Розділ 1 теоретико-методологічні засади психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони

Перший розділ присвячено теоретико-методологічним засадам психофізіологічного забезпечення (ПФЗ) військово-професійної діяльності (ВПД) співробітників особистої охорони (СОО). В ньому будуть розглянуті загальні уявлення про професійний відбір військових спеціалістів, основні засади психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності, а також специфічні особливості ВПД співробітників особистої охорони та психофізіологічні вимоги до суб’єкту її виконання.

Сучасні дослідники психофізіологічне забезпечення діяльності в найбільш загальному розумінні розглядають як забезпечення людиною досягнення цілей її діяльності, виділяючи в цьому процесі “внутрішній” аспект (за рахунок внутрішніх ресурсів) та “зовнішній” (за рахунок системи заходів, спрямованої на збільшення ефективності і надійності діяльності) [97], [109], [116]. У найбільш загальному змісті психофізіологічне забезпечення професійної діяльності військовослужбовців являє собою систему заходів, спрямовану на підтримання високої боєздатності особового складу військових частин і підрозділів, яка складається із професійного психологічного відбору, соціально-психологічного та психофізіологічного супроводу професійної діяльності військовослужбовців [42], [176], [189], [251]. Слід зазначити, що зміст понять психофізіологічний та психологічний у визначенні заходів ПФЗ ВПД в наявній літературі часто збігається.

Як вірно зазначають провідні військові психофізіологи, реалізація заходів ПФЗ значно підвищує працездатність військових фахівців і боєздатність військ. На думку керівництва Збройних cил НАТО, економічний ефект від втілення розробок ПФЗ у практичну діяльність військ становить 400 %, аварійність з вини обслуговуючого персоналу зменшується на 40-60 %, надійність систем керування підвищується на 10-25 %, витрати на підготовку фахівців знижуються на 30-40% [73]. Дані аналізу причин техногенних аварій і катастроф вказують на провідну роль у їх виникненні людського фактору. Доведена висока ефективність професійного відбору, особливо для операторських спеціальностей, для керування складними технічними системами, а також для багатьох видів діяльності, які здійснюються в небезпечних умовах [74], [142]. Підкреслюють кілька аспектів ефективності заходів ПФЗ: екологічний (підвищення працездатності та безпечності діяльності спеціалістів); фінансовий (значна економія коштів); соціально-психологічний (збереження і раціональний розподіл трудових ресурсів держави) [115], [116].

1. Cучасні наукові уявлення про професійний психофізіологічний відбір військових спеціалістів

Актуальність проблеми професійного відбору військових спеціалістів.

Професійний відбір військових спеціалістів є важливою складовою частиною ПФЗ ВПД, яка здійснюється в особливих умовах.

Багаторічний досвід професійного відбору військовослужбовців показав недостатність тільки медичного та освітнього відбору для визначення індивідуальної придатності військових спеціалістів для здійснення ВПД, яка здійснюється в особливих умовах і супроводжується значними стресовими навантаженнями, і довів необхідність проведення психофізіологічного відбору (ПФВ) фахівців для такої діяльності. Актуальність вдосконалення системи професійного відбору військових спеціалістів стрімко зростає в сучасних умовах, які характеризуються інтегративними процесами і зумовлюють необхідність досягти відповідності вітчизняних військових фахівців стандартам і критеріям провідних країн світу.

Збільшення уваги до ПФВ військовослужбовців в останні роки також пов’язане з погіршенням соціально-демографічних та індивідуально-психологічних характеристик громадян призовного віку; підвищенням вимог до індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців, залучених до систем “людина-військова техніка”; високою ціною помилок військових, зростанням рівня аварійності, реальної загрози життю та здоров’ю людей [177].

