Порівняння показників оцінки психофізіологічного стану досліджуваних групи а з різною професійною успішністю:

1 – група А1(n1=63); 2 – група А2(n2=70)

№	Методика : показник	М1	σ1	М2	σ2	U-критерій	р
1	Анкета: транспорт/час	114,86	45,18	97,25	43,89	1687,5	0,040
2	Анкета: стосунки з колегами	4,23	0,692	4,04	0,26	1775,0	0,013

Наведені дані свідчать про те, що СОО з нижчим рівнем професійної успішності (група А1) витрачають вірогідно більше часу на транспорт порівняно з досліджуваними з вищою ефективністю професійної діяльності (група А2). Ймовірно, значні часові витрати на транспорт можна вважати чинником, який сприяє розвитку втоми й опосередковано веде до зниження професійної успішності.

Відносно гірші стосунки з колегами у СОО з вищою ефективністю професійної діяльності складаються, на наш погляд, під впливом ряду причин. Передусім, співробітники, які відзначаються високими результатами професійної діяльності, більше часу і власних зусиль витрачають на виконання службових обов’язків; у них залишається менше внутрішніх ресурсів для підтримання і розвитку змістовних міжособистісних стосунків з колегами.

Зниженню комунікативної інтенції сприяють також зміни афективного стану, відображені зокрема в результатах виконання особистісних опитувальників (див. табл. 3.19), зумовлені високими стресовими навантаженнями ВПД в особливих умовах. Соціально-психологічний ракурс нижчої якості стосунків з колегами у СОО, які отримують вищі оцінки керівництва, розкриває контроверсійний характер взаємодії вертикальної та горизонтальної площин службового спілкування.

При порівнянні показників “Анкети” СОО та інших професійних груп виявлені статистично значущі відмінності за показниками: робоче навантаження, тривалість робочого дня, сну, стосунки з колегами, частота занять фізичною культурою і спортом, інтенсивність паління.

Оцінка робочого навантаження досліджуваними різних професійних груп за допомогою “Анкети” вказує на достовірно більше навантаження у СОО, що видно з таблиці 3.23.

При інтерпретації оцінок робочого навантаження СОО слід враховувати, що робочий день охоронця не є нормованим і значною мірою залежить від соціальної активності та тривалості робочого дня особи, яку охороняють. Робочий графік СОО передбачає зміни, чергування, відрядження, що призводить, як правило, до збільшення робочого навантаження.

Таблиця 3.23

Оцінка робочого навантаження досліджуваними різних професійних груп

Група	n	Робоче навантаження					р*
		Низьке	Нормальне	Дещо перебільшене	Велике	Дуже велике
А	133	0%	56,4%	20,3%	19,5%	3,8%	0,008
Б	58	0%	75,9%	13,8%	10,3%	0%
В	37	2,7%	67,6%	10,8%	16,2%	2,7%	-
Г	16	0%	75%[142],	6,3%	18,6%	0%	-

Примітка:

* - вираженість робочого навантаження в різних професійних групах порівнювались з даними групи А; надаються статистично вірогідні відмінності.

З наведеної таблиці видно, що 43,6 % СОО вважають своє робоче навантаження таким, яке перевищує нормальне; кожен п’ятий співробітник вважає своє робоче навантаження великим, близько 4 % фахівців сприймають його як дуже велике. Такі показники є достовірно вищими за оцінку свого робочого навантаження групою Б, а також більшими ніж в інших групах досліджуваних.

Така суб’єктивна оцінка не є безпідставною: середній час, який витрачають СОО на роботу оцінюється ними у 15,28 годин (σ=6,25). Цей показник достовірно перевищує тривалість робочого дня досліджуваних групи Б (р=0,000). Зауважимо, що робочий час охоронця, як правило, перевищує тривалість робочого дня ОсО на кілька годин, при відсутності нештатних ситуацій.

На ризик розвитку хронічної втоми на фоні значних професійних навантажень вказує також вірогідно менша, ніж в групі Б, оцінка СОО середньої тривалості сну в робочі дні (М=6,11; σ = 2,36). Час, який витрачається на сон СОО, є меншим ніж в інших професійних груп досліджуваних.

Серед чинників, які допомагають протистояти негативному впливу професійного стресу, емоційного вигорання та інших шкідливих сторін професійної діяльності, підкреслюють важливу роль соціальної підтримки [175] та додаткових непрофесійних видів активності (хоббі): творчої, навчальної, спортивної [207]. Проте при оцінці якості стосунків з колегами СОО відзначають меншу вдоволеність міжособистісними взаєминами порівняно з іншими професійними групами. Відповідні показники надаються в таблиці 3.24.

Майже 86 % СОО вважають свої стосунки з колегами посередніми і лише 13 % сприймають їх як добрі та дуже добрі. В поодиноких випадках міжособистісні взаємини розцінюються як погані і дуже погані. На відміну від СОО досліджувані інших груп повністю вдоволені своїми соціальними контактами на роботі. Низька якість соціальних стосунків охоронців може бути наслідком більшого стресового і загального навантаження ВПД СОО. Такий результат у СОО також може бути пов’язаним з переважно індивідуальним характером діяльності охоронців, який передбачає меншу кількість міжособистісних контактів порівняно з іншими групами.

Таблиця 3.24