Факторна структура психофізіологічних властивостей

досліджуваних групи А (n=133)

№	Фактори	%
1	Тривожне напруження	10,08
2	Екстравертованість-оптимістичність	9,56
3	Стратегії подолання стресу	6,44
4	Фактор психомоторики	6,25
5	Просоціальність-нормативність	6,23
6	Перевага процесів збудження	5,03
7	Динамічна м’язова витривалість	4,84
8	Когнітивний фактор	4,58
9	Нейродинамічний фактор	4,03
	Всього	57,09

До першого фактору з позитивними коефіцієнтами увійшли: тривожність, ергічна напруга, вразливість, ригідність (фактори F1, Q4, O, L опитувальника Кеттелла), схильність до уникання (опитувальник SACS С.Хобфолла). З негативним значенням увійшли показники емоційної стійкості (С) за Кеттеллом і асертивності (опитувальник SACS С.Хобфолла). Змістовне наповнення даного фактору можна інтерпретувати як “тривожне напруження”; його вагоме місце серед інших факторів пояснюється специфікою ВПД СОО, значними стресовими й загальними навантаженнями і високим ризиком професійної діяльності, які знаходять відображення у відповідних емоційних реакціях та суб’єктивних переживаннях досліджуваних.

Другий фактор включає з позитивними значеннями екстравертованість, оптимістичність, сміливість, відкритість, домінантність (фактори F2, F, H, A, E опитувальника Кеттелла). З негативними значеннями увійшли самодостатність і проникливість (Q2 і N за Кеттеллом), які вказують на соціабельність та природність, безпосередність поведінки. Фактор отримав назву “ектравертованість - оптимістичність”. Дані характеристики відображують активність в соціальній взаємодії, високу комунікативну інтенцію, оптимістичність, притаманні СОО та необхідні для виконання професійних задач, які передбачають груповий характер діяльності, значну кількість соціальних інтеракцій, вміння встановити необхідний контакт з особою, яку охороняють. Крім того, життєрадісність, гарне почуття гумору допомагає зменшувати високе тривожне напруження, характерне для професійної діяльності охоронців.

Третій фактор поєднує різноманітні за змістом і ефективністю стратегії подолання стресу і включає з позитивними значеннями показники як гнучкої, маніпулятивної поведінки, так і агресивні, асоціальні дії (опитувальник SACS С.Хобфолла). З негативним значенням до цього фактору увійшов показник емоційної чутливості (І за Кеттеллом). Цей фактор, на наш погляд, описує адаптивні для охоронної діяльності форми поведінки, ефективні для подолання складних ситуацій службово-професійної діяльності, які вимагають деколи жорстких, рішучих дій для захисту особи, яку охороняють від нападників.

Четвертий фактор “психомоторики” включає високі позитивні значення ЛП ССМР та часу ЦПІ і вказує на низький темп реагування в ситуаціях вибору різного рівня складності за рахунок тривалості процесу центральної переробки інформації. Імовірно, такі результати зумовлені підвищеним когнітивним контролем процесу аналізу інформації та вибору правильного способу дії, що допомагає уникнути помилок в процесі виконання відповідальних професійних задач охоронної діяльності, проте збільшує час реагування.

До п’ятого фактору з позитивними значеннями увійшли просоціальні поведінкові стратегії подолання стресу (вступ до соціального контакту, пошук соціальної підтримки) і нормативності поведінки (G за Кеттеллом). З негативним значеннями увійшли якості незалежності та врівноваженості (F4 і F3 за Кеттеллом), які свідчать про конформність та емоційну сприйнятливість досліджуваних групи А. Вимоги ВПД СОО спрямовані значною мірою до розвитку соціальних здібностей фахівців; необхідним для ефективної охоронної діяльності є також вміння знаходити вирішення всіх складних ситуацій соціальної взаємодії в межах чинних норм і правил.

Шостий фактор включає нейродинамічні властивості, виявлені за модифікованою методикою РРО, які відображують перевагу процесів збудження у СОО, необхідних для забезпечення готовності до швидкого реагування в нештатній ситуації, збереження достатнього рівня пильнування протягом тривалого часу, що є важливим для успішного виконання професійної діяльності.

Змістовні характеристики інших трьох факторів відображують вираженість у СОО розвитку динамічної м’язової витривалості, когнітивних функцій, сили і функціональної рухливості нервових процесів.

При вивченні особливостей факторних структур психофізіологічних характеристик в групах СОО з різним рівнем професійної успішності було виділено по 9 факторів в кожній групі з близькою пояснювальною потужністю (в групі з нижчою успішністю (А1) – 64 % загальної дисперсії; в групі з вищою успішністю (А2) – 63 %). Порівняння факторних структур груп СОО з різною ефективністю діяльності виявило наявність як подібних, так і відмінних факторів (табл. 3.32).

Подібними є чотири фактори: тривожне напруження, екстравертованість-оптимістичність, фактор психомоторики, стратегії подолання стресу, які, водночас, не є ідентичними за внутрішнім складом. Так, тривожність, вразливість, напруга першого фактору в групі фахівців з низькою професійною успішністю (А1) доповнюються проявами ригідності (L за Кеттеллом), що надає емоційним реакціям цих досліджуваних тривалого, фіксованого характеру, ускладнює зміну негативних станів. Відкритість, сміливість, соціабельність, оптимістичність другого фактору відрізняються наявністю в цій групі співробітників проявів домінантності (E за Кеттеллом), що вказує на більш конкурентні, негнучкі стратегії міжособистісної взаємодії.

Таблиця 3.32