3. Масові заворушення (ст. 294 кк).

Масові заворушення пов'язані, насамперед, з діями юрби (множини осіб), що є першою характерною рисою цього злочину і яка стосовно до аналізованого складу в спеціальній літературі практично не розглядається.

Проте можливо визначити наступні ознаки натовпу. По–перше, відносне об’єднання будь–якою загальною ідеєю, що додає натовпу визначену спрямованість, можливість швидко реагувати на нові заклики і досить легко змінювати свій інтерес. По–друге, у цілому стихійний характер зібрання людей, що не виключає наявність організаційних моментів, але вони, як правило, стосуються не всього натовпу, а її кістяка, що може бути нечисленним. По–третє, складна керованість великої маси людей, що може привести до втрати контролю з боку її керівників над поведінкою натовпу і, відповідно, до стихійного розвитку подій. Названі обставини в сукупності обумовлюють криміналізацію масових заворушень і визначають їх підвищену суспільну небезпеку.

При цьому на кваліфікацію не впливає наявність чи відсутності попередньої змови й заздалегідь розробленого плану злочинних дій. Суспільна небезпечність масових заворушень полягає у створенні небезпеки для життя і здоров’я громадян погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя. Перебування у натовпі без участі у вчиненні вказаних вище суспільно небезпечних дій не утворює складу злочину.

Родовим та основним безпосередніми об’єктами злочину є громадський порядок. Додатковим обов'язковим об'єктом цього злочи­ну залежно від конкретної форми його прояву – є життя і здо­ров'я особи, конституційні права людини і громадянина, відносини власності, відносини, що забезпечують нормальну роботу органів влади, правоохоронних органів, здійснення громадянами діяльності по охороні громадського порядку або громадська безпека.

Предметом злочину, передбаченого ст. 294 КК, можуть бути будівлі та споруди, в яких безпосередньо працюють люди; приміщення (наприклад, приміщення пошти), де людей може не бути, але від нормальної роботи апаратури, що в них міститься, залежить нормальна робота установи. Предметом злочину можуть бути і незакінчені будівництвом будівлі або споруди, якщо в них міститься певне обладнання, що забезпечує нормальну роботу установи або організації, а також завершені будівництвом споруди, куди мали в’їжджати для роботи працівники.

За змістом закону кримінальна відповідальність за захоплення будівель або споруд настає незалежно від того, повністю їх захоплено, чи тільки частково. Не має значення і час, протягом якого будівля або споруда утримувалися винною особою або винними.

Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 294 КК, можуть бути представники влади.

Об’єктивна сторона злочину полягає в двох формах: 1) організація масових заворушень, які призвели до насильства над особою, погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель або споруд, насильницького виселення громадян, опору представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя; 2) активна участь у таких діях.

Масові заворушення – це завжди дії натовпу, який діє стихійно, хоча може бути й керованою цілком, чи в окремих своїх частинах. Така юрба веде себе агресивно, її учасники вчиняють дії, які ви­знаються злочинами і при їх виконанні однією особою.

Тобто масові заворушення мають такі ознаки: 1) участь у них значної кількості людей; 2) дії юрби скеровані не проти окремого потерпілого (підприємства, організації, особи), а мають спрямованість проти існуючого правопорядку, що виражається в протистоянні законним органам державної влади, і зовнішнім проявом цього є насильство над людьми, погроми, підпали, знищення майна та інші дії вказані в диспозиції ст. 294 КК; 3) кількість учасників заворушення не обмежена, до них можуть приєднуватися інші учасники, а окремі від них відходити.

Далі розглянемо конкретні форми вчинення цього злочину.

Організація масових заворушень – це дії, спрямовані на підшукування і підготовку осіб для участі в масових заворушеннях, а також керівництво натовпом, підбурювання до вчинення дій, які являють собою масові заворушення, провока­ційні дії, вчинені з метою викликати відповідну поведінку великих груп людей, тобто направлені на збудження у людей негативного ставлення до законної влади та існуючого в державі правопорядку і громадської безпеки та на підбурювання натовпу для вчинення насильства над правослухняними громадянами, погромів, підпалів, знищення майна, озброєного опору представникам влади, захоплення будівель або споруд, насильницького виселення громадян.

Способи організації масових заворушень можуть бути різноманітними (виступ на мітингах, оголошення різноманітних звернень, розробка планів по збурюванню натовпу, розподіл ролей серед окремих учасників масових заворушень тощо).

Погроми – це виступи проти якоїсь групи населення, які супроводжу­ються руйнуванням і пограбуванням майна, насильницьким ви­гнанням людей, масовими вбивствами.

Підпали і знищення майна – це способи приведення майна у стан повної непридатності для використання або його пошкодження.

Знищення майна – це приведення його у повну непридатність до використання за цільовим призначенням, воно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність.

Особливістю знищення майна є не тільки повний вивід його з господарського обігу, але й неможливість відновлення шляхом ремонту або реставрації. Майно втрачає свою цінність – фізично не перестає існувати, але стає непридатним для використання.

Підпал – це знищення або пошкодження майна вогнем, якщо при цьому існувала загроза життю та здоров’ю людей або загроза заподіяння значних матеріальних збитків.

Під захопленням будівель і споруд слід розуміти протиправний насильницький доступ у приміщення і його зайняття повністю чи частково з метою, перешкоджання чи виключення можливості їх використання законним власником чи користувачем за функціональним призначенням. Ознаками захоплення є: – протиправне і незаконне проникнення в будівлі чи споруди; – якщо це робить неможливим використання їх за функціональним призначенням.

Спосіб захоплення – відкритий, таємний чи з використанням обману, з подоланням перешкод або опору чи без нього – значення для кваліфікації злочину не має.

Захоплення будівель чи споруд виражається в проникненні до них і їх захваті, що утруднює або робить неможливим використання їх за призначенням, перешкоджає нормальній роботі підприємств, установ, організацій, які в них знаходяться. Захоплення може бути повним чи частковим, але обов’язково повинно тягнути за собою перешкоди у нормальній роботі або неможливість використання за призначенням чи припинення функціонування цих об’єктів. Захоплення вважається таким, що мало місце, з моменту фактичного захоплення всієї будівлі чи споруди або її частини, незалежно від того протягом якого часу вони утримувалися або експлуатувалися особами, що їх захопили.

Під насильницьким виселенням громадян слід розуміти протиправне і незаконне позбавлення права проживати в наданому чи їх власному приватному житлі.

Опір представникам влади полягає в активній фізичній протидії працівникам правоохоронних органів та іншим представникам влади, що мають право застосовувати примусові заходи до правопорушників. Опір може здійснюватись із застосуванням зброї (як вогнепальної та холодної) або інших предметів (палиці, каміння, металевих прутів тощо), що можуть завдати шкоди життю та здоров’ю особи.

Якщо працівникам правоохоронних органів при виконанні ними службових обов’язків чиниться неозброєний опір, такі дії необхідно кваліфікувати за ст. 342 КК. Злісна непокора групи осіб законним вимогам представника влади кваліфікується лише за ст. 293 КК.

Активна участь у масових заворушеннях – це безпосередня участь осіб в насильстві над іншими громадянами, в погромах, підпалах, озброєному опорі представникам влади.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16–річного віку та є організатором чи активним учасником масових заворушень.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими видами масових заворушень є організація масових заворушень або активна участь в них, якщо ці дії призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків.