• середній і вище середнього темп простих і складних сенсомоторних реакцій;

• стабільний низький час центральної переробки інформації в складній сенсомоторній реакції вибору;

• середній та вище середнього рівні функціональної рухливості нервових процесів;

• середній та вище середнього рівні сили нервових процесів;

• врівноваженість нервових процесів;

• високий рівень пильнування;

• розвинена перцептивна здатність (тренований великий об’єм сприйняття); розвинений периферійний зір; низькі абсолютні пороги чутливості аналізаторів;

• спостережливість, вміння сприймати ситуацію цілісно, не пропускаючи незначні деталі, які можуть вказувати на наявність потенційної небезпеки;

• здатність до формування динамічних установок готовності до сприйняття професійно-важливих, інформативних маркерів ситуації;

• середній та вище середнього рівні різномодального запам’ятовування;

• високий об’єм оперативної візуальної пам’яті;

• середня і вище середньої швидкість і точність ментальної переробки інформації;

• середній і вище середнього рівні розвитку інтелектуальних здібностей і продуктивності інтелектуальної діяльності;

• сформованість різнобічних здібностей, оптимальним є поєднання соціальних і технічних здібностей; без домінування суто технічних здібностей і інтересів;

• вміння мислити творчо, самостійно, приймати нестандартні рішення в непередбачуваній ситуації;

• когнітивні здібності до екстраполяції, розвинені прогностичні здібності, здатність до антиципації, імовірнісного прогнозування, продуктивного евристичного мислення;

• розвинена інтуїція – здатність до селективного сприйняття малоусвідомлюваних та неусвідомлюваних подразників, які вказують на небезпеку та свідома перевірка імовірних небезпек;

• вміння приймати адекватні ситуації рішення в обмежений проміжок часу;

• стійкість до стресових навантажень – вміння діяти швидко, точно та узгоджено в умовах емоційної напруги;

• толерантність до власних негативних станів - втоми, поганого самопочуття, зниженого настрою;

• сміливість, впевненість в собі;

• наполегливість і організованість у виконанні професійних задач;

• Стенічність, здатність протистояти зовнішньому тиску, спроможність здійснювати належну діяльність за наявності несприятливих чинників;

• розвинений самоконтроль, вміння стримувати зовнішні експресивні прояви, зберігати нейтральність;

• сформованість навичок емоційної регуляції, вміння самостійно долати негативні емоційні переживання;

• охайність;

• спонтанність;

• помірна перевага екстравертованості;

• оптимістичність, почуття гумору;

• соціабельність, вміння справити позитивне враження;

• лідерські якості;

• просоціальність;

• наявність активних, ефективних стратегій соціальної взаємодії, вміння вирішувати складні, конфліктні ситуації міжособистісного спілкування;

• вміння працювати в команді;

• розвинені комунікативні навички, товариськість;

• соціальна гнучкість і толерантність, гнучкість та диференційованість поведінкових стратегій;

• соціальна компетентність і проникливість, соціальний інтелект;

• емоційна чутливість (сприйнятливість до невербальних реакцій, особистісних меж інших);

• тактовність, дипломатичність;

• обережність;

• спроможність до самообмежень;

• толерантність до монотонії, сенсорної та динамічної депривації (вміння очікувати протягом тривалого часу, знаходитись в стані вимушеної бездіяльності);

• емоційна стабільність;

• толерантність до невизначеності;

• рівень тривожності, сензитивності, вразливості нижче середнього рівня;

• емоційна стійкість і компетентність (зокрема, вміння адекватно реагувати на гетероагресивну поведінку оточуючих);

• відсутність надмірної самовпевненості, зарозумілості;

• автономність, незалежність від зовнішніх впливів, вміння самостійно оцінити ситуацію та прийняти правильне рішення;

• знання основ соціальної та екстремальної психології, вміння встановити контакт з ОсО та його оточенням, керувати ОсО в нештатній ситуації;

• моральна і поведінкова нормативність;

• сформована професійна мотивація, заснована на прагненні наблизитись до еталонних моделей фахівців, досягти в діяльності високих професійних ідеалів, розвинене почуття відповідальності.

Протипоказання до охоронної діяльності та несприятливі психофізіологічні чинники:

• низький рівень розвитку функціональної рухливості, сили, врівноваженості нервових процесів;

• низькі показники швидкості і стабільності сенсомоторних реакцій;

• низький рівень розвитку психічних функцій сприйняття, уваги, пам’яті;

• низький рівень розвитку інтелектуальних здібностей;

• недостатність загальної ерудиції та поінформованості;

• домінування суто технічних здібностей і інтересів не є бажаним;

• низький темп і продуктивність інтелектуальної діяльності;

• недостатньо розвинена здатність до прогнозування розвитку ситуації;

• низька стресостійкість, прояви дезорганізації діяльності при появі стресових чинників;

• надмірна вразливість, образливість, неадекватне сприйняття критичних зауважень;

• зосередженість на внутрішніх проблемах;

• пасивність;

• залежність від зовнішніх впливів, неспроможність протистояти зовнішньому тиску;

• безпечність, легковажне ставлення до небезпеки;

• надмірна збудливість, конфліктність, імпульсивність;

• потреба у зовнішній стимуляції, постійній зміні вражень;

• нездатність переносити монотонію, очікування;

• неорганізованість, неохайність;

• впертість;

• невміння працювати в колективі, низька соціальна компетентність, закритість, відгороженість;

• військово-професійна та інші професійні деформації особистості, прояви “деперсоналізації” – негнучкість мислення, поведінки, соціальних стосунків, черствість до людей; фанатичне ставлення до професійних обов’язків, ставлення до оточуючих як до об’єктів, або як до функції – відхід від принципу суб’єктивності;

• неадекватна самооцінка: переоцінка своїх можливостей містить ризик необережних дій, помилок, недооцінки складності ситуації; недооцінка своїх можливостей, яка обумовлює пасивність, уникаючу поведінку, повільність прийняття рішень;

• виражені прояви демонстративності, схильність до самовихваляння, надмірна амбіційність, домінантність, зарозумілість, негнучкість, які можуть негативно впливати на стосунки в колективі;

• нещирість, підступність, які руйнують довіру у стосунках;

• поверхова, незріла, романтична мотивація до професійної діяльності.

Отже, критерії відбору, нормативні показники, батарея інформативних психодіагностичних методик, перелік ПВЯ і протипоказань до охоронної діяльності складають психограму СОО, яка є орієнтиром для проведення ПФВ. Однак при організації заходів ПФЗ слід враховувати, що один лише професійний психофізіологічний відбір фахівців не в змозі вирішити всі питання оптимізації та збільшення ефективності ВПД СОО.

Навіть компетентно організований та якісно здійснений професійний відбір ефективний тільки в поєднанні з іншими елементами системи ПФЗ ВПД, з комплексом продуманих організаційно-адміністративних, педагогічних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на вдосконалення професійної та психологічної підготовки фахівців, нейтралізацію дезадаптивних чинників професійної охоронної діяльності. До таких заходів відносять раціональну організацію режиму праці-відпочинку, оптимізацію форм і стилів керівництва, соціально-психологічного клімату в колективі, матеріально-технічного забезпечення, стимулювання професійної мотивації, впровадження заохочувальних заходів і т.ін. [116], [120].