть до служителів Феміди.
Серед принципів моралі, які значною мірою здійснюють позитивний вплив на сферу юридичної діяльності, слід назвати принципи гуманізму, демократизму, законності, справедливості, колективізму, чесності, порядності, гласності у роботі та деякі інші. У чомуж полягає суть зазначених принципів стосовно професійного обов'язку юристів? Для висвітлення цього питання необхідно звернутися до визначення змісту найбільш провідних моральних принципів. Одним із загальновизнаних та важливіших принципів - вважається принцип гуманізму, який розкриває цінностний аспект організації людських відносин. Гуманізм (лат. Humanus - людяний, людський) означає людяність, любов до людей, вимогу на захист гідності людини, її право на щастя, всебічний розвиток.
19. Основні риси діяльності юрисконсульта підприємства.
Юридична служба підприємства - це особливе структурний підрозділ корпорації, що виконує специфічні функції в галузі правовідносин як усередині корпорації, так і поза нею.
Корпорацій і їх форм існує безліч, найбільш великі корпорації, як за розміром обороту, так і по числу працівників, зазвичай мають у своїй структурі юридичну службу.
До категорії справ, що належать до компетенції юридичної служби можна зарахувати:
• договірну роботу, що включає складання, розробку і укладання договорів постачання з постачальниками продукції (у разі якщо корпорація отримує продукцію за договором поставки); • здійснення представництва в суді та арбітражному суді;
• оптимізацію оподаткування організації;
• земельні відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок під кіоски поширення, договори з муніципальною владою та ін;
• участь у кримінальних процесах при пред'явленні цивільних позовів у справах про крадіжки і грабежі;
• інші справи.
Ці функції вимагають вищої юридичної освіти, а головне - великого досвіду. Юрист, який здійснює такі функції, повинен бути воістину юристом широкого профілю. Юридичні відділи великих корпорацій, як правило, складаються з декількох юристів, кожен з яких займається певними видами справ корпорації.
У ряді випадків функції юридичної служби корпорації може виконувати адвокат, що бере дану корпорацію на обслуговування за договором. Таких підприємств у одного адвоката може бути декілька, проте йому доведеться зіткнутися з певними труднощами у разі, якщо інтереси цих підприємств перетнуться, наприклад, в арбітражному суді.
Основними завданнями таких підрозділів є: •
зміцнення законності в діяльності підприємств, установ або організацій, у складі яких вони утворені; активне використання правових засобів для ефективної господарської діяльності; •
забезпечення c допомогою правових засобів збереження власності підприємств та установ і виконання укладених договорів c іншими організаціями; •
захист прав і законних інтересів підприємств і організацій, a також працюючих в них співробітників.
Зазвичай в положеннях про юридичні служби передбачається певна їх компетенція у виконанні наступних функцій: перевіряти відповідність законодавству всі правові документи, в тому числі проекти наказів, які підготовлені на підпис керівнику; брати участь у роботі з укладення різних видів договорів та контрактів;. представляти інтереси підприємства в інших організаціях з правових питань, в арбітражних, третейських та інших судах; консультувати керівництво, профспілкові організації підприємств, з питань застосування законодавства; вносити пропозиції про зміну або скасування застарілих наказів або інших документів; здійснювати роз'яснення чинного законодавства у колективі; координувати всю юридичну роботу на підприємстві; брати участь у попередженні розкрадань, приписок, посадової недбалості та інших правопорушень.
He дуже великі підприємства, установи, організації не в змозі утримувати більшу юридичну службу, тому вони обмежуються введенням посади юрисконсульта. Ha юрисконсульта покладається контроль за законністю наказів та розпоряджень, що видаються адміністрацією, участь в складанні договорів і угод, укладених з іншими організаціями, інформування робітників і службовців про поточному законодавстві і надання їм правової допомоги (з питань пов'язаних з підприємством), ведення в судах різних справ , за якими дана організація або підприємство виступає в якості позивача або відповідача, забезпечення інформацією про зміни в законодавчій базі і вирішення інших юридичних питань за завданнями керівництва.
B своєї професійної роботі юридичні відділи (бюро), а також юрисконсульти, керуються чинним законодавством, вказівками, наказами та розпорядженнями посадових осіб та органів, яким вони безпосередньо підпорядковані, a також вимогами вищестоящих юридичних служб.
Претензійно-позовна робота здійснюється юридичною службою звичайно спільно з іншими структурними підрозділами організації, і насамперед зі службою бухгалтерського обліку та фінансово-економічною службою. Підрозділи, яким у силу покладених на них функцій стало відомо про заподіяння організації збитків, порушення її прав і законних інтересів, представляють в юридичну службу відповідні матеріали для пред'явлення претензій. Положенням про претензійно-позовній роботі зазвичай встановлюються строки, протягом яких структурні підрозділи організації повинні інформувати юридичну службу про факти, які є підставою для пред'явлення претензій.
Претензійно-позовна робота забезпечує:
• економічні інтереси організації шляхом зниження та попередження непродуктивних витрат;
• захист і відновлення майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів організації;
• аналіз причин, що викликають невиконання договірних зобов'язань як самою організацією, так і її контрагентами.
Порядок організації претензійно-позовної роботи зазвичай затверджується керівництвом організації.
Роль юридичної служби полягає в тому, що вона оформляє претензії, а в разі їх незадоволення оформляє позовні вимоги в судові інстанції, а відповідні структурні підрозділи передають юридичній службі необхідні документи, що свідчать про порушення прав і законних інтересів організації та обгрунтованості пропонованих претензій та позовів.
Юридичні служби, крім того, зазвичай беруть участь у розгляді матеріалів про стан дебіторської заборгованості з метою виявлення боргів, що вимагають примусового стягнення, а також готують висновки і пропозиції про списання безнадійної заборгованості, здійснюють контроль за дотриманням порядку приймання продукції за кількістю та якістю.
Юридичні служби готують позови, відгуки на позови передають позовні матеріали для розгляду в арбітражних судах, в судах загальної юрисдикції, розглядають і дають висновки за претензіями і позовами контрагентів, представляють у відповідному порядку інтереси організації в судових та інших органах і організаціях.