Індивідуальні стратегії подолання стресу досліджуваних групи а

за опитувальником С.Хобфолла (n =133)

№	Показник	М (бали)	σ (бали)	М (%)	σ (%)
1	Асертивні дії	17,91	3,35	74,85	14,49
2	Вступ до соціального контакту	19,89	3,14	82,22	14,57
3	Пошук соціальної підтримки	18,58	3,92	76,85	16,63
4	Маніпулятивні дії	13,14	4,45	54,71	18,75
5	Обережні дії	16,60	3,62	68,98	15,55
6	Імпульсивні дії	9,94	3,61	41,92	15,66
7	Уникання	7,58	4,34	31,53	16,01
8	Асоціальні дії	9,68	4,32	40,82	17,77
9	Агресивні дії	6,02	3,95	25,32	17,19

Шкали опитувальника дають уявлення про 9 моделей поведінки подолання: асертивні дії, вступ до соціального контакту, пошук соціальної підтримки, маніпулятивні (непрямі) дії, обережні дії, імпульсивні дії, уникання, асоціальні дії, агресивні дії. Опитувальник передбачає варіанти відповідей на питання тесту від повної незгоди до повної згоди, з розподілом оцінок від 1 до 5 балів; максимальна оцінка за кожною шкалою – 30 балів.

Згідно наведених даних, для СОО є характерними впевнена активна соціальна взаємодія у проблемних ситуаціях міжособистісного спілкування, про що свідчать показники таких копінг-стратегій, як асертивні дії, вступ до соціального контакту, пошук соціальної підтримки. Отриманий результат вказує на перевагу в подоланні професійних стресів активних просоціальних стратегій, до яких зазвичай відносять соціально-психологічну і професійну підтримку, соціальну інтеграцію [45, с. 366], [46].

Гнучкі поведінкові стратегії (маніпулятивні дії), пасивні та асоціальні моделі поведінки (обережні, імпульсивні дії, уникання, агресивні, асоціальні дії) в меншій мірі виявляються у СОО. Водночас, у порівнянні з іншими копінг-стратегіями, обережні дії в групі А є досить поширеними, що зумовлено, напевно, високою ціною можливої помилки (людські життя), сформованим почуттям персональної відповідальності за результат професійної діяльності, необхідністю когнітивного контролю власних реакцій в процесі соціальної взаємодії.

Результати наукових досліджень ([45], [46], [170]) доводять, що “здорове” подолання характеризується активними, просоціальними і гнучкими поведінковими моделями; що активне подолання в поєднанні з позитивним залученням соціальних ресурсів (контактів) і гнучких поведінкових стратегій підвищує стресостійкість людини. Однак, якщо активне подолання і позитивне використання соціальних ресурсів застосовуються СОО для зменшення стресового навантаження професійної ситуації, то гнучкі стратегії поведінки залучаються ними в меншій мірі. Це може збільшувати негативний вплив професійного стресу на продуктивність діяльності, стан здоров’я і психологічну рівновагу в першу чергу тих охоронців, які недостатньо використовують гнучкі поведінкові стратегії соціальної взаємодії у професійному контексті.

Дослідження типових для СОО особистісних характеристик проводили також за допомогою порівняльного аналізу особистісних даних охоронців з відповідними результатами вивчення інших груп військовослужбовців: Б, В, Г.

При зіставленні особистісних показників груп СОО і підрозділу швидкого реагування спостерігаються статистично вірогідні відмінності за певними параметрами (табл. 3.16). Отримані дані вказують на те, що за стенічними якостями перевагу мають досліджувані підрозділу швидкого реагування, порівняно з СОО. Це проявляється в більших середніх значеннях показників лідерства, яскравості, стенічності (ІТО) досліджуваних групи Б.

У СОО переважають показники просоціальності та поведінкової гнучкості: показники шкал “вступ у соціальний контакт”, “компромісність”, “конформність” у них є вищими. Водночас, у СОО вищим виявляється і показник конфліктності, зумовлений, на нашу думку, у зовнішньому плані значною кількістю суперечливих ситуацій соціальної взаємодії, які виникають в процесі професійно-службової діяльності. У внутрішньому плані цей показник відображує наявність конфліктних інтрапсихічних тенденцій та ергічного напруження, пов’язаного з суперечливим відношенням між високою професійною мотивацією і обмеженим запасом фізіологічних резервів охоронців.

Таблиця 3.16