Н.І.Мягких та Г.В.Шутко [165] підкреслюють необхідність враховувати при організації ПФВ співробітників правоохоронних органів соціально-економічні зміни, які відбуваються в суспільстві останнім часом. До негативних факторів, які істотно впливають на відбір кандидатів, автори відносять:

• падіння престижу служби в правоохоронних органах, пов’язане з низьким рівнем оплати праці та соціального захисту при високому ризику втрати працездатності й життя в протиборстві з криміналітетом;

• якісні зміни контингенту кандидатів: зниження рівня їх інтелектуального та фізичного розвитку, деформацію моральних та духовних цінностей;

• зростання серед кандидатів кількості психічно хворих, осіб з алкогольною чи наркотичною залежністю, межовими функціональними розладами;

• зростання тенденції до вступу на службу осіб найменш пристосованих до конкурентних ринкових вимог сучасного суспільства: з низькою ініціативою, підприємливістю та енергійністю.

Незважаючи на те, що був накопичений вагомий досвід ПФВ військових фахівців і інших спеціалістів, загальний рівень розвитку психологічних уявлень про професійний відбір не завжди задовольняє вимоги сучасної практики. В.О.Бодров [27] відзначає, що донині немає єдності поглядів як на певні теоретичні аспекти проблеми, так і на шляхи розробки організаційно-методичних заходів професійного відбору та його практичної реалізації.

Вищезазначене зумовлює необхідність подальшого розвитку системи ПФВ військових спеціалістів, оскільки саме точне визначення професійної придатності людини вважають основним джерелом підвищення ефективності праці, збереження здоров’я та трудового довголіття в складних умовах професійної діяльності, а також чинником, який сприяє самореалізації особистості в професійній і соціальній сфері, підвищенню вдоволеності життям і роботою [28], [143].

Основні підходи до визначення і задачі професійного психофізіологічного відбору.

У сучасних підходах до визначення професійного відбору розвивається фундаментальна ідея Є.О.Клімова [104] про необхідність встановлення в процесі відбору взаємної відповідності індивідуальних якостей людини вимогам професійної діяльності. Відмінність цих визначень пов’язана переважно з специфікою сфери застосування, повнотою викладу фахових вимог, прогностичних оцінок віддалених ефектів ПФВ.

Професійний відбір у словнику практика-психолога [213] розглядається як система засобів, які забезпечують прогностичну оцінку відповідності людини і професії в тих видах діяльності, яка здійснюється в нормативно заданих небезпечних умовах (гігієнічних, мікрокліматичних, технічних, соціально - психологічних), які вимагають підвищеної відповідальності, здоров’я, працездатності і точності виконання завдань, стійкості емоційно-вольової регуляції.

В.О.Бодров [27] вводить поняття професійно-важливих якостей (ПВЯ) у визначення професійного відбору і вказує, що професійний відбір спрямований на визначення стану та ступеня розвитку сукупності психологічних якостей особистості, які визначаються вимогами конкретних професій або спеціальностей та сприяють успішному оволодінню ними та подальшій ефективній професійній діяльності.

Н.В. Самоукіна [208] підкреслює важливість психологічного відбору для різних етапів і ситуацій професійної діяльності та розглядає професійний відбір як систему спеціалізованих процедур вивчення та оцінки професійної придатності людини до оволодіння певною професією чи групами професій, досягненню в них необхідного рівня майстерності та успішного виконання професійних обов’язків в типових та нестандартних професійних ситуаціях.

В.С.Новіков вказує, що під професійним психологічним відбором в Збройних Силах РФ розуміють комплекс заходів, спрямованих на досягнення якісного комплектування військових посад на основі забезпечення відповідності професійно важливих індивідуально-психологічних якостей і здібностей громадян, які поступають на військову службу, та військовослужбовців вимогам військово-професійної діяльності [177, с. 9], [189].

Основними задачами психофізіологічного відбору військовослужбовців вважають: визначення професійної придатності громадян до військової служби; відбір кандидатів для навчання в ВВНЗ; раціональний розподіл військовослужбовців по профілям підготовки та військовим посадам; поглиблене психологічне вивчення осіб з ознаками ускладненої адаптації до військової служби та навчання з метою розробки пропозицій командуванню по проведенню індивідуальної роботи; участь у комплектуванні екіпажів, команд, підрозділів з урахуванням психологічної сумісності; виявлення осіб з нервово-психічною нестійкістю [189, с. 31].

Види професійного відбору.

