Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дис_Н_чик.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.77 Mб
Скачать

Порівняння психофізіологічних показників у досліджуваних групи а

з різною професійною успішністю:1 – група А1 (n1=63); 2 – група А2(n2=70)

Методика : показник

М1*

σ1*

М2*

σ2*

t

р

1

Люшер: концентричність

72,90

22,20

64,12

24,18

2,137

0,035

2

Люшер: гетерономність

63,28

21,20

54,87

19,49

2,347

0,020

Отримані результати свідчать, що в групі СОО з нижчою професійною успішністю (група А1) спостерігається більший рівень концентричності, під якою розуміють зосередженість на внутрішніх проблемах, пасивність, більшу глибину переживань, ніж в групі СОО з вищою ефективністю професійної діяльності (група А2). Для охоронців, які отримали нижчі оцінки професійної успішності, є характерним вищий рівень гетерономності – залежності від зовнішніх впливів, сензитивності, вразливості.

Численними дослідженнями показано, що вибір кольорів в тесті Люшера залежить як від актуального стану людини, так і від стійких особистісних характеристик, пов’язаних з конституційним типом індивіду [215]. Вищі показники концентричності і гетерономності в групі А1, як вияв психофізіологічного стану, ймовірно, відображують суб’єктивні переживання особистої невдачі, професійної малоцінності у зв’язку з критичним ставленням і низькими оцінками з боку керівництва. Як вияв стійких особистісних характеристик вони засвідчують наявність неефективних індивідуальних стратегій долання стресових навантажень, незрілість окремих особистісних структур і можуть виступати причиною низької професійної успішності.

Оцінка емоційних станів та своєчасне виявлення критичних відхилень його від оптимальних характеристик має важливе значення для тих сфер діяльності, які характеризуються високим рівнем професійних стресів, небезпечними, екстремальними умовами праці у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення психічної дезадаптації. Емоційні зрушення, які виступають чутливим індикатором дезадаптації, у СОО вивчались за допомогою скринінгу емоційного стану (табл. 3.29).

Таблиця 3.29

Показники емоційного стану за даними скринінгу емоційних станів

у досліджуваних групи А (n=133)

Показник

М1*

σ1*

М2**

Нормативні значення **

1

Гіпоманіакальний стан

3,02

2,12

3

0 - 4

2

Соматоформний стан

1,35

1,75

0

0 - 2

3

Депресивний стан

0,73

1,27

0

0 - 1

4

Тривожний стан

0,38

0,78

0

0

5

Схильність до зловживання ПАР

0,11

0,37

0

0

Примітки:

* - середні значення і стандартне відхилення показників в групі А;

** - середні і нормативні значення вибірки стандартизації.

Наведені в таблиці статистичні характеристики вираженості гіпоманікального, соматоформного, депресивного, тривожного станів, схильності до зловживання ПАР свідчать про відсутність порушень афективного стану у досліджуваних групи А.

Порівняння емоційного стану у СОО і досліджуваних інших професійних груп не виявило статистично значущих розбіжностей в показниках їх афективних реакцій.

Порівняння результатів скринінгу емоційних станів в групах СОО з різною професійною успішністю виявило достовірну відмінність даних за показником гіпоманіакальний стан. Кількісні показники наводяться в таблиці 3.30.

Таблиця 3.30