2. Системи соціостатевих (гендерних) ролей, тобто моделей поведінки, очікуваних від індивідума у відповідності до створюваних суспільством уяв про чоловіче і жіноче.

Аналізуючи праці з Ґендерних досліджень українських науковців, О.Кісь і Ю.Корольчук дійшли висновку, що здебільшого мова йде про Ґендер як про характеристику пригнобленої жінки, яка асоціюється в українців або з Берегинею, або Барбі, а також про те, що жінок в політиці немає, і це вина самих жінок, які не дуже прагнуть туди попасти. Практично усі дослідження стосуються саме жіночого як визначального у Ґендерних дослідженнях, що в першу чергу обмежує саме поняття "Ґендер", яке аж ніяк не стосується лише "жіночого", як основної категорії Ґендерних досліджень. Таке бачення суттєво звужує предмет Ґендерних досліджень до жіночих студій, що не пояснює та науково не обґрунтовує Ґендер як поняття, яке включає в себе 4 основні категорії - це фемінний, маскулінний, андрогінний та трансвеститний типи.

Виникає закономірне питання про причини й зміст існуючої Ґендерної диференціації. В культурно-історичному процесі традиційно виділяється тріада чинників, які обумовлюють Гендерну диференціацію:

біологічні відмінності;

психологічні відмінності;

соціальні причини.

У суспільній свідомості Ґендерні стереотипи функціонують у вигляді стандартизованих уявлень про моделі поведінки і риси характеру, що відповідають поняттям „чоловіче” і „жіноче”.

Перша група стереотипів базується на відповідних уявленнях про психологічні риси та якості особистості чоловіків та жінок. Згідно з цими стереотипами чоловіки та жінки є протилежностями. Чоловікам приписується активне, творче начало, здатність вирішувати проблеми, застосовувати розвинуте логічне мислення та власну компетентність. Жіноче ж начало - природно-репродуктивне і тому жінка повинна бути покірною, залежною, емоційною.

В основу виокремлення другої групи стереотипів покладені соціальні начала. Дана група стереотипів закріплює професійні ролі чоловіків і жінок. Для жінки головними є ролі сімейні (жінка, мати, господарка), а для чоловіка - ролі професійні.

До третьої групи Ґендерних стереотипів вчені відносять стандартизовані уявлення, які пов'язані з відмінностями у змісті праці - жіночої та чоловічої. Місце жінки - у сфері виконавчої та обслуговуючої праці, чоловіка - у сфері інструментальної праці, тобто творчої та керівної.

Усі три групи стереотипів тісно переплетені між собою, мають міцні позиції в суспільстві, а тому суттєво впливають на нього. При цьому вплив є прихованим і тому дуже важко піддається коригуванню.

Чоловічі риси	Жіночі риси
Сильний, схильний до занять спортом. Мало турбується про зовнішність.Виконує роль годувальника родини.Має досвід сексуального життя.Неемоційний, стійкий.Раціональний, об’єктивний, логічний інтелектуал.Тяжіє до влади і лідерства.Активний.Честолюбний.	Слабка, не схильна до занять спортом.Турбується про зовнішність.Проявляє турботу про родину.Добропорядна.Емоційна, ніжна.Вітряна, нелогічна, інтуїтивна. Залежна, потребує захисту.Пасивна.Сором’язлива

Але, якщо ми звернемося до власного життєвого досвіду, то зрозуміємо, що далеко не всі жінки і чоловіки відповідають цим стереотипам.

У період соціальних трансформацій проблема Ґендерної ідентифікації стає дедалі більш актуальною. Зміна традиційних уявлень і стереотипів має включати переосмислення усталених ролей чоловіка і жінки, усвідомлення того, що не існує "суто" чоловічої, чи жіночої особистості. Всім людським особистостям притаманні самостійність і залежність, активність та пасивність, сила та слабкість, залежно від певних умов та ситуацій.