- •Нічик Олена Володимирівна
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 теоретико-методологічні засади психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Cучасні наукові уявлення про професійний психофізіологічний відбір військових спеціалістів
- •Психофізіологічний супровід військово-професійної діяльності
- •1.3. Психологічні особливості військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Розділ 2 методи дослідження психофізіологічних властивостей співробітників особистої охорони
- •2.1. Обґрунтування вибору методик
- •2.2. Методи психологічного аналізу діяльності
- •2.3. Методики дослідження нейродинамічних властивостей
- •2.4. Методики дослідження когнітивної сфери
- •2.5. Методики вивчення особистісних характеристик
- •Наведемо короткі характеристики первинних та вторинних факторів.
- •Контрольні шкали використовуються для оцінки достовірності результатів: при перевищенні по будь-якій з них значення більше 5 балів, дані вважаються недостовірними.
- •2.6. Методики дослідження психофізіологічного стану та професійної
- •Репрезентація психологічних тенденцій в основних кольорах (за м.Люшером)
- •Статево-вікові і соціальні характеристики груп досліджуваних
- •Особливості нейродинамічних властивостей співробітників особистої охорони
- •Показники нейродинамічних властивостей
- •Порівняння показників нейродинамічних властивостей досліджуваних
- •Порівняння фрнп у досліджуваних з різною професійною спеціалізацією:
- •Порівняння показників нейродинамічних властивостей досліджуваних групи а з різною професійною успішністю:
- •Кореляційні зв’язки показників нейродинамічних властивостей
- •3.2. Особливості когнітивної сфери співробітників особистої охорони
- •Порівняння показників когнітивних функцій у досліджуваних різних
- •Порівняння показників когнітивних функцій у досліджуваних з різною
- •Особистісні особливості співробітників особистої охорони
- •Особистісні характеристики досліджуваних групи а
- •Особистісні характеристики досліджуваних групи а
- •Особистісні характеристики досліджуваних групи а
- •Індивідуальні стратегії подолання стресу досліджуваних групи а
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних з різною
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних з різною
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних з різною
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних групи а з різною
- •Кореляційні зв’язки особистісних характеристик з успішністю
- •Моніторинг психофізіологічного стану та соціально-психологічні якості співробітників особистої охорони
- •Самооцінка окремих параметрів психофізіологічного стану досліджуваними різних професійних груп
- •Порівняння показників оцінки психофізіологічного стану досліджуваних групи а з різною професійною успішністю:
- •Оцінка робочого навантаження досліджуваними різних професійних груп
- •Оцінка стосунків з колегами досліджуваними різних професійних груп
- •Оцінка частоти занять фізичною культурою і спортом досліджуваними різних професійних груп
- •Оцінка досліджуваними різних професійних груп інтенсивності паління
- •Вираженість соціальної фрустрованості досліджуваних різних професійних груп
- •Порівняння психофізіологічних показників у досліджуваних групи а
- •Показники емоційного стану за даними скринінгу емоційних станів
- •Вираженість гіпоманіакального стану за скринінгом емоційного стану у досліджуваних групи а з різною професійною успішністю:
- •Факторна структура психофізіологічних властивостей співробітників особистої охорони
- •Факторна структура психофізіологічних властивостей
- •Порівняння факторних структур у досліджуваних групи а
- •Прогнозування професійної ефективності співробітників особистої охорони
- •Найбільш інформативні показники для визначення професійної успішності співробітників особистої охорони
- •Коефіцієнти регресії показників професійної успішності
- •Кореляційні зв’язки показника ппуо і професійної успішності досліджуваних різних професійних груп
- •4.1 Рекомендації щодо організації професійного психофізіологічного відбору співробітників особистої охорони
- •1. Нейродинамічний блок:
- •Когнітивний блок:
- •Особистісний блок:
- •Нормативні оцінки психофізіологічних показників для відбору співробітників особистої охорони
- •Нормативні оцінки психофізіологічних показників для відбору співробітників особистої охорони
- •Нормативні оцінки особистісних показників для відбору співробітників особистої охорони
- •Стенічність, здатність протистояти зовнішньому тиску, спроможність здійснювати належну діяльність за наявності несприятливих чинників;
- •4.2 Рекомендації стосовно оптимізації психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Загальний алгоритм психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Леонгард к. Акцентуированные личности. Пер. С нем. – к.: Вища школа, 1981. – 390 с.
- •Практикум по психодиагностике. Конкретные психодиагностические методики. – м.: Изд-во мгу, 1989. – 176 с.
- •Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности / Под ред. Г.С.Никифорова, м.А.Дмитриевой, в.М.Снеткова. – сПб.: Речь, 2001. – с. 311-321.
- •Собчик л.Н. Введение в психологию индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. – м.: Ин-т прикладной психологии, 1976. – 480 с.