Складний, комплексний характер проблеми професійного відбору став передумовою формування відносно самостійних напрямків відбору, які переважно відрізняються за предметом досліджень. До основних видів професійного відбору найчастіше відносять медичний, освітній, психофізіологічний, соціально-психологічний та психологічний:

• медичний відбір виявляє осіб, які за станом свого здоров’я та фізичного розвитку можуть успішно оволодіти спеціальністю і ефективно виконувати свої професійні обов’язки протягом тривалого часу без шкоди для здоров’я;

• освітній відбір виявляє рівень загальноосвітньої і професійної підготовки, оцінює наявність необхідних знань та вмінь, стійкість сформованих навичок;

• психофізіологічний відбір спрямований на оцінку біологічно стійких, переважно генетично зумовлених індивідуальних властивостей людини;

• психологічний відбір оцінює рівень розвитку професійно важливих індивідуально-психологічних якостей, загальних та спеціальних здібностей;

• соціально-психологічний відбір передбачає визначення особистісної спрямованості, оцінку рівня соціальної активності, лідерських, організаторських, комунікативних, морально-етичних якостей спеціаліста, аналіз мотивів вибору професії, стильових характеристик міжособистісної взаємодії [142].

Однак, якщо з приводу змісту медичного і освітнього відбору погляди науковців збігаються, то відносно змісту, організації, доцільності проведення інших видів відбору їх позиції мають дещо суперечливий характер. Так, професійний психологічний відбір розглядають як складову частину психофізіологічного забезпечення ВПД [189], [238]. З іншого боку, для остаточного висновку про військово-професійну придатність вважають пріоритетними результати соціально-психологічного дослідження [41]. Водночас науковці погоджуються з необхідністю комплексного характеру вивчення кандидата на військову службу, інтегральної оцінки його соціально-психологічних і психофізіологічних якостей.

А.І.Єна [74] вважає за доцільне об’єднати професійний психофізіологічний відбір, психофізіологічний супровід професійної діяльності та психофізіологічну реабілітацію в єдиній державній системі професійного психофізіологічного відбору працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки.

М.В.Макаренко [143] поєднує психологічний і соціально-психологічний відбір за спрямованістю на визначення соціально-зумовлених якостей особистості і морально-етичних установок, необхідних для виконання професійної діяльності. Автор підкреслює особливу роль ПФВ в системі професійного відбору, завдяки його можливості швидко та об’єктивно “виміряти” велику кількість психофізіологічних показників, в той час як інші методи вимагають тривалих спостережень або вивчення їх безпосередньо в процесі діяльності.

Замість терміну психофізіологічний професійний відбір інколи використовують термін фізіологічний відбір [208]. Але за своїм змістом ці поняття збігаються: завданням фізіологічного відбору є оцінка функціонального стану людини: рівня втоми та працездатності, вразливості по відношенню до стресових факторів, здатності ефективно функціонувати в умовах ризику, нічних змін, інформаційної невизначеності.

Окрім вищезазначених основних видів професійного відбору залежно від вимог професійної діяльності передбачені й спеціалізовані види відбору за іншими параметрами. Так, Н.І. Мягких та ін. [165] при комплектуванні відділів внутрішніх справ проводять ще й соціально-правовий відбір, який здійснюється кадровим апаратом з метою оцінки відповідності кандидата соціально-демографічним, правовим та морально-етичним нормам (відсутність правопорушень, зв’язків з кримінальним світом, лояльне ставлення до обраної професії). В.А.Жильцов та ін. окрім психологічного, медичного, освітнього відбору оцінюють фізичну підготовку призовників [77, с. 198].

Концептуальні підходи і базові принципи професійного психофізіологічного відбору.

