5. Опис спостережень педагогічної практики та їх аналіз.

Досліджуючи та аналізуючи досвід вчителів-практиків студент глибше осмислює і опановує психолого-педагогічні явища і сучасному уроці та в позакласній роботі. Вивчаючи умови діяльності дітей на уроці, особливості та можливості учнів, їх зацікавленість даною темою, методи і засоби, якими користується вчитель до вирішення поставлених завдань та реакцію дітей на вплив вчителя студент повинен охарактеризувати стан проблеми свого наукового дослідження в реальній педагогічній практиці.

Для систематизації фактів, отриманих при спостереженні за роботою вчителя і учнів, необхідно розробити план спостережень, у якому виділяти послідовність дій, визначити їх тривалість. Хід та результати спостережень обов'язково треба фіксувати: занотовувати, фотографувати, замальовувати, записувати на магнітофонну плівку, заносити до таблиць, поступово створюючи певний запас фрагментів уроків, цікавих думок, знахідок, прикладів, ілюстративного матеріалу.

Для отримання потрібних даних про знання учнів і розуміння ними окремих питань навчального предмета, можна використовувати й інші методи дослідження - анкетування, бесіди, тести, що при вмілому застосуванні можуть дати багато важливої інформації.

6. Розробка власних рекомендацій, систем завдань, уроків, заходів та виготовлення наочності для них.

Спираючись на теоретичні дані, отримані у процесі вивчення навчальних програм, літератури та ілюстративного матеріалу по темі, та на матеріалі аналізу навчально-виховного процесу, враховуючи виявлені можливі невідповідності і передовий досвід вчителів, автор курсової роботи повинен запропонувати необхідну систему заходів для вирішення даної проблеми та обґрунтувати її.

Під час педагогічної практики у школі студент проводить уроки, контрольні роботи, бесіди, різноманітні виховні заходи, вдумливо ставить завдання перед учнями, широко використовує наочність, технічні засоби, нетрадиційні методи навчання, виходячи із специфіки дослідницьких завдань, які поставив перед собою. Зібравши достатню кількість матеріалу, за яким можна зробити певні висновки, студент систематизує його і подає у вигляді методичних рекомендацій. Окрім опису методів та систем завдань, які пропонуються для досягнення поставленої мети, дослідник повинен навести приклади уроків або заходів, що, на його думку, можуть вплинути на ефективність засвоєння матеріалу, показати роль наочності та технічних засобів навчання у цьому процесі, варіанти інтеграції навчального матеріалу між шкільними предметами.

Самостійно виготовлений, цікавий за змістом та конструкцією наочний матеріал, а також художні вироби дітей, що відображають результати експериментальної діяльності студента, потрібно представити у курсовій роботі безпосередньо, або у вигляді фотографій, ксерокопій та замальовок, що ілюструють текстову частину, або ж виносяться у розділ «Додатки».

7. Розробка програми і методики експериментального дослідження, його проведення та аналіз результатів.

Якщо курсова робота носить дослідницький характер, студент; необхідно розробити програму свого експериментального дослідження у якій вказати його послідовність та основні етапи, а також методику що містить характеристику об'єкта і предмета дослідження, опис методів та систему прийомів, які автор збирається використати і процесі експерименту. Виконавши обробку та аналіз результатів дослідження треба сформулювати висновки та рекомендації за його результатами.

Вимоги до організації, проведення та оформленні експериментального дослідження більш ґрунтовно розглядаються у науковій документації випускаючих кафедр.