2.4. Методики дослідження когнітивної сфери

Коректурна проба Бурдона. Методика, запропонована Б.Бурдоном в 1895 році, застосовується для вивчення рівня концентрації довільної уваги та оцінки її стійкості; дослідження темпу психомоторної діяльності, працездатності; швидкості переробки інформації в зоровому аналізаторі; стійкості до монотонної діяльності, яка вимагає постійної концентрації уваги. Науковці відмічають простоту використання тесту та надійність у відображені особливостей уваги, функціонального стану та працездатності досліджуваного [24, с. 42], [214, с. 61-62].

Дослідження проводиться за допомогою спеціальних бланків з рядами літер, набраних у випадковому порядку. Досліджуваний повинен переглядати рядок за рядком і викреслювати вказані в інструкції дві літери. Щохвилини за вказівкою експериментатора досліджуваний робить позначку на бланку дослідження напроти того рядка, над яким він працює в даний момент. Це допомагає реєструвати час, витрачений на роботу з завданням та аналізувати коливання швидкості діяльності. Загальний час виконання завдання при груповій роботі обмежується 10 хвилинами. Якщо досліджуваний встигає закінчити роботу раніше, фіксується час, який він витратив на виконання всього тесту.

Результати роботи оцінюються за такими показниками: а) кількість помилок, допущених досліджуваним за весь період роботи; б) час, витрачений на обробку всього бланку; в) кількість рядків, опрацьованих за відведений час. При аналізі індивідуальних результатів істотне значення має характер розподілу помилок в процесі роботи з завданням: рівномірно вони розподіляються по всьому бланку чи спостерігаються переважно в кінці виконання завдання, що свідчить про виснажливість; або зосереджені на початкових рядках бланку, що вказує на труднощі концентрації уваги, уповільнену впрацьовуваність. Враховується також характер помилок – пропуски окремих літер чи цілих рядків, закреслювання інших, рядом розташованих та ззовні схожих літер. В.М.Блейхер вказує, що здорові досліджувані виконують завдання за 6-8 хвилин та допускають при цьому не більше 15 помилок [24, с. 42].

Методика надає можливість обрахувати кількісні показники властивості уваги до концентрації. Так, рівень концентрації уваги обраховується за формулою:

2

К = S / n,

де К – коефіцієнт концентрації уваги;

S – кількість рядків бланку, опрацьованих досліджуваним;

n – кількість помилок.

Показник темпу роботи обчислювався за формулою:

А= S / t ,

де А - показник темпу роботи;

S – кількість рядків бланку в обробленій досліджуваним частині бланку;

t – час виконання завдання [214, с.61].

Лічба за Крепеліним. Методика була запропонована E.Kraepelin у 1895 році для дослідження особливостей уваги, динамічних характеристик працездатності, втомлюваності. Вона полягає у додаванні подумки запропонованих однозначних чисел [214, с. 108]. Ми використовували більш поширену модифікацію цієї методики, запропоновану R.Schulte, коли досліджуваний виконує попарне додавання двох чисел, записаних в стовпчики, розташованих рядками:

3 7 5 8 4 6

2 4 2 2 3 8

5 11 7 10 7 14 і т.п.

В даному прикладі перші два рядка цифр утворюють ряд бланку, під якими досліджуваний записує результати своїх обчислень (3-й рядок). Кожні 20с, за вказівкою експериментатора, досліджуваний переходить на новий рядок. При аналізі отриманих даних враховується:

а) середня кількість правильних рішень за 20 с, визначається за формулою:

СКПр= (ЗКР – КП) / КР,

де СКПр – середня кількість правильних рішень за 20 с.;

ЗКР – загальна кількість рішень досліджуваного;

КП – кількість помилок;

КР- кількість рядків;

б) середня кількість помилок, яка обчислюється за формулою:

СКП = КП / ЗКР,

де СКП - середня кількість помилок;

КП – кількість помилок, зроблених досліджуваним в процесі роботи;

ЗКР – загальна кількість рішень досліджуваного.

При індивідуальному аналізі результатів порівнюється кількість правильних і помилкових рішень досліджуваного за кожні 20 с. Ці дані можна представити графічно у вигляді кривих працездатності, які відображують рівномірність та темп виконання завдання, виявляють наявність виснажливості, впрацьовуваності, порушень уваги. В.М.Блейхер [24, с. 43] підкреслює ефективність застосування методики для оцінки стану розумової працездатності в процесі динамічних спостережень, що зумовлює можливість використовувати даний тест для моніторингу психофізіологічного стану.

Для оцінки продуктивності мнемічної діяльності нами використані методики “пам’ять на числа” та “пам’ять на слова” призначені для дослідження короткочасної зорової та слухової пам’яті [142, с. 221-224]; [155]. В завданні для вивчення візуальної пам’яті досліджуваному пропонується на екрані монітору для запам’ятовування 10 двозначних чисел (слів). Час експозиції матеріалу становить 30 с. Після паузи тривалістю 30 с досліджуваний відтворює інформацію, набираючи необхідне на клавіатурі. В другому завданні пропонується для запам’ятання 10 двохскладових слів, не пов’язаних одне з одним логічним зв’язком. Порядок пред’явлення і відтворення матеріалу аналогічні з першим завданням.