Теоретико-методологічний фундамент сучасного ПФВ базується на інтеграції різних концептуальних підходів до вивчення психологічних аспектів професійної діяльності людини: загальнометодологічних засад психології, що були сформовані Б.Г.Ананьєвим [10], [11], О.М.Леонтьєвим [131], Б.Ф.Ломовим [134], [135], В.С.Мерліним [160], К.К.Платоновим [187], С.Л.Рубінштейном [205], В.Д.Шадріковим [240]; дослідженнях в галузі психології праці та інженерної психології Г.М.Зараковського [84], Є.О.Клімова [102], [103], Б.В.Кулагіна [120], Є.О.Мілеряна [161]; акмеологічних підходів до вивчення професійної діяльності К.О.Абульханової-Славської [4], О.О.Бодальова [25]; психофізіологічних основ професійної діяльності, визначених П.К.Анохіним [12], [13], М.С.Корольчуком [116], М.В.Макаренком [142], В.Д.Небиліциним [172], [173], Б.М.Тєпловим [227], В.О.Трошихіним [228]; результатах вивчення психологічних аспектів ВПД В.О.Бодрова [28], А.А.Боченкова [41], О.М.Глушко [50], А.Г.Маклакова [146], В.С.Новікoва [176] та ін.

Методологічною основою досліджень в галузі ПФВ вважають теоретичні концепції системного, діяльнісного та особистісного підходів до аналізу психічних явищ [28], [54], [161], [187].

Системний підхід до вивчення професійної діяльності (Ю.М.Забродін [78], Б.Ф.Ломов [135], Є.О.Мілерян [161], К.К.Платонов [187], В.Д.Шадріков [240]) розвиває положення про багаторівневість, багатомірність та багатоплановість психічних явищ, долає механістичні уявлення про однозначність зв’язків між окремою здібністю і успішністю певної діяльності, про існування єдиного способу ефективного виконання діяльності і т.п. Тільки комплексне, інтегральне дослідження психічних якостей людини та особливостей професійної діяльності, вивчення їх в динаміці, в процесі розвитку дає можливість оцінити функціональну та структурну відповідність особистості вимогам певної професійної діяльності.

Діяльнісний підхід у вивченні та організації професійного відбору реалізує положення теорії діяльності, розробленої О.М.Леонтьєвим [131] і концепцію Б.Ф.Ломова [134] про регулюючу роль психічного відображення. Необхідність вивчення особистості професіонала з позиції категорії суб’єкта діяльності (О.М.Леонтьєв [131], С.Л.Рубінштейн [205]) базується на ідеї про вирішальну роль діяльності у розвитку людини, її психічних якостей. Психічні стани, процеси та якості, які формуються під впливом діяльності, забезпечують її регуляцію і виступають головною передумовою її адекватного виконання [134]. Діяльнісний підхід дає можливість виявити фактори, які впливають на формування ПВЯ, а також об’єктивно оцінити професійну придатність людини за допомогою кількісного та якісного аналізу процесів та продуктів цієї діяльності [161].

Особистісний підхід, як провідний теоретичний принцип сучасної психологічної діагностики професійної придатності, орієнтований переважно на інтегральну, цілісну оцінку особистості з урахуванням індивідуальної своєрідності її здібностей та потенціальних можливостей їх розвитку в обраній діяльності. Цей принцип привертає увагу до вивчення особистісних, суб’єктивних проявів внутрішніх факторів діяльності і реалізується через всебічне дослідження динамічної функціональної структури особистості [28], [187].

Високу ефективність та стабільне функціонування всієї системи ПФВ, на думку провідних науковців в цій галузі, забезпечує дотримання базових методологічних принципів в організації заходів ПФВ і професіографічних досліджень. В найбільш повному вигляді вони викладені в роботах В.О.Бодрова [27], [28]:

• Принцип наукової обгрунтованості - полягає в тому, щоб створення рекомендацій з ПФВ проводилось у відповідності до певних наукових положень теоретичного та методичного характеру та з урахуванням особливостей конкретного виду діяльності. Всі елементи системи професійного ПФВ, починаючи з визначення доцільності проведення відбору, та закінчуючи винесенням рішення про професійну придатність, повинні мати чітке наукове обґрунтування.

• Комплексність відбору - передбачає всебічне вивчення та оцінку індивідуальних особливостей людини, поєднання кількісних оцінок психофізіологічних властивостей з якісними характеристиками суб’єкта діяльності, застосування у процесі ПФВ комплексу діагностично валідних та надійних методик (батареї тестів), реалізацію особистісного підходу, який передбачає можливість компенсації та взаємної заміни психологічних якостей.

