7. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 кк).

Суспільна небезпечність вказаного злочину полягає в публічності розповсюдження порнографічних предметів. Так згідно ст. 2 Закону України „Про захист суспільної моралі” від 20 листопада 2003 р. виробництво та обіг у будь–якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються.

Родовим об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 301 КК України, є суспільна моральність.

Основним безпосереднім об’єктом цього складу злочину є моральні засади суспільства в сфері розповсюдження інформації про сексуальні стосунки між людьми.

Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв. Під впливом розповсюдження порнографічних предметів створюється викривлене уявлення про інтимні стосунки між статями, що особливо негативно відбивається на свідомості неповнолітніх.

Додатковим безпосереднім об’єктом злочину є нормальний психічний, фізичний і моральний розвиток неповнолітніх.

Предметом злочину, передбаченого ст. 301, є твори, зображення або інші предмети порнографічного характеру. Зокрема за ч.1 ст. 301 КК предметом злочину є твори, зображення або інші предмети порнографічного характеру; за ч.2 ст. 301 КК предметом злочину є кіно– та відеопродукція та комп’ютерні програми порнографічного характеру; за ч.4 ст. 301 КК предметом злочину є твори, зображення або інші предмети порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.

Творами можуть бути будь–які друковані або рукописні матеріали (вірші, оповідання, романи та ін.); до зображень слід віднести будь–яке відтворення за допомогою спеціальних приладь або барвників, пристосоване виключно для зорового сприйняття людини. Інші предмети порнографічного характеру – скульптури, різьблення тощо.

Термін “порнографія” має латинське походження (porno – непристойний, grafіre – писати) і означає непристойне зображення сексуальних стосунків, є синонімом розпусти, статевої і моральної розбещеності.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК, полягає у наступних формах: 1) ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження; 2) виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження; 3) збут чи розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру; 4) примушування до участі в створенні творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру.

Під терміном “ввезення в Україну” слід розуміти фактичне переміщення через митний кордон України творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру. Не можна дії особи додатково кваліфікувати за ст. 201 КК, тому що твори, зображення або інші предмети порнографічного характеру не є предметом контрабанди.

Виготовлення полягає як в безпосередньому створенні, так і в копіюванні, іншому відтворенні творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру.

Під зберіганням, потрібно розуміти будь–які умисні дії, пов’язані з фактичним незаконним перебуванням творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, у володінні винного (він може тримати їх при собі, в будь–якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, настає незалежно від його тривалості.

Як пособництво у вчиненні злочину, передбаченого відповідною частиною ст. 301, можуть кваліфікуватися участь акторів у зйомках кіно– або відеофільмів порнографічного характеру, надання приміщень, технічних засобів для створення предметів порнографічного характеру.

Під перевезенням слід розуміти переміщення творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, як по території України, так і за її межі будь–яким видом транспорту (автомобільним, залізничним, повітряним тощо).

Іншим переміщенням буде вважатися, наприклад, перенесення творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, з місця їх зберігання до іншого місця. Іншим переміщенням також охоплюється передача творів, зображень порнографічного характеру за допомогою світової мережі INTERNET.

Збут творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, полягає у їх оплатному або безоплатному відчуженні (продаж, дарування, передача замість повернення боргу тощо). Для настання відповідальності за збут таких творів достатньо факту збуту хоча б одного твору хоча б одній особі.

Розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, – більш широке за змістом поняття, воно включає як збут предметів злочину, передбачених ст. 301, так і забезпечення платного або безоплатного ознайомлення (поширення) з ними якомога більшої кількості осіб (шляхом демонстрації кінофільму, безплатного або за символічну плату роздавання книжок або плакатів, іншої друкованої продукції тощо).

Примушування до участі в створенні творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, – будь–які дії проти волі особи, спрямовані на те, щоб саме ця особа взяла участь у створенні творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру.

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 301, є вчинення дій, передбачених ч.1 цієї статті, щодо кіно– та відеопродукції та комп'ютерних програм порнографічного характеру; збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру.

До кіно– та відеопродукції порнографічного характеру слід віднести як готові повнометражні та короткометражні кіно– та відеофільми, так і не до кінця змонтовані кінокадри та будь–які інші відеозаписи, які можна відтворити для перегляду та які мають порнографічний характер. За способами фіксації зображення та розповсюдження фільми поділяються на кіно–, відеофільми тощо.

Під комп'ютерною програмою слід розуміти набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь–якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК є: 1) вчинення злочину щодо творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, або 2) примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно– та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК передбачає такі форми: 1) вчинення злочину (ввезення в Україну з метою збуту чи розповсюдження; виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з метою збуту чи розповсюдження; збут чи розповсюдження; примушування до участі в створенні таких предметів; збут неповнолітнім чи розповсюдженні серед них таких предметів; вчинення дій щодо кіно– та відеопродукції та комп'ютерних програм порнографічного характеру) щодо творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, або 2) примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно– та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру.

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч.ч. 3 та 5 ст. 301 КК є вчинення злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі.

Суб’єктом досліджуваного злочину може бути фізична осудна особа, яка досягла 16–річного віку. Суб’єктом дій з порнографічними предметами вчиненими по відношенню до неповнолітніх або з примушуванням неповнолітніх до участі у створенні предметів порнографічного характеру, може бути особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося вісімнадцять років.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Як і в ст. 300 КК, законодавець виділив в якості обов’язкової ознаки складу злочину мету – збут або розповсюдження.