Для визначення продуктивності короткочасної слухової пам’яті досліджуваному послідовно зачитувались через навушники серії двозначних чисел (в першому завданні) та слів (у другому завданні). Кожна серія містить 10 елементів і зачитувалась протягом 30 с. Після прослуховування кожної серії досліджуваний відтворював у будь-якій послідовності на клавіатурі матеріал, який запам’ятав.

Показником продуктивності (обсягу) пам’яті виступала кількість правильно відтвореного матеріалу у відсотках. 50%-60% правильного відтвореного матеріалу вважається середнім показником обсягу пам’яті [142, с. 224], [155].

Тест структури інтелекту Амтхауера призначений для вимірювання рівня інтелектуального розвитку осіб віком від 13 до 61 року. Запропонований Рудольфом Амтхауером у 1953 р. (остання редакція тесту здійснена в 1973 р.). Тест застосовується переважно для діагностування рівня розвитку загальних здібностей в контексті проблем професійної психодіагностики для вирішення питань професійного відбору, орієнтування і консультування [214, с. 12].

При створенні тесту Р.Амтхауер виходив з концепції, згідно до якої інтелект розглядається як спеціалізована підструктура в цілісній структурі особистості. Цей конструкт він розуміє як структуровану цілісність психічних здібностей, які проявляються в різноманітних формах діяльності.

Тест структури інтелекту Амтхауера складається з 9 субтестів, кожний з яких спрямований на вимірювання різних інтелектуальних здібностей: вербальних (субтести 1-4), математичних (субтести 6-7), просторових уявлень (субтести 8-9), функцій пам’яті (субтест 5). В тесті структури інтелекту Амтхауера використовуються задачі закритого типу: в усіх субтестах, крім 4-6, досліджуваному пропонується на вибір 5 варіантів відповідей.

Середнє значення коефіцієнта кореляції між окремими субтестами і загальним результатом - 0,65 (0,80 – 0,45), середній показник інтеркореляції субтестів - 0,36 (0,62 – 0,20). Коефіцієнт ретестової надійності (через 1 рік) складає 0,83 – 0,91. Коефіцієнти надійності паралельних форм – 0,95; надійності частин тесту (метод розщеплення) - 0,97. Зазначені статистичні характеристики вказують на можливість використання окремих субтестів для оцінки інтелектуального розвитку і продуктивності діяльності.

Зважаючи на це в нашому дослідженні використано 3-й субтест – “Аналогії”, який характеризує комбінаторні здібності, рухливість когнітивних функцій, здатність мислення до перестановок, розуміння співвідношень між поняттями, ясність і послідовність мислення, здатність опору нечітким, приблизним рішенням. В кожному завданні досліджуваному пропонуються два слова з лівої сторони бланку, між якими існує певний зв’язок. Після третього слова, розташованого з правої сторони – пропуск. З п’яти варіантів відповідей, які пропонуються нижче, досліджуваному необхідно вибрати таке слово, яке пов’язано з третім таким же чином, як і перші два. Кількість завдань 20, час виконання 7 хв.

Наведемо два приклади завдань 3–го субтесту.

1) часы: время термометр: ___________

а) прибор, б) ртуть, в) жар, г) измерение, д) пламя

2) год: весна жизнь: _______________

а) радость, б) учение, в) рождение, г) бытие, д) молодость

Алгоритм обробки первинних результатів передбачає підрахунок суми правильно виконаних завдань за допомогою ключа. Для перетворення первинних даних у шкальні оцінки IQ використовуються стандартні оцінки – так звані норми, відповідно до віку досліджуваного. В таблицях 2.1-2.2 наводиться спосіб переведення первинних оцінок у шкальні оцінки за 3-м субтестом та узагальнююча оцінка індивідуального прояву коефіцієнту інтелекту за загальним результатом виконання завдань тесту [81, с. 117-128].

Таблиця 2.1

Норми вирішення завдань 3-го субтесту тесту Амтхауера

Кількість правильних рішень	Шкальні оцінки за віком: 19-20р. 21-24р.		Кількість правильних рішень	Шкальні оцінки за віком: 19-20р. 21-24р.
20	125	123	10	99	100
19	122	121	9	97	97
18	120	119	8	93	95
17	117	116	7	91	92
16	115	114	6	89	90
15	112	111	5	86	88
14	109	109	4	84	85
13	107	107	3	81	83
12	104	104	2	79	80
11	102	102	1	76	78

Таблиця 2.2

Оцінка IQ особистості

Загальний результат	IQ		Загальний результат	IQ
	19-20 р.	21-24 р.		19-20 р.	21-24 р.
171-180	130	130	81-90	95	95
161-170	126	126	71-80	92	92
151-160	122	122	61-70	88	88
141-150	118	118	51-60	84	84
131-140	115	115	41-50	80	80
121-130	111	111	31-40	76	76
111-120	107	107	21-30	72	72
101-110	103	103	11-20	69	69
91-100	99	99	1-10	65	65