• Принцип динамічності відбору - полягає у пролонгованості процесу психофізіологічних досліджень, наявності певних етапів та стадій в оцінці професійної придатності, які забезпечують накопичення та уточнення в процесі здійснення певної послідовності етапів індивідуальних психофізіологічних даних.

• Принцип активності відбору - полягає у внесенні пропозицій щодо оптимізації умов та характеру діяльності, вдосконалення організації трудового процесу, ергономічних характеристик робочого місця, раціоналізації методів професійної підготовки, створення тренувальних та адаптаційних програм.

• Принцип групування спеціальностей (диференційованого прогнозування) -полягає у створенні комплексів методик ПФВ, психограм і професіограм тільки для груп споріднених професій, однорідних за своїми психофізіологічними характеристиками та вимогами до людини.

• Принцип практичності - орієнтує дослідників на розробку та використання таких методів прогнозування професійної придатності, які дозволяють досягти позитивного результату з найменшими матеріальними, фінансовими витратами та в найкоротший період часу. Враховується також технічна й організаційна доцільність та прийнятність заходів ПФВ.

• Принцип адаптивності критеріїв відбору - відображає потребу професійної діяльності в періодичній зміні критеріїв ПФВ, підвищенні чи зниженні вимог до кандидатів на певну спеціальність, залежно від коливань кон’юнктури прийому до навчальних закладів, зміни в технічному оснащенні професійної діяльності, умов та змісту діяльності, які ведуть до зміни професійних навантажень.

Описані принципи, які вже стали класичним надбанням розробок психологічної теорії з проблем професійної діяльності, поділяють більшість сучасних фахівців в галузі ПФВ. Однак існують й інші уявлення про методологічні засади організації професійного відбору. Так, наприклад, Є.О.Мілерян [161] виділяє принципи розвитку, навчання, схематичного моделювання, об’єктивності, оптимальності, всережимності досліджень, які вдало доповнюють загальноприйняті положення.

Структура та етапи психофізіологічного відбору.

Згідно із сучасними науково-психологічними уявленнями, ПФВ розглядається як складна, комплексна система, яка має свою структуру і складається з певної послідовності етапів (В.О.Бодров [28], Е.Ф.Зеер [88], М.В.Макаренко [142], А.Г.Маклаков [146]).

І.І.Приходько [196] виділяє в системі професійного психологічного відбору такі компоненти: 1) науково обґрунтований та експериментально перевірений комплекс діагностичних методик, необхідних технічних засобів, стандартизована процедура дослідження; 2) методи узагальнення, інтерпретації отриманої діагностичної інформації та складання прогнозів; 3) показники професійної ефективності та критерії оцінки успішності професійної діяльності; 4) логічні та математичні апарати верифікації прогнозів професійної успішності.

Професійний відбір здійснюється на всіх етапах професійної діяльності, розпочинаючись ще в період професійної підготовки, і потім, залежно від необхідності, при перемінах посад, обов’язків, напрямків діяльності; в усіх випадках, коли змінюється співвідношення вимог діяльності до можливостей людини. Щодо ПФВ на початку професійної діяльності, науковці також підкреслюють необхідність проведення комплексної послідовності етапів відбору, вказують на недостатність одноразового дослідження і важливість повторних обстежень кандидатів. Загалом виділяють попередній відбір, основний етап ПФВ та відбір в процесі роботи, вказуючи на неоднаковість цих етапів за обсягом та характером досліджень [120], [142, с. 27].

Процедура ПФВ в Збройних Силах, яка має високий рівень прогностичності та надійності, складається з соціально-психологічного вивчення та психофізіологічного обстеження призовного контингенту і включає: оцінку рівня розвитку пізнавальних психічних процесів, адаптаційних здібностей особистості (рівень нервово-психічної стійкості та поведінкової регуляції, комунікативні здібності, орієнтація на існуючі норми поведінки та вимоги колективу); оцінку соціально-психологічних характеристик, в тому числі військово-професійної спрямованості та мотиваційних установок; вивчення певних додаткових характеристик, які визначаються специфічними особливостями ВПД [177], [189].

