Оцінка досліджуваними різних професійних груп інтенсивності паління

Групи	n	Інтенсивність паління					р*
		Не палять	1-3 сигарети на день	Пів-пачки на день	Більше півпачки на день	Пачка і більше
А	133	69,9%	9,8%	12,8%	6,8%	0,8%	0,000
Б	37	35,1%	8,1%	29,7%	21,6%	5,4%
В	58	81,0%	10,3%	5,2%	1,7%	1,7%	-
Г	16	62,5%	12,5%	18,6%	0%	6,3%	-

Примітка:

* - показники груп інтенсивності паління в різних професійних групах порівнювались з даними групи А; надаються статистично вірогідні відмінності.

Одним з важливих чинників, які впливають на результативність діяльності, а також виступають вагомим показником соціальної дезадаптації, є рівень соціальної фрустрованості людини [109, с. 70]. При дослідженні за допомогою методики Вассерманана-Бойко у СОО виявлений низький показник соціальної фрустрованості (1,985 бали), що свідчить про відсутність виражених негативних переживань, зумовлених неможливістю задоволення певних власних потреб.

Водночас при аналізі емоційного відношення до різних аспектів соціальної реальності в групі А спостерігається нерівномірність результатів. Низький рівень фрустрації (до 2 балів) у СОО викликають зміст роботи в цілому, можливість професійного вдосконалення, рівень власної освіти, стосунки з колегами та керівництвом, внутрішньосімейні взаємини, стосунки з друзями, проведення дозвілля, можливість вибору місця роботи, спосіб життя в цілому. Невдоволеність цими аспектами соціальної ситуації виявляють менше 9 % осіб.

Невизначений рівень соціальної фрустрованості (2-2,45 балів) СОО пов’язують з умовами професійної діяльності, можливістю проводити відпустку, становищем у суспільстві. Кількість досліджуваних, занепокоєних вказаними сторонами життя, зростає до 14 % осіб.

Помірний рівень фрустрованості (2,5-2,95 балів) викликають матеріальне забезпечення, сфера послуг та побутового обслуговування. Невдоволеність цими аспектами життєдіяльності виявляють відповідно 35% і 32% осіб. Збільшений рівень фрустрованості (3,0-3,5 балів) у СОО викликають житлово-побутові умови та сфера медичного обслуговування: невдоволеність виявляють відповідно 48,5% і 42,4% досліджуваних.

При вивченні показників соціальної фрустрованості в групах СОО з різним рівнем професійної успішності не виявлено достовірної відмінності в результатах виконання методики Вассермана – Бойка.

При порівнянні з результатами інших професійних груп СОО виявляють достовірно вищий рівень соціальної фрустрованості, пов’язаної з умовами професійної діяльності, житлово-побутовими умовами, становищем у суспільстві, стосунками з друзями, сферою послуг та медичного обслуговування, можливістю вибору місця роботи (табл. 3.27).

Водночас за показником соціальної фрустрованості, пов’язаної з житлово-побутовими умовами, СОО поступаються досліджуваним групи Б.

Таблиця 3.27