- •Погіршується/ /не змінюється/ /поліпшується
- •1 Раз/ /2-3 рази/ /4-5 разів/ /майже кожен день
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Опитувальник Вассермана – Бойка
- •П.І.Б._________________________________Вік____Стать_____Дата_______
- •Додаток д Бланк шкалованої самооцінки п.І.Б._____________________ Вік____Стать_____Дата________
- •Додаток е скринінг емоційного стану
- •Додаток ж Нормативні коридори особистісних показників за опитувальниками sacs с.Хобфолла і Кеттелла для відбору співробітників особистої охорони
Оцінка стосунків з колегами досліджуваними різних професійних груп
Група |
n |
Стосунки з колегами |
р* |
||||
Дуже погані |
Погані |
Посередні |
Добрі |
Дуже добрі |
|||
А |
133 |
0,8% |
0,8% |
85,7% |
0,8% |
12,1% |
0,040 |
Б |
58 |
0% |
0% |
0% |
75,9% |
24,1% |
|
В |
37 |
0% |
0% |
0% |
86,5% |
13,5% |
- |
Г |
16 |
0% |
0% |
0% |
75% |
25% |
- |
Примітка:
* - оцінка стосунків з колегами в різних професійних групах порівнювались з даними групи А; надаються статистично вірогідні відмінності.
Заняття фізичною культурою і спортом у професійній діяльності СОО мають велике значення не тільки тому, що виконання службових обов’язків вимагає гарної фізичної підготовки. Фізична активність є необхідною для каналізації надмірного емоційного напруження, яке виникає під впливом стресових навантажень службової діяльності; вона виступає також соціально прийнятною формою розрядки агресивних імпульсів, зумовлених складними ситуаціями соціальної (міжособистісної) взаємодії. В цьому виявляється її психогігієнічна функція.
З іншого боку, активна участь і перемога у спортивних змаганнях зміцнюють самооцінку і мотивацію до подальшого вдосконалення власних фізичних, вольових і психічних якостей (стенічності, сміливості, організованості), допомагають зберігати активність і протистояти негативним наслідкам хронічного професійного стресу, втоми та емоційного вигоряння.
В проведеному дослідженні вивчали частоту занять фізичною культурою і спортом у досліджуваних різних професійних груп. Як видно з наведених даних (табл. 3.25), за частотою занять фізичною культурою і спортом СОО займає проміжне місце серед інших груп досліджуваних: періодичність занять в групі охоронців (А) є вірогідно меншою, ніж у групі швидкого реагування (Б) і більшою, ніж в групі водіїв (В). При порівнянні з групою фахівців забезпечення (Г) достовірних відмінностей виявлено не було.
Таблиця 3.25
Оцінка частоти занять фізичною культурою і спортом досліджуваними різних професійних груп
Групи |
n |
Частота занять фізичною культурою і спортом |
р* |
|||
1 раз на тиждень |
2-3 рази на тиждень |
4-5 разів на тиждень |
майже щодня |
|||
А |
133 |
7,5% |
54,9% |
21,8% |
15,8% |
0,000 |
Б |
58 |
0% |
31,0% |
37,9% |
31,0% |
|
В |
37 |
32,4% |
48,6% |
13,5% |
5,4% |
0,001 |
Г |
16 |
12,5% |
68,6% |
6,3% |
12,5% |
- |
Примітка:
*- показники частоти занять фізичною культурою і спортом в різних професійних групах порівнювались з даними групи А; надаються статистично вірогідні відмінності.
Зловживання психоактивними речовинами (ПАР) є деструктивним, проте поширеним засобом редукції емоційної напруги, виявом психологічної та біологічної залежності від певних хімічних речовин на рівні емоційних, поведінкових та фізіологічних реакцій. Найбільш поширеними різновидами залежності від ПАР вважають зловживання алкогольними напоями, в тому числі пивний алкоголізм і тютюнопаління.
У зв’язку з актуальністю для СОО проблеми зменшення психічної напруги порівнювали показники поширеності у різних професійних групах неконструктивних моделей поведінки, а саме суб’єктивні оцінки періодичності вживання алкогольних напоїв та інтенсивності паління. Частота вживання алкогольних напоїв в групі А статистично не відрізняється від оцінок інших груп.
Результати вивчення інтенсивності паління досліджуваними різних професійних груп свідчать, що інтенсивність паління у СОО займає проміжне місце при порівнянні з іншими групами досліджуваних (табл. 3.26). Інтенсивність паління в охоронців (група А) є вірогідно меншою, ніж у групі водіїв (В), що дозволяє припустити сформованість у СОО більш конструктивних механізмів регуляції емоційних станів. При порівнянні цього показника з відповідними показниками груп Б і Г достовірних відмінностей виявлено не було.
Таблиця 3.26