Організаційно-підготовчі заходи ПФВ також відзначаються певною етапністю їх проведення і розпочинаються вони з обґрунтування необхідності проведення професійного відбору. Найбільш істотними критеріями для визначення доцільності проведення ПФВ вважають: наявність екстремальних умов та складність діяльності; соціальну значущість професійної діяльності; високу вартість професійної підготовки фахівця; високу вартість можливої помилки фахівця (небезпека для життя оточуючих, завдання матеріальної та моральної шкоди, і т.п.) [28], [116], [142].

Важливим підготовчим етапом у здійсненні заходів ПФВ є проведення комплексу науково-дослідних робіт з метою професіографічного дослідження певної професійної діяльності; розробки нових чи підбору відомих методик для оцінки ПВЯ. На цьому етапі проводиться розробка методів реєстрації та оцінки показників успішності діяльності (зовнішніх критеріїв); проводиться пілотне емпіричне дослідження з подальшим аналізом отриманих даних; повторне емпіричне дослідження з корекцією показників надійності та валідності тестів за результатами першого дослідження; здійснюється розробка нормативно-оціночних шкал ПВЯ та інтегральної шкали професійної придатності [77].

Основні напрямки досліджень в галузі психофізіологічного відбору.

Виходячи з того, що професійний відбір визначає рівень придатності людини до певного виду діяльності на основі співставлення її суб’єктивних можливостей з об’єктивними вимогами професії, В.О.Бодров [28] пропонує виділити в проблемі професійного відбору два аспекти і, відповідно, два напрямки досліджень: з одного боку, особистість, індивідуальність, у всій багатогранності її проявів (антропоцентричний підхід) та нормативи і стандарти професійної діяльності, її специфічні особливості і вимоги – з іншого (професіоцентричний підхід).

Базовою теоретичною концепцією у вивченні людини як суб’єкта професійної діяльності є положення про здібності як психофізіологічні, когнітивні, соціально-психологічні якості людини, яким властива індивідуальна варіативність і певний рівень розвитку яких зумовлює успішність оволодіння та виконання професійної діяльності. Здібності, в тому числі і професійні, поєднують в собі природжені та набуті в процесі виховання, навчання, трудової діяльності якості. Обмежені можливості формування якостей в процесі діяльності, залежність успішності діяльності від наявності певних здібностей доводить необхідність ПФВ [142].

Детальний аналіз загальних і спеціальних здібностей, питань про співвідношення задатків, здібностей та обдарованості людини, вивчення її професійних здібностей відображені в ґрунтовних працях Б.Г.Ананьєва [10], К.М.Гурєвича [54], Є.О.Клімова [103], О.М.Лєонтьєва [131], К.К.Платонова [187], С.Л.Рубінштейна [205], Б.М.Тєплова [227], В.Д.Шадрікова [239]. Сьогодні увага дослідників приділяється в більшій мірі особливостям формування професійних здібностей під впливом навчання та виконання конкретної трудової діяльності [28], [56], [105], [117], [143], [150], трансформації комплексів ПВЯ на різних етапах і рівнях розвитку професіоналізму [150], оцінці можливості компенсації обмеженого розвитку професійних здібностей іншими психологічними якостями, за рахунок формування індивідуального стилю діяльності [28], [103], [105], [143], визначенню ролі професійних здібностей та інших особистісних факторів у досягненні людиною вершин професійної майстерності [56].

Аналіз професійної діяльності становить інший напрямок досліджень, необхідний для здійснення ефективного ПФВ. Відбираючи людей до тієї чи іншої спеціальності необхідно враховувати особливості професії, специфіку умов та характеру діяльності, інтенсивність, тривалість та види навантажень, а також ті вимоги, які вона висуває до психофізіологічних властивостей суб’єкту праці. Для з’ясування змісту професійних вимог проводиться вивчення психологічного змісту професійної діяльності, встановлення критеріїв її успішності, аналіз типових помилок, причини, які до них приводять, вивчаються найбільш складні етапи трудового процесу, небезпечні ланки діяльності, на яких в першу чергу страждає ефективність діяльності спеціалістів [28], [120], [142].

