- •Розділ 1. Предмет, завдання, методи психології
- •1. Визначення психології як науки, її значення, основні принципи, завдання
- •2. Наукові та життєві психологічні знання
- •3. Предмет психології як науки
- •4. Цілісний підхід до вивчення людини у психології
- •5. Зв’язок психології з іншими науками
- •6. Основні галузі психології
- •7. Методи психології
- •Словник термінів
- •Розділ 2. Розвиток психіки та свідомості
- •1. Становлення загальних форм відображення в живих організмах
- •2. Розвиток психіки тварин
- •3. Розвиток психіки і свідомості людини
- •Запитання для самоконтролю
- •Словник термінів
- •Розділ 3. Особистість, її розвиток та формування
- •1. Біологічне, соціальне й культурне в людині
- •2. Взаємозв’язок понять індивід, особистість, індивідуальність
- •3. Психологічна структура особистості
- •4. Спрямованість особистості
- •5. Активність особистості та самоуправління
- •6. Розвиток і формування особистості
- •7. Сучасні концепції дослідження особистості
- •Словник термінів
- •Розділ 4. Пізнавальні психічні процеси
- •4.1 Відчуття
- •1. Поняття про відчуття
- •2. Види відчуттів
- •3. Властивості відчуттів
- •4.2 Сприймання
- •1. Поняття про сприймання, фізіологічні основи сприймання
- •2. Види сприймань
- •3. Властивості сприймань
- •4. Індивідуальні відмінності у сприйманні
- •5. Розвиток сприймання
- •Словник термінів
- •4.3 Уява
- •1. Поняття про уяву та її роль на ранніх етапах розвитку культури
- •2. Функції уяви
- •3. Основні характеристики уяви
- •4. Види уяви
- •5. Прийоми створення уявних образів
- •6. Розвиток уяви
- •Словник термінів
- •1. Загальне уявлення про пам’ять та її фізіологічні основи
- •2. Види пам’яті
- •3. Процеси пам’яті
- •4. Індивідуальні особливості пам’яті
- •5. Мнемонічні прийоми запам’ятовування
- •6. Розвиток пам’яті
- •Словник термінів
- •4.5 Увага
- •1. Поняття про увагу, її природу та значення
- •2. Види та форми уваги
- •3. Основні властивості уваги
- •4. Управління увагою
- •5. Розвиток уваги
- •Словник термінів
- •4.6 Мислення
- •1. Мислення та його фізіологічні основи
- •2. Операції мислення
- •3. Види і форми мислення
- •4. Індивідуальні особливості мислення
- •5. Формування і розвиток мислення
- •4.7 Мовлення
- •1. Поняття про мовлення
- •2. Психологічний механізм мовленнєвої діяльності
- •3. Види мовленнєвої діяльності
- •4. Розвиток мовлення
- •5. Поради студентам щодо розвитку зв’язного мовлення:
- •6. Деякі аспекти мовного етикету українців
- •Методики діагностики мовлення
6. Основні галузі психології
Галузі психології — сфери науково-психологічних досліджень та практичного застосування психологічних знань, що відносно самостійно розвиваються.
Кожні 4–5 років з’являються нові галузі психології. Їх виникнення зумовлене впровадженням психології у всі сфери наукової і практичної діяльності, появою нових психологічних знань.
Усі галузі психології можна розділити на дві групи: фундаментальні та прикладні. Фундаментальні (загальні) — базові, мають загальне значення для розуміння і пояснення різних психічних явищ, в тому числі поведінки людей, незалежно від того, якою діяльністю вони займаються. Це база, яка об’єднує усі галузі психологічної науки і є основою для їх розвитку. Тому їх об’єднують терміном «загальна психологія».
Прикладні (спеціальні) — галузі науки, досягнення яких використовуються на практиці. Вирішують конкретні завдання у межах свого напряму. У деяких випадках досягнення прикладних галузей може мати фундаментальний характер, це робить необхідним використання отриманого знання у всіх галузях і напрямах. Прикладні галузі психології:
— педагогічна психологія — галузь психологічної науки, що вивчає психологічні проблеми навчання і виховання, досліджує питання цілеспрямованого формування пізнавальної діяльності й суспільно значущих якостей особистості, вивчає умови, які забезпечують оптимальний ефект навчання, питання врахування індивідуальних особливостей учня при побудові навчального процесу і взаємин вчителя та учня, а також взаємин всередині навчального колективу;
— вікова психологія — вивчає закономірності етапів психічного розвитку й формування особистості від народження до старості; розділи вікової психології: психологія дитинства, психологія юності, психологія зрілого віку, геронтопсихологія; вивчає вікову динаміку психічних процесів;
— диференціальна психологія — галузь психології, яка вивчає відмінності як між індивідами, так і між групами, а також причини й наслідки цих відмінностей;
— соціальна психологія — вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, зумовлені фактом їх включеності у групи, а також психологічні характеристики самих груп;
— політична психологія — вивчає психологічні компоненти політичного життя і діяльності людей, їх настрої, думки, почуття, ціннісні орієнтації;
— психологія мистецтва — галузь психологічної науки, предметом якої є властивості й стани особистості чи групи осіб, що зумовлюють усвідомлення й сприймання художніх цінностей, вплив цих цінностей на життєдіяльність окремої особистості в цілому;
— медична психологія — вивчає психологічні аспекти гігієни, профілактики, діагностики, лікування, експертизи й реабілітації хворих; у її сферу входять питання, пов’язані з виникненням, розвитком і перебігом хвороби, впливом тих чи інших хвороб на психіку людини і, навпаки, впливом психіки на хворобу;
— інженерна психологія — галузь психології, яка досліджує процеси і засоби взаємодії між людиною і машиною.
Інші галузі психології: спортивна психологія, юридична психологія, авіаційна й космічна психологія, військова психологія, експериментальна психологія тощо.