3. Суб’єкти правовідносин.

Види суб'єктів правовідносин:

1. фізичні особи (люди, індивіди):

   • громадяни даної держави;

   • іноземці (громадяни інших держав);

   • апатриди (особи без громадянства);

   • біпатриди (особи, що мають громадянство двох держав).

2. колективні суб’єкти (юридичні особи):

   • державні органи, організації, установи, підприємства;

   • органи місцевого самоврядування;

   • комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми тощо — вітчизняні, іноземні, міжнародні);

   • громадські об'єднання (політичні партії, громадські організації, профспілкові організації тощо);

   • релігійні організації.

3. соціальні спільноти: народ (нація); населення певної адміністративно-територіальної одиниці (міста, села, області, будинку, мікрорайону); трудові колективи.

Юридична особа — організація, якій притаманна така ознака як організаційна єдність, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Така ознака як організаційна єдність означає, що вона має чітку внутрішню структуру, органи управління і відповідні підрозділи для виконання завдань і функцій, закріплених статутом. Має реквізити, затверджені при реєстрації в державних органах (статут, круглу печатку, штампи, назву та ін.) і органах державної статистики (присвоєння ідентифікаційного коду, який є єдиним для всього простору України і зберігається протягом усього періоду існування).

Для того, щоб юридична чи фізична особа була суб'єктом правовідносин, вона повинна володіти правосуб'єктністю, яка включає в себе правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.

Правоздатність — це закріплена в законодавстві і забезпечувана державою можливість суб'єкта мати юридичні права і нести юридичні обов'язки.

Дієздатність — це закріплена в законодавстві і забезпечувана державою можливість суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати юридичні права і юридичні обов'язки.

Деліктоздатність — здатність суб'єкта правовідносин нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення.

У фізичної особи правоздатність виникає з моменту народження і припиняється зі смертю. Повна дієздатність фізичної особи, згідно з чинним законодавством України, наступає з 18 років. Залежно від виду правовідносин, в які вступає суб’єкт (цивільні, кримінальні тощо), він може володіти більшим чи меншим обсягом дієздатності, що встановлюється нормами відповідної галузі права (наприклад, неповна цивільна дієздатність 14-18 років).

Обмеження дієздатності (наприклад, у разі зловживання спиртними напоями, що ставить сім’ю у тяжке матеріальне становище).

Деліктоздатність фізичних осіб, згідно з чинним законодавством, наступає з 16 років (за окремі види правопорушень може наступати раніше або пізніше).

Право-, діє- та деліктоздатність юридичної особи, як правило, наступають одночасно, тобто з моменту реєстрації чи затвердження її статуту (положення) і припиняються з ліквідацією юридичної особи.