Вивчення вимог професійної діяльності є особливо важливим при відборі фахівців для роботи в емоційно напружених, екстремальних умовах, які повною мірою притаманні ВПД. Перелік професійно важливих якостей для такої діяльності передбачає, окрім певних індивідуальних психофізіологічних властивостей, ще й високу стресостійкість, емоційну стабільність, витривалість, які сприяють стабільній адаптації до особливих умов ВПД та є здебільшого генетично детермінованими [28], [142], [149]. Несформованість ПВЯ у фахівця зумовлює низькі результати професійної діяльності, значну кількість помилок в роботі, подовжує час оволодіння спеціальністю, негативно позначається на здоров’ї працівників, знижує мотивацію до роботи та вдоволення від обраного фаху [143].

Дослідженнями багатьох науковців доведена фундаментальна роль психічних якостей, детермінованих властивостями основних нервових процесів, у збереженні стабільного рівня працездатності в екстремальних, емоційно напружених умовах діяльності [60], [78], [142], [152], [183], [228].

Науковці виділили ряд закономірностей стосовно специфічності вимог певного типу діяльності до нейродинамічних особливостей, а саме: а) діяльність, пов’язана з високим рівнем психічної напруги, ризиком, великою кількістю керованих об’єктів, втомою динамічного характеру, висуває підвищені вимоги до сили нервових процесів; б) діяльність, пов’язана з монотонією, сенсорною депривацією, роботою з сигналами слабкої інтенсивності, яка викликає втому статичного характеру, більш успішно здійснюється особами з тенденцією до слабкості нервових процесів; в) діяльність, пов’язана з роботою в умовах дефіциту часу, високим рівнем невпорядкованості чи невизначеності інформації, що надається, необхідністю швидкого переключення з одного завдання на інше, високою швидкістю виконання окремих операцій, вимагає високих показників рухливості нервових процесів; г) при підвищеній необхідності виконання стабільних операцій, при особливих вимогах до точності роботи перевага надається інертності нервових процесів; д) діяльність, яка вимагає переважно спонтанної, невольової регуляції, краще здійснюється сильними і лабільними; при високій необхідності залучення довільної регуляції перевагу мають слабкі й інертні [199].

В дослідженнях показано, що роль нейродинамічних особливостей є особливо значущою для забезпечення надійності роботи фахівця при появі можливих чи несподіваних ускладнень ситуації; в меншій мірі вони впливають на загальну успішність діяльності [199]. При визначенні професійної придатності важливо також враховувати, що можливість формування індивідуального стилю діяльності обмежена колом спеціальностей, які не висувають жорстких вимог типологічним властивостям нервової системи. Як вказують науковці, можливість корекції нейродинамічних особливостей є вкрай обмеженою; компенсація негативних проявів з боку нервової системи можлива тільки за наявності високого рівня професійної мотивації, що зумовлює необхідність професійного відбору за цими властивостями, а також індивідуалізацію професійного навчання [142], [199].

Сучасні тенденції розвитку професійного відбору.

Складні реалії сьогодення (загроза терористичних актів, екологічні катастрофи, локальні військові конфлікти) зумовлюють актуальність досліджень, спрямованих на прогнозування ефективності ВПД в екстремальних умовах. Велика увага приділяється вивченню особливостей і вдосконаленню ПФВ до складних військових спеціальностей: водолазів-глибоководників [242]; льотчиків [32], [33], [69], [75], [76], [87]; операторів [2], [3], [112]; моряків, пожежників та іншх [44], [119], [195].

Розвиток науково-практичних досліджень в галузі професійного відбору сьогодні характеризується тенденцією до розробок нових методологічних підходів у визначенні професійної придатності (типологічний підхід [121]; багаторівневий психогенетичний підхід )[3]. Проводяться дослідження окремих метахарактеристик в якості детермінант професійної успішності [117], [196], [255], [275].

В.В.Корольов та О.В.Сотніков [114] вказують на системоутворювальну роль у відборі офіцерів в країнах-членах НАТО двох взаємопов’язаних концепцій, які визначають стратегію, цілі, завдання, технологію професійного відбору в наш час і окреслюють перспективи його розвитку в 21 ст. Концепція “Up or Out” наголошує на еволюційному та конкурентному принципах відбору; концепція “Whole Person” наполягає на цілісному підході до оцінювання здібностей кандидата, з врахуванням можливості компенсації одних якостей іншими.

Нові методичні підходи із застосуванням оригінальних математичних методів для оцінки критеріїв відбору, підбору та розстановки кадрів в атомній електроенергетиці розроблені В.Н.Абрамовою [2]. А.А.Боченковим та ін. [41] запропоновані монофакторний, критеріальний, компенсаторний, компенсаторно-критеріальний, поліфакторний підходи до оцінювання індивідуальної придатності військовослужбовця з урахуванням вимог конкретної ВПД. В.А.Єгоров та ін. [70] за допомогою багатомірного дискримінантного аналізу розробили кількісні інтегральні критерії прогнозування професійної придатності моряків для діяльності в екстремальних умовах.

Розвиток тестового методу, створення нових діагностичних систем, інструментальних проб та вузькоспеціальних тестів, які відповідають вимогам сучасної психологічної практики та професійної діяльності, сприяє вдосконаленню процедур ПФВ, підвищенню його ефективності [15], [48], [107], [158], [162], [321], [284].

Перспективним напрямком в системі заходів ПФВ є створення апаратно-програмних діагностичних комплексів [143], [323]. Так, О.Р.Малхазов та ін. [303] пропонують базову тестову батарею для психофізіологічних досліджень в авіації, яка поєднує в одному комп’ютерному діагностичному комплексі дослідження нейродинамічних, особистісних характеристик з одночасною реєстрацією показників емоційних стресових реакцій на суб’єктивно значущий стимульний матеріал.

Вивчення мотивів вибору професії, ролі мотивів в адаптації молодого спеціаліста мають велике значення для ефективного ПФВ військовослужбовців та інших фахівців. В.О.Бодров а ін. [31], [35]; В.І.Ковальов [106], M.R.Barrick [261] розробили методики діагностування мотивів з метою їх уточнення на етапі професійного відбору. Іншою тенденцією в розвитку тестового методу є поповнення діагностичного арсеналу ПФВ спеціальними психофізіологічними апаратурними методами дослідження, зокрема, поліграфічним [16], [148], [264]. Актуальним для певних видів професійної діяльності є гарантоване виключення наркозалежності потенційних співробітників і впровадження тестів, спрямованих на виявлення схильності до вживання психоактивних речовин [320]. Стрімко розвивається також метод розв’язання практичних задач, який на думку А.К.Маркової [150] є найбільш ефективною одиницею аналізу професії і визначення адекватності вимогам діяльності сформованих трудових навичок, способів міжособистісної взаємодії, соціально-психологічних та психофізіологічних якостей особистості.

Фокус сучасних досліджень в галузі професійного відбору зміщується на проблеми людини; пріоритетними стають її інтереси, потреби, можливість їх задоволення в процесі трудової діяльності; організаційні заходи вже на етапі професійного відбору спрямовані на збереження психологічного благополуччя особи, її активного соціального та професійного довголіття [315], [317]. Сучасні дослідження відображують активний розвиток рекрутингу (пошуку і професійного підбору кадрів), стрімке поширення його інтернет-варіантів [273]. Вивчаються переваги і особливості застосування поряд із тестовими методиками різних форм і методів проведення психодіагностичного інтерв’ю [269], [283], [286], [316], [328], аналізується вплив поведінкових тактик кандидата і сприйняття їх рекрутером в процесі проведення інтерв’ю на прийняття рішення про придатність [285], [295], [306], [324]. Вивчаються короткочасні і віддалені ефекти відповідності індивідуальних властивостей кандидата специфічним вимогам професійної діяльності, професійної групи, організаційної культури [296].